Ухвала

від 13.07.2018 по справі 188/991/18

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/991/18

Провадження № 1-кс/188/313/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року смт. Петропавлівка

Слідчий суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області

ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження № 42018041880000036 від 22.05.2018 року

клопотання слідчого СВ Петропавлівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.1ст. 197-1 КК України,

з участю

слідчого ОСОБА_4

у відкритому судовому засіданні

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування клопотання зазначено, що на території Миколаївської об`єднаної територіальної громади Петропавлівського району Дніпропетровської області невстановленими особами самовільно зайнято земельні ділянки загальною площею близько 140 га, які згідно статистичного обліку належать до земель запасу непереданих у власність чи користування, тобто в діях невідомих осіб, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, які полягають у самовільному занятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

За даним фактом 22.05.2018 року Павлоградською місцевою прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018041880000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на території Миколаївської об`єднаної територіальної громади Петропавлівського району Дніпропетровської області невстановленими особами самовільно зайнято земельні ділянки за наступними кадастровими номерами:

1223881200:02:001:5735 (частково на площу 15,3248 га),

1223881200:02:001:5736 (частково на площу 20,4651 га),

1223882500:05:001:0670 площею 4,475га,

1223882500:05:001:0671 площею 4,507га,

1223882500:05:001:0672 площею 6,917 га,

1223882500:05:001:0673 площею 5,683 га,

1223882500:02:001:0284 площею 9,31 га.

Згідно інформації відділу у Петропавлівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №150/111-18 від 14.06.2016 встановлено наступне:

земельна ділянка кадастровий номер 1223881200:02:001:5735 загальною площею 23,3248 га, в т.ч. 15,3248 га ріллі рахується в землях сільськогосподарського призначення державної власності, землі резервного фонду, Розпорядження голови Петропавлівської РДА № р-608-12 від 30.10.2012 надано дозвіл на розробку документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства групі громадян: ОСОБА_5 площею 2 га, ОСОБА_6 площею 2 га, ОСОБА_7 площею 2 га, ОСОБА_8 площею 2 га, ОСОБА_9 площею 2 га, ОСОБА_10 площею 2 га, ОСОБА_11 площею 2 га, ОСОБА_12 площею 2 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1223881200:02:001:5736 загальною площею 32,4651 га, в т.ч. 20,4651 га ріллі рахується в землях сільськогосподарського призначення державної власності, землі резервного фонду, Розпорядження голови Петропавлівської РДА № р-608-12 від 30.10.2012 надано дозвіл на розробку документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства групі громадян: ОСОБА_13 площею 2 га, ОСОБА_14 площею 2 га, ОСОБА_15 площею 2 га, ОСОБА_16 площею 2 га, ОСОБА_17 площею 2 га, ОСОБА_18 площею 2 га, ОСОБА_19 площею 2 га, ОСОБА_20 площею 2 га, та Розпорядженням голови Петропавлівської РДА №118-р-05 від 24.03.2005 передати у власність ОСОБА_21 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку 2 га ріллі.

земельна ділянка (пай) №670 площею 4,475 га ріллі кадастровий номер 1223882500:05:001:0670 землі сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, невитребуваний пай, сертифікат ДП №0253277 ОСОБА_22 , договір оренди між Петропавлівською РДА та ОСОБА_23 закінчився 24.10.2016 (КСП «Зоря»);

земельна ділянка (пай) №671 площею 4,507 га ріллі кадастровий номер 1223882500:05:001:0671 землі сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, невитребуваний пай, сертифікат ДП №0253353 ОСОБА_24 , договір оренди між Петропавлівською РДА та ОСОБА_23 закінчився 24.10.2016 (КСП «Зоря»);

земельна ділянка (пай) №672 площею 6,917 га ріллі кадастровий номер 1223882500:05:001:0672 землі сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, невитребуваний пай, сертифікат ДП №0294604 ОСОБА_24 , договір оренди між Петропавлівською РДА та ОСОБА_23 закінчився 24.10.2016 (КСП «Зоря»);

земельна ділянка (пай) №673 площею 5,683 га ріллі кадастровий номер 1223882500:05:001:0673 землі сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, невитребуваний пай, сертифікат ДП №0253352 ОСОБА_25 , договір оренди між Петропавлівською РДА та ОСОБА_23 закінчився 24.10.2016 (КСП «Зоря»);

земельна ділянка (пай) №284 площею 9,31 га ріллі кадастровий номер 1223882500:02:001:0284 землі сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, невитребуваний пай, сертифікат ДП №0224968 ОСОБА_26 , (КСП «40 років Жовтня»).

Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки №412-ДК/450/АП/09/01/-18 від 11.07.2018, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Васильківському, Межівському, Петропавлівському, Покровському районах управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, за результатами візуального обстеження та наявної інформації встановлено, що земельні ділянки державної форми власності, які не надані у власність, користування оренду площею 23,3248 га кадастровий номер 1223881200:02:001:5735, площею 32,4651 га кадастровий номер 1223881200:02:001:5736 самовільно використовується невідомими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на час проведення перевірки оглянуті земельні ділянки площею 23,3248 га засіяна пшеницею, площею 32,4651 га засіяна соняшником), за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки №412-ДК/451/АП/09/01/-18 від 11.07.2018 за результатами візуального обстеження та наявної інформації встановлено, що земельні ділянки державної форми власності, які не надані у власність, користування, оренду площею 4,475 га кадастровий номер 1223882500:05:001:0670, площею 4,507 га кадастровий номер 1223882500:05:001:0671, площею 6,917 га кадастровий номер 1223882500:05:001:0672, площею 5,683 га кадастровий номер 1223882500:05:001:0673, площею 9,31 га кадастровий номер 1223882500:02:001:0284 самовільно використовуються невідомими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на час проведення перевірки оглянуті земельні ділянки площею 4,475 га; площею 4,507 га; площею 6,917 га; площею 5,683 га засіяні пшеницею, земельна ділянка площею 9,31 га частково засіяна пшеницею, частково оброблена сільськогосподарською технікою), за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

Так, згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1223881200:02:001:5735, 1223881200:02:001:5736, 1223882500:05:001:0670, 1223882500:05:001:0671, 1223882500:05:001:0672, 1223882500:05:001:0673, 1223882500:02:001:0284 відсутні, тобто вказані земельні ділянки у власність, користування, або оренду не передавались.

Постановою слідчого від 15.06.2018 року самовільно засіяні посіви пшениці на земельній ділянці площею (частково на площу 15,3248) 23,3248 га кадастровий номер 1223881200:02:001:5735, самовільно засіяні посіви соняшнику на земельній ділянці площею (частково на площу 20,4651) 32,4651 га кадастровий номер 1223881200:02:001:5736, які знаходяться на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, та самовільно засіяні посіви пшениці на земельних ділянках площами 4,475 га; 4,507 га; 6,917 га; 5,683 га кадастрові номери 1223882500:05:001:0670, 1223882500:05:001:0671, 1223882500:05:001:0672, 1223882500:05:001:0673 відповідно, самовільно засіяні посіви пшениці частково на земельній ділянці площею 9,31 га кадастровий номер 1223882500:02:001:0284,, які знаходяться на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

В клопотанні слідчий зазначає, що під час досудового слідства було встановлено що 12.07.2018 року на змельних ділянках площею 4,475 га; 4,507 га; 6,917 га; 5,683 га кадастрові номери 1223882500:05:001:0670, 1223882500:05:001:0671, 1223882500:05:001:0672, 1223882500:05:001:0673 невстановленими особами проводилось скошування посівів пшениці за допомогою комбайна марки «DOMANATOR» без державного номерного знаку. Шляхом опитування було встановлено, що вищевказаний комбайн належить ФОП ОСОБА_27 , будь які документи під час огляду на вказаний комбайн і державні номерні знаки комбайну відсутні. Під час огляду комбайну він був замкнений водієм, а водій покинув поле, комбайн було вилучено і передано під розписку на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_27 . Власник транспортного засобу не встановлений.

13.07.2018 року вказаний комбайн визнано речовим доказом, слідчий просить накласти на нього арешт з обов`язковою забороною розпорядження, користування та відчуження арештованого майна, оскільки вважає, що є реальна загроза знищення переробки або приховування зазначеного транспортного засобу.

В судовому засіданні слідчий просить клопотання задовольнити, зазначив, що власника майна досудовим розслідуванням не встановлено, розмір шкоди по даному кримінальному провадженню не визначено, право користування не встановлено, вважає доцільним припинити господарську діяльність на зазначених земельних ділянках шляхом арешту транспортного засобу.

Відповідно до положень ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Це може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до п.2 ч.5ст.171КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (речові докази).

Вивчивши клопотання, надані докази, вислухавши слідчого приходжу до висновку, клопотання не підлягає задоволенню.

Санкція ч.1 ст. 197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Крім того, клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб, не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, про арешт якого йдеться у клопотанні, визначення власника.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Відповідно до наданих доказів розмір завданої значної шкоди її законному володільцю або власнику відповідно до ч.1 ст. 197-1 КК України на момент подання клопотання слідчим не встановлено, що є обов`язковою вимогою при вирішенні зазначеного питання для з`ясування співмірності вартості майна на яке накладається арешт і завданої шкоди.

Крім того, орган досудового розслідування, в порушення ч. 5 ст. 132, ч. 2 ст. 171 КПК України, не додав до клопотання матеріали, які б підтверджували заявлені ризики щодо саме транспортного засобу, слідчий не зміг зазначити де саме на момент вилучення знаходився транспортний засіб, тобто на якій земельній ділянці, в протоколі огляду, зазначен всі земельні ділянки, але транспортний засіб не може знаходитись на час огляду на всіх земельних ділянках одночасно.

Розписка надана до справи не містить необхідних реквізитів, кому вона надана де, коли, дата не зазначена, зазначена лише особа під прізвищем ОСОБА_27 без зазначення домашньої адреси, засобів зв`язку та інших даних.

Крім того передача тимчасово вилученого майна відповідно до положень ст.167-169 КПК України, не передбачає такого порядку його вилучення і збереження до вирішення питання про накладення арешту слідчим суддею.

Між тим, за п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачений арешт майна з метою забезпечення збереження речового доказу, для чого суд має з`ясувати питання відповідності заявленого для арешту майна критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до змісту положень ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Однак, відповідність вказаного майна, а саме комбайну марки «DOMINATOR» критеріям ст. 98 КПК України, у контексті злочину за ч. 1 ст. 197-1 КК України, є непереконливим, а запропонований органом досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження є неадекватним предмету злочину, що розглядається у рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 197-1 КК України, за якою кримінальна відповідальність передбачена за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, а за змістом клопотання органом досудового розслідування взагалі не встановлений розмір шкоди та орієнтовну вартість майна, крім того не встановлений власник.

Відповідно ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України слідчий суддя, повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, зобов`язаний розглянути заявлене клопотання лише у межах його доводів, якими у даному випадку є арешт майна.

Враховуючи зміст клопотання про арешт , заявлену підставу та мету для арешту, прихожу до висновку про недоведеність необхідності накладення арешту.

Фіксування факту зайняття земельної ділянки, про що зазначено у відповідному клопотанні, може мати місце шляхом проведення слідчих, процесуальних дій, встановлення суб`єкту, а відшкодування шкоди шляхом накладення арешту в тому числі і на майно, відповідно до ч.2 ст.173 КПК України.

Власник майна не встановлений, особа, яка належним чином ним володіє також.

Вимоги ч.1 ст.173 КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Керуючись ст. 36, 40,170-175, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42018041880000036 від 22.05.2018 року

про арешт на комбайн марки «DOMINATOR» без державного номерного знаку, що вилучений під час огляду 12.07.2018 року - відмовити .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1