Ухвала

від 12.07.2018 по справі 1-105/12

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

12 липня 2018 року

м. Київ

справа № 1/105/12

провадження № 51-3726км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, звільненої

від кримінальної

відповідальності, ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, котрий брав участь у розгляді справи в суді першої таапеляційної інстанцій, на постанову Соснівського районного суду м. Черкас від5січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Постановою Соснівського районного суду м. Черкас від 26 червня 2014 року закрито кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК, в частині сприяння генеральному директору ПАТ «Жашківський маслозавод» ОСОБА_8 та головному бухгалтеру зазначеного підприємства ОСОБА_9 в ухиленні від сплати ПАТ «Жашківський маслозавод» податку на додану вартість за період березень травень 2011 року на загальну суму 2476065,81 грн і звільнено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК.

Соснівський районний суд м. Черкас постановою від 27 вересня 2016 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК звільнив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК у зв`язку із закінченням строків давності і закрив провадження.

На вищезазначені судові рішення прокурор подав апеляцію, а Апеляційний суд Черкаської області постановою від 23 грудня 2016 року повернув кримінальну справу щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до районного суду для виконання вимог статей 353, 354 КПК 1960 року.

Соснівський районний суд м. Черкас постановою від 5 січня 2017 року визнав апеляційну скаргу прокурора на постанову суду від 26 червня 2014 року такою, що не підлягає розгляду, у зв`язку з пропуском строку на оскарження, передбаченого ст.349КПК 1960 року, та з відсутністю клопотання про його поновлення.

Ухвалою апеляційного суду від 14 лютого 2017 року вищезазначену постанову залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати судові рішення і повернути матеріали до суду першої інстанції для вирішення питання про допуск апеляції прокурора до розгляду. Крім іншого, вказує на те, що розгляд кримінальної справи було завершено 27вересня 2016року, і з цієї дати розпочався строк оскарження прийнятих у справі судових рішень. З урахуванням наведеного, потреба у поновленні строку оскарження постанови суду від 26 червня 2014року відсутня. Крім того, апеляцію прокурора прийняв апеляційний суд, тобто фактично визнав такою, що підлягає розгляду в повному обсязі, проте в подальшому після заміни головуючого справу було повернуто до районного суду для виконання вимог ст.359 КПК 1960 року. Апеляційний суд, усупереч вимогам ст. 377 КПК 1960року, залишивши апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не вказав підстав, на яких визнав її необґрунтованою.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор не підтримав касаційної скарги і просив залишити судові рішення без зміни. ОСОБА_6 заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в тій частині, в якій його було оскаржено.

Відповідно до положень ст. 353 цього Кодексу, в разі подання апеляції з пропуском строку, встановленого ст. 349 цього Кодексу, і за відсутності клопотання про його відновлення, апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, 4 жовтня 2016 року прокурор подав апеляцію на постанови Соснівського районного суду м. Черкас від 26червня 2014 року та 27 вересня 2016 року щодо ОСОБА_7 й ОСОБА_6 і постановою апеляційного суду кримінальну справу було знято з апеляційного розгляду та направлено до районного суду для виконання вимог статей 353, 354 КПК 1960 року.

Суд першої інстанції встановив, що вищезазначену апеляцію в частині оскарження постанови суду від 26 червня 2014 року прокурор подав із пропуском строку, йобґрунтовано визнав її такою, що не підлягає розгляду. При цьому суд зазначив, що зклопотанням про відновлення такого строку прокурор до суду не звертався.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

В ході апеляційного розгляду справи було перевірено доводи, наведені в апеляції прокурора, за змістом аналогічні викладеним у касаційній скарзі. Навівши в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення, суд визнав ці доводи необґрунтованими. При цьому суд указав на те, що за відсутності клопотання про відновлення пропущеного строку місцевий суд правильно визнав апеляцію прокурора такою, що не підлягає розгляду.

Крім того, подальший розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК, не позбавляв прокурора права оскаржити постанову суду від 26 червня 2014 року в установлені законом строки. Як убачається з постанови Соснівського районного суду м. Черкас від 30 вересня 2014 року, прокурор таким правом скористався, однак йому було відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження згаданої постанови суду від 26 червня 2014 року. Вказане рішення залишено без зміни ухвалою апеляційного суду від 25 листопада 2014 року.

Доводи прокурора про те, що розгляд кримінальної справи фактично завершився 27вересня 2016 року, апеляційний суд відхилив, зазначивши про те, що за процесуальними наслідками закриття справи є однією з форм закінчення справи. А посилання прокурора на те, що його апеляцію від 4 жовтня 2016 року було прийнято судом у повному обсязі і вже відбулося судове засідання, а тому її фактично визнано такою, що підлягає розгляду, суд визнав необґрунтованими і зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 258 КПК 1960 року кожну справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів, який може бути змінений лише у випадках, передбачених законом, та з дотриманням порядку, встановленого ч. 3 ст. 16-2 цього Кодексу. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків, передбачених ст. 259 цього Кодексу. Проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи відбулося відповідно до вимог КПК 1960 року у зв`язку зі звільненням головуючого судді у відставку. В подальшому суд встановив, що прокурор подав апеляцію із пропуском строку на оскарження, і справу було направлено до районного суду для вирішення питання про відновлення цього строку.

З огляду на викладене апеляційний суд належним чином мотивував висновки суду про залишення апеляцій прокурора без задоволення, ухвала є достатньо обґрунтованою відповідно до вимог ст. 377 КПК 1960 року, колегія суддів погоджується із зазначеними в ній висновками.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, за матеріалами справи не встановлено. У зв`язку з наведеним підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись статтями 394396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII),

постановив:

постанову Соснівського районного суду м. Черкас від5січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3