Рішення

від 11.06.2007 по справі 13/125-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/125-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.07                                                                                                  Справа  13/125-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції, м. Українка

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Регул", м. Українка

про стягнення 55457,15 грн.

 Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача не з'явився;

від відповідача Журавльов О.І. - довіреність;

    Борисенко А.М. – довіреність;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Регул" (далі –відповідач) про стягнення 55457,15 грн. збитків.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення збитків тим, що відповідач після закінчення строку договору оренди майна енергокомпанії № 17 від 29.01.2001 року при примусовому виконанні рішення господарського суду № 97/16-2002 від 3.04.-18.04.2002 року не повернув майно, яке перебувало в оренді, а тому згідно Порядку  визначення збитків при розкраданні, нестачі, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету міністрів № 116 від 22.01.1996 року розмір збитків, які поніс позивач внаслідок неповернення в повному обсязі відповідачем майна, що перебувало в оренді, становить 55457,15 грн.

Відповідач надав суду відзив на позов згідно якого позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у відзиві. Відповідач зазначає, що майно є в наявності, не розкрадено, не знищено, на думку відповідача до правовідносин між сторонами, які врегульовані умовами договору  оренди, застосовувати положення Порядку визначення збитків при розкраданні, нестачі, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету міністрів № 116 від 22.01.1996 року неправомірно, адже зазначеним порядком регулюються відносини позадоговірної відповідальності.

02.04.2007 р.  позивач надав суду клопотання про уточнення суми позовних вимог та просить стягнути з відповідача 53250,84 грн. збитків

Представник позивача в судове засідання 11.06.2007 р. не з'явився, хоча був належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи в попередньому судовому засіданні 31.05.2007 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

29.01.2001 року між Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство»«Регул»(Орендар) був укладений договір оренди майна енергокомпанії № 17 від 29.01.2001 року. Згідно Додатку № 2 до Договору сторонами визначений перелік основних засобів та матеріальних не обігових активів, що були передані за договором № 17 від 29.01.2001 року.

Рішенням господарського суду Київської області № 97/16-2002 від 03.04.-18.04.2002 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство»«Регул»про витребування майна, позов задоволено; суд вирішив: витребувати у ТОВ «Агропромислове підприємство «Регул»і передати ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»майно підсобного господарства «Польок».

При примусовому виконанні вказаного рішення державним виконавцем Обухівської державної виконавчої служби Потапенко Ю. М. 17.12.2003 року був складений акт про передачу представнику ВАТ «ДЕК «Центренерго»будівель, автотранспорту, обладнання. Також, державним виконавцем в даному акті було зазначено, що інше майно згідно переліку основних засобів та матеріальних необігових активів додатку № 2 до Договору № 29 від 01.01.01 року не показано директором ТОВ АПП “Регул”, а саме таке майно, що відсутнє:

1.          Конвеєр ТС-Ф-40М у кількості 3 од.

2.          Електрокоптілка (побутова)

3.          Борона предпосівна БП-3,8

4.          Транспортер ГСП-160 в кількості 3 од.

5.          Обладнання ОСМ-60

6.          Транспортер УС-Ф-170А у кількості 4 од.

7.          Тракторний причеп.

Таким чином, в зв'язку з тим, що відповідачем майно повернуто частково позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків в розмірі 53250,84 грн. вартості неповернутого майна із розрахунку зробленого відповідно до Порядку  визначення збитків при розкраданні, нестачі, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей (далі –Порядок), затвердженого Постановою Кабінету міністрів № 116 від 22.01.1996 року .

Проте, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Так, позивач при обґрунтуванні підстав для відшкодування збитків, не наводить повного складу правопорушення, внаслідок якого він поніс збитки у розмірі 53250,84 грн.

Суд вважає, що посилання позивача на Порядок при розрахунку збитків при розкраданні, нестачі, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей є безпідставним, оскільки позивачем не вказано та не наведено обставин та не надано доказів (вирок суду тощо), які б підтверджували розкрадання, нестачу чи знищення (псування) спірного майна саме посадовими особами відповідача.  

Суд також враховує, що в акті державного виконавця Обухівської державної виконавчої служби Потапенко Ю. М. від 17.12.2003 року вказано про відсутність такого майна (майно не показано директором), а не про його знищення або псування.

До того ж відповідачем надано до суду відзив з фото матеріалами які свідчать про наявність частини майна за псування, знищення або розкрадання якого заявлено  позов.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку між сторонами існують договірні стосунки, що визначені в Договорі № 17 від 29.01.01 року з відповідними додатками, а відтак, стягнення будь-якої шкоди або збитків повинно відбуватись за невиконання або неналежне виконання сторонами умов договору згідно з нормами ЦК України та ГК України., якщо інші умови не передбачені договором.

У зв'язку із зазначеним у випадку, якщо позивач вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені відповідачем шляхом неповернення частини орендованого майна по договору оренди майна енергокомпанії № 17 від 29.01.2001, укладеного між сторонами по справі, він не позбавлений можливості звернутись до суду з вимогою про відшкодування збитків згідно умов такого договору та норм Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази   подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу. Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Разом з тим, позивачем не доведено наявність підстав для відшкодування відповідачем збитків у сумі 53250,84 грн. саме на підставі Порядку  визначення збитків при розкраданні, нестачі, знищенні (псуванні) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету міністрів № 116 від 22.01.1996 року.

В даному випадку відсутні належні докази, які б свідчили про розкрадання, нестачу, знищення (псуванні) матеріальних цінностей позивача, а саме майна, яке було предметом договору оренди № 17 від 29.01.2001 р.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

                             В задоволенні позову відмовити повністю.                                                                                  

Суддя