Постанова

від 14.06.2007 по справі 13/15-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/15-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" червня 2007 р.                                                          Справа №  13/15-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача : Полонського С.Д. - представника за довіреністю № 01-08/669  від

                        13.06.2007 р.,

від відповідача: Федорова А.В. - представника за довіреністю від 03.04.2007 року,      

розглянувши апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "УЮТ", смт. Турбів Липовецького району Вінницької області  

на постанову господарського суду Вінницької області

від "31" січня 2007 р. у справі №  13/15-07 ( суддя Тісецький С.С. )

за  позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,                 м. Вінниця  

до Виробничого кооперативу "УЮТ", смт. Турбів Липовецького району Вінницької області  

про стягнення  4020, 93 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 31.01.2007 р. у справі № 13/15-07  задоволено позов Вінницького  обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  м. Вінниця до Виробничого кооперативу  "УЮТ",  смт. Турбів Липовецького району Вінницької області  про  стягнення  4020, 93 грн.

Стягнуто з Виробничого кооперативу  "УЮТ"   4020, 93 грн. адміністративно - господарських санкцій.

Не погоджуючись із прийнятою судом першої інстанції постановою,  Виробничий  кооператив   "УЮТ" звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою про її скасування.

Особа, що подала  апеляційну скаргу, обгрунтовуючи її доводи зазначає, що  відповідач, дотримуючись  вимог п.5 Постанови КМ України № 314 від 03.05.1995 р.                        " Про організацію  робочих місць  та працевлаштування  інвалідів " подав звіт  до центру зайнятості  згідно форми З - ПН " Про  наявність  вільних робочих місць " працевлаштовано одного інваліда , з зазначенням  вакансії  для інваліда.

Стверджує, що на виробництві працевлаштовано  одне  робоче місце, оскільки  не було інших бажаючих  серед інвалідів працювати  на підприємстві, а тому, на думку  відповідача, відсутні підстави  для застосування  до  Виробничого   кооперативу    "УЮТ" адміністративно - господарських санкцій.

У судовому засіданні представник  відповідача  доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просить скасувати  оскаржений судовий акт місцевого господарського суду.

Представник  позивача, вважаючи, що доводи  Виробничого   кооперативу    "УЮТ" є необгрунтованими та безпідставними, просить залишити без змін постанову  господарського суду Вінницької області від 31.01.2007 р.

У запереченнях, поданих на апеляційну скаргу та долучених колегією суддів до матеріалів справи, Вінницьке  обласне  відділення Фонду соціального захисту інвалідів, зокрема, зазначило, що строк  погашення заборгованості  по платежу за нестворені  робочі місця  для  працевлаштування  інвалідів  у відповідача закінчився 15.04.2006 року.

Позивач  стверджував, що  Виробничим   кооперативом "УЮТ"  не було подано до центру зайнятості  звіту  форми З - ПН " Про наявність  вільних робочих  місць " .

Вважає, що відповідь Липовецького  районного центру зайнятості № 02-18/811 від 23.06.2006 р.  свідчить  про ненадання відповідачем у центр  зайнятості  інформації  про створення  робочих місць для інвалідів, вільні робочі місця  та вакансії  для  інвалідів  у звітному періоді.

Заслухавши у судовому  засіданні повноважних представників сторін,  перевіривши у повному обсязі законність та обгрунтованість прийнятої по справі постанови, обговоривши доводи апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   Виробничого   кооперативу   "УЮТ" підлягає задоволенню з наступних підстав.

У  грудні місяці 2006 року Вінницьке  обласне  відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до  господарського  суду Вінницької області  з позовною заявою, в якій просило стягнути з Виробничого кооперативу  "УЮТ"   4020, 93 грн. адміністративно - господарських   санкцій.

Позивач зазначав, що  середньоспискова  чисельність  інвалідів -  штатних працівників , які  були працевлаштовані    на підприємстві, відповідно до звіту Форми 10 ПІ у 2005 році  становить 1 чоловік, а згідно нормативу на 2005 рік кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів становить 2 робочих місця.

Посилався на те, що  Виробничим  кооперативом   "УЮТ" не забезпечено  встановленого  нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів,  тому відповідач з урахуванням вимог ст. 20 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів "  повинен перерахувати  Вінницькому  обласному  відділенню  Фонду соціального захисту інвалідів  до 15 квітня 2006 р.  кошти у розмірі  середньорічної заробітної плати  за 2005 рік за кожне  місце, не зайняте  інвалідом, що становить 4020,93 грн. за одне  нестворене  робоче місце для інваліда.

Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги  Вінницького  обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів, суд першої інстанції  прийнятий по справі судовий акт мотивував тим, що  відповідач у порушення  вимог п. 5 Постанови КМ України № 314  від 03.05.1995 р. " Про  організацію  робочих  місць  та працевлаштування інвалідів "   не забезпечив  встановленого нормативу  робочих  місць для інвалідів.

Суд першої інстанції дійшов також висновку, що  згідно звіту  про зайнятість   та працевлаштування інвалідів  за 2005 рік середньорічна заробітна плата штатного працівника, який  працює на підприємстві  відповідача,  складає 4020,93 грн.

Однак, колегія суддів  вважає, що  такі висновки  місцевого господарського суду  не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що постанову   господарського суду Вінницької області від 31.01.2007 р. слід скасувати з наступних  підстав.

Як  вбачається з матеріалів справи, у відповідності до  звіту про  зайнятість та працевлаштування   інвалідів  за 2005 рік, форма № 10-ПІ середньооблікова  кількість  штатних працівників  облікового  складу осіб на  Виробничому   кооперативі   "УЮТ"  за рік становить 43 особи, з яких середньооблікова  кількість  штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства  встановлена інвалідність - 1 особа, а кількість  інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати  на робочих місцях, створених відповідно  до вимог ст. 19 Закону України " Про основи  соціальної захищеності інвалідів в Україні "   становить 2 осіб ( а.с. 4).

Відповідно до Списку  працюючих інвалідів  - штатних працівників, які були зайняті  на підприємстві у 2005 році, що надається  разом з формою № 1- -ПІ зазначено, що перебував  у штаті   Виробничого    кооперативу   "УЮТ" повних дванадцять місяців  інвалід третьої групи - Фещук В.Л. ( а.с. 5 ).

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні передбачено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив  робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 20 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.8 ст.69 Господарського Кодексу України передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує  визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують  соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Частиною 1 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що підприємство (об'єднання), установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої різної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

При цьому ч.1 ст. 18 вказаного Закону та п.10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 №341 передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням  побажань, стану здоров'я  інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Згідно з пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору центри зайнятості , місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створення за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують  державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту  населення про вільні  робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда.

Відповідно, вказаним Положенням передбачено , що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), установі та організації незалежно від форми власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1). Робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнагляд охорони праці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда (п.3).

Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що виконання відповідними органами обов'язку працевлаштування інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належить, зокрема, здійснення заходів із створення в установленому порядку робочих місць  та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів.

Висновок місцевого  господарського суду  про обгрунтованість  позову  та стягнення  суми штрафних  санкцій  здійснено  за недоведених обставин, що мають значення  для справи, які   суд першої інстанції  вважав встановленими, а саме, щодо  неподання відповідачем  передбаченої законодавством статистичної звітності  за формою 3-ПН" Про наявність  вільних робочих місць ", затвердженою наказом  Деркомстату  України  від 06 липня 1998 року № 244.

Суд першої інстанції  при встановленні  зазначеної обставини виходив з наявного  у матеріалах справи   запиту  Вінницького обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів  від 19.04.2006 р. № 01-08/415 ( а.с. 11 ) до Липовецького  районного центру  зайнятості  та відповіді  Липовецького РЦЗ  від 23.06.2006 р.                     № 02-18/811 ( а.с. 12 ) про  відсутність указаної  звітності ВК " Уют " у 2005 році.

Однак, постановою слідчого прокуратури Липовецького  району Вінницької області  юриста 3 класу  Мазура І.А.  при розгляді  матеріалів перевірки  по факту  службового підроблення  та службової недбалості  відносно  службових осіб  Липовецького РЦЗ від 07.03.2007 р. встановлено, що  працівником  Липовецького РЦЗ Лавриненком В.В. в листі  за № 02-18/811 від 23.06.2006 р.  надано  недостовірну інформацію  щодо відсутності  звітів ВК " Уют " .

В порушенні  кримінальної справи відмовлено на  підставі ст.6 п.2  ст. 99 КК України ( а.с. 47 ).

На вимогу суду  апеляційної інстанції  з метою встановлення  указаних обставин, відповідачем подано  для огляду  примірники  звітів за формою 3-ПН, копії звітів  за формою 3-ПН, поданих ВК " Уют " у 2005 році, з відбитком печатки Липовецького РЦЗ долучено до матеріалів справи.

Як вбачається зі звітів за формою 3-ПН " Про  наявність вільних робочих місць" у 2005 році  ( рядок 4 )  зазначено про наявність  одного вакантного  місця для  працевлаштування  інваліда на посаду сторожа.

Крім того, наявна в матеріалах справи  довідка Липовецького РЦЗ від                         30.01.2007 р. № 02-32/158 ( а.с. 22 ) свідчить  про  те, що у 2005 році  до районної служби  зайнятості у пошуку роботи  не звертались   особи з обмеженими  фізичними можливостями - жителі смт. Турбів.

Отже, Виробничим кооперативом "Уют" вживались необхідні заходи для заміщення  вакантної посади  для працевлаштування  інваліда, однак з причин, не залежних від відповідача, одна вакантна посада  не була зайнята інвалідом.

При цьому слід зазначити, що після вжиття вказаних заходів саме органи соціального захисту населення, зобов'язані займатися пошуком інвалідів та їх  направленням для працевлаштування.

З урахуванням вимог ч.2 ст.218 ГК України учасник  господарських відносин   за невиконання  або належне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності відповідає  лише тоді, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд неправомірно стягнув з Виробничого кооперативу "Уют" штрафну санкцію у розмірі 4020,93 грн. за нестворення одного робочого місця для працевлаштування інваліда, оскільки відповідачем було вжито віх передбачених законодавством  заходів по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З огляду на викладене, Житомирський апеляційний господарський суд вважає, що постанову  господарського суду Хмельницької області від 31.01.2007 року у справі №13/15-07 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничого  кооперативу "Уют" про стягнення 4020,93 грн.   

  Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, п.п. 6-7 Прикінцевих та Перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "УЮТ", смт. Турбів Липовецького району Вінницької області задовольнити.

2. Постанову господарського суду Вінницької області від 31 січня 2007 року у справі №13/15-07 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В позові відмовити.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

4. Справу №13/15-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий   суддя                                                               

 судді: