Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2018 р. Справа№805/2543/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Аржанова А.С., представника позивача Супліка М.В., представника відповідача Вовченка С.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янськ адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Діанівська птахофабрика до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001881417 від 16.03.2018 року, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року приватне акціонерне товариство Діанівська птахофабрика звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001881417 від 16.03.2018 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування податкового кредиту за лютий, березень, травень, червень, серпень, жовтень 2017 року за господарськими відносинами з ТОВ ТОП-ПРОФІТ , за травень 2017 року за господарськими відносинами з ТОВ АКТУАЛС , за липень, серпень 2016 року за господарськими відносинами з ТОВ АГРОФІД , за лютий 2017 року за господарськими відносинами з ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК , як такі, що мають ознаки фіктивності, та щодо яких не підтверджено реальність здійснення господарської операції. Позивач вважає, що вищевказана господарська операція підтверджена необхідними первинними документами. Також позивач зазначив, що підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями контрагента.
Посилаючись на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини, позивач просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0001881417 від 16.03.2018 року про грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 440 429 грн., в тому числі 352 343 грн. - основний платіж з податку на додану вартість та 88 086 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 року відкрито провадження у даній справі із визначенням порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.
05 червня 2018 року судом постановлено ухвалу про продовження строків проведення підготовчого провадження ще на тридцять днів.
21 червня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 липня 2018 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими. Більш детальні пояснення виклав у відзиві на позов та інших заявах по суті справи, мотивувальна частина яких, аналогічна тим обставинам, що викладені у акті перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство Діанівська птахофабрика є юридичною особою, зареєстрована Волноваською районною держаною адміністрацією 01.10.2004 р. за номером 328038, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1 239 123 0000 000035, ідентифікаційний код 30492941, місцезнаходження: 85783, Донецька обл., Волноваський район, село Діанівка, вул. Миру, будинок 1А (т. 2 а.с. 177-184).
У відповідності до установчих документів підприємства та відомостей з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності позивача є 01.47 - розведення свійської птиці (т. 2 а.с. 177-184).
02 листопада 1999 року позивач, як платник податків, був взятий на облік в органах державної податкової служби за № 1131. На теперішній час перебуває на обліку в Волноваської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області.
У період, за який проводилася перевірка, зареєстрований платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва від 04.05.2012 року № 200043683.
У період з 17 січня 2018 року по 30 січня 2018 року посадовими особами Волноваської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ Діанівська птахофабрика з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ТОП-ПРОФІТ (код ЄДРПОУ 40386534) за лютий, березень, травень, червень, серпень, жовтень 2017 року, з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у лютому, березні, травні, червні, серпні, жовтні 2017 року; ТОВ АКТУАЛС (код ЄДРПОУ 40875296) за травень 2017 року, з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні 2017 року; ТОВ АГРОФІД (код ЄДРПОУ 37379155) за липень, серпень 2016 року, з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у липні, серпні 2016 року; ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК , (код ЄДРПОУ 40658408) за лютий 2017 року, з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні 2017 року.
За результатами перевірки 06 лютого 2018 року був складений акт №101/05-99-14-17/30492941, згідно якого за всіма фінансово-господарськими операціями з ТОВ ТОП-ПРОФІТ за лютий, березень, травень, червень, серпень, жовтень 2017 року, ТОВ АКТУАЛС за травень 2017 року, ТОВ АГРОФІД за липень, серпень 2016 року, ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК за лютий 2017 року, позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій по ланцюгу постачання і складено первинні документи, оскільки відсутній факт формування відповідного активу (т. 2 а.с. 120-146).
Вищевказані висновки обґрунтовані наступним: 1) невідповідність даних щодо джерела походження ТМЦ (палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ, палива котельного рідинного, макухи соєвої, олії соняшникової); 2) відсутністю перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху), відсутність даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування у інших суб'єктів господарювання; 3) відсутністю підтверджуючих якість придбаного товару документів; 4) наявністю інформації, яка свідчить, що продавець не здійснює господарської діяльності та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди у покупців .
Таким чином, фіскальний орган дійшов висновку про порушення ПрАТ Діанівська птахофабрика п.44.1 ст.44, пп. а п.198.1, абзаців першого - третього пп.198.2 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198, п. 209.2, п.п.209.15.1 п.209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 352343 грн., в тому числі за липень 2016 року в сумі 33827 грн., за серпень 2016 року в сумі 34907 грн., за лютий 2017 року в сумі 9917 грн., за березень 2017 року в сумі 115341 грн., за травень 2017 року в сумі 111333 грн., за червень 2017 року в сумі 18190 грн., за серпень 2017 року в сумі 14140 грн., за жовтень 2017 року в сумі 14688 грн.
16 березня 2018 року відповідачем на підставі Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001881417 від 16.03.2018 року про грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 440 429 грн., в тому числі 352 343 грн. - основний платіж з податку на додану вартість та 88 086 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 2 а.с. 147).
Позивач оскаржує вищевказане рішення, як таке, що прийняті не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.
Під час розгляду справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивачем (покупець за договором) та ТОВ ТОП-ПРОФІТ (постачальник за договором) укладено lоговір поставки №20 від 01.06.2016 року (т. 1 а.с. 20-22).
Відповідно до п. 1.1. договору поставки № 20 ТОВ ТОП-ПРОФІТ зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити на умовах, викладених у договорі, продукцію іменовану надалі Товар .
Відповідно до п. 1.2. договору поставки № 20 номенклатура Товару вказується в рахунках виставлених Постачальником .
Згідно із п. 4.2. договору поставка Товару здійснюється партіями, відповідно до усної або письмової заявки покупця.
На виконання умов вказаного договору ТОВ ТОП-ПРОФІТ було виставлено позивачу наступні рахунки на оплату:
- відповідно до рахунка на оплату № 30 від 24 лютого 2017 р. визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: Паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ, 8,5 т. по ціні 5833,33 грн. без ПДВ, на загальну суму 59499,97 грн., у т.ч. ПДВ 9916,67 грн. (т. 1 а.с. 53);
- відповідно до рахунка на оплату №57 від 29 березня 2017 р. визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: Паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ, 8,16 т. по ціні 5833,33 грн. без ПДВ, на загальну суму 57119,96 грн., у т.ч. ПДВ 9519,99 грн. (т. 1 а.с. 47);
- відповідно до рахунка на оплату №105 від 12 травня 2017 р. визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: Паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ, 8,5 т. по ціні 6666,67 грн. без ПДВ, на загальну суму 68000,04 грн., у т.ч. ПДВ 11333,34 грн. (т. 1 а.с. 42);
- відповідно до рахунка на оплату №164 від 27 червня 2017 р. визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: Паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ, 10,7 т. по ціні 8500 грн. без ПДВ, на загальну суму 109140 грн., у т.ч. ПДВ 18190 грн. (т. 1 а.с. 36);
- відповідно до рахунка на оплату №204 від 22 серпня 2017 р. визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: Паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ, 8,4 т. по ціні 8416,67 грн. без ПДВ, на загальну суму 84840,04 грн., у т.ч. ПДВ 14140,01 грн. (т. 1 а.с. 30);
- відповідно до рахунка на оплату №249 від 20 жовтня 2017 р. визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: Паливо котельне рідинне, 8,16 т. по ціні 9000 грн. без ПДВ, на загальну суму 88128 грн., у т.ч. ПДВ 14688 грн. (т. 1 а.с. 23).
Рахунки за вказаним договором поставки №20 були оплачені позивачем, що підтверджується банківськими виписками (т. 1 а.с. 86-138).
На виконання вищевказаного договору ТОВ ТОП-ПРОФІТ було поставлено позивачу паливо рідке синтетичне марки СЖТ-КМ та паливо котельне рідинне, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 29 від 24 лютого 2017 року; № 56 від 29 березня 2017 року; № 105 від 12 травня 2017 року; №164 від 27 червня 2017 року; №204 від 22 серпня 2017 року; №242 від 20 жовтня 2017 року (т. 1 а.с. 24, 30, 36, 42, 48, 54).
Також, постачальником - ТОВ ТОП-ПРОФІТ на виконання вищевказаних умов договору, у період, що перевірявся, видано позивачу податкові накладні:
- № 12 від 24.02.2017 року, зареєстрована ТОВ ТОП-ПРОФІТ в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.03.2017 року, що підтверджується Квитанцією №1 від 01.03.2017 року (т. 1 а.с. 57, 58);
- № 28 від 29.03.2017 року, зареєстрована ТОВ ТОП-ПРОФІТ в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.04.2017 року, що підтверджується Квитанцією №1 від 06.04.2017 року (т. 1 а.с. 51, 52);
- № 7 від 12.05.2017 року, зареєстрована ТОВ ТОП-ПРОФІТ в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.05.2017 року, що підтверджується Квитанцією №1 від 22.05.2017 року (т. 1 а.с. 45, 46);
- № 28 від 27.06.2017 року, зареєстрована ТОВ ТОП-ПРОФІТ в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2017 року, що підтверджується Квитанцією №1 від 14.07.2017 року (т. 1 а.с. 39, 40);
- № 14 від 22.08.2017 року, зареєстрована ТОВ ТОП-ПРОФІТ в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.09.2017 року, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №1 від 26.03.2018 року (т. 1 а.с. 33, 34);
- № 14 від 20.10.2017 року, зареєстрована ТОВ ТОП-ПРОФІТ в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.11.2017 року, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №1 від 26.03.2018 року (т. 1 а.с. 27, 28).
Про доставку відповідного палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ та палива котельного рідинного також свідчать товарно-транспортні накладні: № Р29 від 24 лютого 2017 року; № Р56 від 29 березня 2017 року; № Р105 від 12 травня 2017 року; № Р164 від 27 червня 2017 року; № Р204 від 22 серпня 2017 року; № Р242 від 20 жовтня 2017 року (т. 1 а.с. 25, 31, 37, 43, 49, 55).
Окрім того, якість поставленого за договором поставки № 20 палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ та палива котельного рідинного підтверджується сертифікатами якості: № 43 від 24 лютого 2017 року; № 65 від 14 березня 2017 року; № 113 від 12 квітня 2017 року; №146 від 17 травня 2017 року; 182 від 21 серпня 2017 року; № 506-17 від 01.10.2017 року (т. 1 а.с. 32, 38, 44, 50, 56, ).
Зберігання та використання у власній господарській діяльності вищевказаного палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ та палива котельного рідинного підтверджується також: наявністю в штаті позивача інженера по котельному та холодильному обладнанню ОСОБА_3, його посадовою інструкцією, наказом про прийняття на роботу ОСОБА_4 № 110к від 02.02.2009 р., посадової інструкції інженера по котельному та холодильному обладнанню, типовими договороми про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, інвентарними картками обліку основних засобів, договором оренди №01/02/17 від 01.02.2017 р. між ПрАТ Діанівська птахофабрика та ТОВ Діанівський бройлер з Актом прийому - передачі об'єктів, що орендуються від 01.02.2014 р., листом ПрАТ Діанівська птахофабрика № 357 від 04.05.2018 р. щодо власних основних засобів, які знаходились на балансі підприємства протягом 2016-2017 р.р., довідкою ПрАТ Діанівська птахофабрика № 354 від 04.05.2018 р. щодо чисельності працюючий штатних працівників протягом 2016-2017 р.р., відповідними актами прийому-передачі, накладними (т. 2 а.с. 215 - т. 3 а.с. 12).
28.03.2017 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ АКТУАЛС (постачальник за договором) укладено договір поставки № 280317-мс (т. 1 а.с. 190-193).
Відповідно до п. 1.1. договору ТОВ АКТУАЛС зобов'язується поставити (передати) у власність покупця макуха соєва, олія соєва (надалі іменується Товар ), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Відповідно до п. 1.2. асортимент, одиниця виміру, кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначаються специфікацією на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 2.1. договору поставка товару здійснюються до ПрАТ Бахмутський аграрний союз , за адресою: Донецька область, Артемівський район, с. Бахмутське, цех № 3.
Відповідно до специфікації №3 від 12.05.2017 року до договору поставки №280317-мс, визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: макуха соєва, 25 тн по ціні 10000,0 грн. без ПДВ на суму 250000,0 грн., ПДВ - 50000,0 грн., всього з ПДВ 300000,0 грн., строк поставки з 12.05.2017 року по 19.05.2017 року (т. 1 а.с. 194).
Відповідно до специфікації №4 від 22.05.2017 року до договору поставки №280317-мс, визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: макуха соєва, 25 тн по ціні 10000,0 грн. без ПДВ на суму 250000,0 грн., ПДВ - 50000,0 грн., всього з ПДВ 300000,0 грн., строк поставки з 22.05.2017 року по 26.05.2017 року (т. 1 а.с. 195).
ТОВ АКТУАЛС було виставлено позивачу наступні рахунки на оплату за вищевказаним договором поставки: № 241 від 17.05.2017 року; № 256 від 26.05.2017 року (т. 1 а.с. 196, 202).
Розрахунок з боку позивача за вищевказаними рахунками підтверджується банківськими виписками (т. 1 а.с. 241 - т. 2 а.с. 14).
На виконання договору поставки № 280317-мс ТОВ АКТУАЛС виписано позивачу видаткові накладні № 503 від 17 травня 2017 року та № 585 від 26 травня 2017 року щодо поставки макухи соєвої.
ТОВ АКТУАЛС , на виконання вимог договору № 280317-мс, було виписано та зареєстровано відповідні податкові накладні: № 17 від 17.05.2017 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.05.2017 року; № 63 від 26.05.2017 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.05.2017 року (т.1 а.с. 200, 201, 206, 207).
Доставка макухи соєвої була здійснена перевізником ФОП ОСОБА_5, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 10788 від 17 травня 2017 року та №11098 від 26 травня 2017 року (т. 1 а.с. 198-199, 204-205).
Окрім того, якість поставленого за договором поставки № 280317-мс товару підтверджується посвідченнями про якість від 16 травня 2017 року та від 25 травня 2017 року відповідно (т. 1 а.с. 239, 240).
Придбана позивачем макуха соєва та олія соняшникова використовується для виготовлення комбікорму для відгодівлі курчат-бройлерів. Комбікорм виготовлюється у цеху з виробництва комбікормів ПрАТ Бахмутський Аграрний Союз відповідно до договору № 0024 на прийом, зберігання, переробку і виготовлення комбікорму від 02.01.2013 року та договору № 0325 про виконання робіт (надання послуг) з приймання, збереження, переробки та виготовлення комбікорму від 03.04.2017 року (т. 2 а.с. 111-113, 114-116).
21.04.2016 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ АГРОФІД (постачальник за договором) укладено договір поставки №210416ос (т.1 а.с. 139-142).
Відповідно до п. 1.1. договору поставки №210416ос в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ АГРОФІД зобов'язується поставити (передати) у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Відповідно до п. 1.2. асортимент, одиниця виміру, кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначаються специфікацією на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 2.1. договору поставка товару здійснюються до ПрАТ Бахмутський аграрний союз , за адресою: Донецька область, Артемівський район, с. Бахмутське, цех № 3.
Згідно специфікації № 2 від 15.07.2016 року до договору поставки №210416ос, визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну товару: олія соняшникова, 10 т. по ціні 17916,67 грн. без ПДВ на суму 179166,67 грн., ПДВ - 35833,33 грн., всього з ПДВ 215000,0 грн., строк поставки з 18.07.2016 року по 20.07.2016 року (т.1 а.с. 143).
Відповідно до специфікації №3 від 10.08.2016 року до договору поставки №210416ос, визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: олія соняшникова, 10 т. по ціні 18333,33 грн. без ПДВ на суму 183333,33 грн., ПДВ - 36666,67 грн., всього з ПДВ 220000,0 грн., строк поставки з 11.08.2016 року по 12.08.2016 року (т.1 а.с. 144).
ТОВ АГРОФІД , на виконання вищевказаного договору, було виставлено позивачу наступні рахунки на оплату: рахунок-фактура № СФ-0000048 від 18.07.2016 року; рахунок-фактура №СФ-0000056 від 11.08.2016 року (т.1 а.с. 145, 151);
Оплата за відповідними рахунками підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с. 166-189).
Також постачальником було виписано наступні видаткові накладні на постановку позивачу олії соняшникової: № РН-0000061 від 18 липня 2016 року та №РН-0000068 від 11 серпня 2016 року (т.1 а.с. 146, 151).
ТОВ АГРОФІД було виписано та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №10 від 18.07.2016 року, зареєстрована 26.07.2016 року та податкова накладна №5 від 11.08.2016 року, зареєстрована 19.08.2016 року (т. 1 а.с. 149, 150, 154, 155).
Доставка олії соняшникової була здійснена у відповідності до наступних товарно-транспортних накладних: №С-18072016 від 18 липня 2016 року та №С-10082016 від 10 серпня 2016 року (т. 1 а.с. 147-18, 153).
Окрім того, якість поставленого за договором поставки №210416ос товару підтверджується посвідченнями про якість №0718 від 18 липня 2016 року на олію рослинну та №0718 від 10 серпня 2016 року на олію рослинну (т. 1 а.с. 164, 165).
Придбана позивачем олію рослинна за договором №210416ос використана для виготовлення комбікорму для відгодівлі курчат-бройлерів. Комбікорм виготовлюється у цеху з виробництва комбікормів ПрАТ Бахмутський Аграрний Союз відповідно до договору № 0024 на прийом, зберігання, переробку і виготовлення комбікорму від 02.01.2013 року та договору № 0325 про виконання робіт (надання послуг) з приймання, збереження, переробки та виготовлення комбікорму від 03.04.2017 року (т. 2 а.с. 111-113, 114-116).
10.02.2017 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК (постачальник за договором) укладено договір поставки № 100217-мс (т. 2 а.с. 15-18).
Відповідно до п. 1.1. договору поставки №100217-мс в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК зобов'язується поставити (передати) у власність покупця макуха соєва, соєвий шрот (надалі іменується Товар ), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Відповідно до п. 1.2. асортимент, одиниця виміру, кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначаються специфікацією на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 2.1. договору поставка товару здійснюються до ПрАТ Бахмутський аграрний союз , за адресою: Донецька область, Артемівський район, с. Бахмутське, цех № 3.
Згідно із специфікацією №1 від 10.02.2017 року до договору поставки №100217-мс, визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: макуха соєва, 30 т. по ціні 9750,0 грн. без ПДВ на суму 292500,0 грн., ПДВ - 58500,0 грн., всього з ПДВ 351000,0 грн., строк поставки з 10.02.2017 року по 28.02.2017 року (т. 2 а.с. 26).
Відповідно до специфікації №2 від 20.02.2017 року до Договору поставки №100217-мс, визначено наступну кількість, номенклатуру, ціну Товару: макуха соєва, 30 т. по ціні 9833,33 грн. без ПДВ на суму 295000,0 грн., ПДВ - 59000,0 грн., всього з ПДВ 354000,0 грн., строк поставки з 20.02.2017 року по 23.02.2017 року (т. 2 а.с. 19).
ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК , на виконання умов вищевказаного договору, було виставлено позивачу наступні рахунки на оплату: рахунок-фактура №СФ-0000030 від 14.02.2017 року та рахунок-фактура №СФ-0000038 від 21.02.2017 року (т. 2 а.с. 21, 27).
Оплата за вказаними рахунками здійснена позивачем, що підтверджується банківськими виписками (т. 2 а.с. 61-110).
Також, ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК було виписано позивачу наступні видаткові накладні: №РН-0000117 від 15 лютого 2017 року та №РН-0000125 від 22 лютого 2017 року на поставку макухи соєвої (т. 2 а.с. 20, 27).
ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК було виписано та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №7 від 15.02.2017 року, зареєстрована 07.03.2017 року та №14 від 22.02.2017 року, зареєстрована 07.03.2017 року (т. 2 а.с. 24, 25, 29, 30).
Доставка товару за договором поставки №100217-мс (макуха соєва) була здійснена ТОВ Експрес 2016 та ПП ВКФ НАІКС до ПрАТ Бахмутський Аграрний Союз , про що свідчать товарно-транспортні накладні № 034995 від 15 лютого 2017 року та №427887 від 22 лютого 2017 року (т. 2 а.с. 22, 28).
Якість поставленої за договором поставки №100217-мс макухи соєвої підтверджується відповідними посвідченнями (т. 2 а.с. 23, 31) .
Придбана позивачем макуха соєва за договором №100217-мс використана для виготовлення комбікорму для відгодівлі курчат-бройлерів. Комбікорм виготовлюється у цеху з виробництва комбікормів ПрАТ Бахмутський Аграрний Союз відповідно до договору № 0024 на прийом, зберігання, переробку і виготовлення комбікорму від 02.01.2013 року та договору № 0325 про виконання робіт (надання послуг) з приймання, збереження, переробки та виготовлення комбікорму від 03.04.2017 року (т. 2 а.с. 111-113, 114-116).
Судом встановлено, що придбана позивачем за вищевказаними договорами сировина використовується для виготовлення комбікормів передається у ПрАТ Бахмутський Аграрний Союз .
Процес надходження сировини до цеху виробництва комбікорму фіксується накладними та приймальними квитанціями цеху з виробництва комбікормів, звітами про рух кормів, звітами про рух сировини, актами, рапортами про виготовлення комбікормів і використані сировини на комбікормовому заводі, звітами про рух давальницької сировини.
Після виготовлення відповідна продукція транспортується до ПрАТ Діанівська птахофабрика , що підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 120 - т. 4 а.с. 46).
Надходження, зберігання та використання у власній господарській діяльності виготовленої продукції (ПК - повноцінний комбікорм) підтверджується: наявністю в штаті позивача відповідних працівників, наказами про прийняття на роботу, типовими договорами про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, інвентарними картками обліку основних засобів, договором оренди №01/02/17 від 01.02.2017 р. між ПрАТ Діанівська птахофабрика та ТОВ Діанівський бройлер з Актом прийому - передачі об'єктів, що орендуються від 01.02.2014 р., листом ПрАТ Діанівська птахофабрика № 357 від 04.05.2018 р. щодо власних основних засобів, які знаходились на балансі підприємства протягом 2016-2017 р.р., довідкою ПрАТ Діанівська птахофабрика № 354 від 04.05.2018 р. щодо чисельності працюючий штатних працівників протягом 2016-2017 р.р., відповідними актами прийому-передачі, накладними, звітами про рух кормів (т. 2 а.с. 215 - т. 3 а.с. 12).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).
Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 ЦК України).
Згідно з частина 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За пунктом 198.3 цієї ж статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання умов договорів поставки товару між позивачем - ПрАТ Діанівська птахофабрика та його контрагентами, за умовами якого підприємство надає одержувачу товари, до суду були надані договори, видаткові накладні, податкові накладні, виписки по рахункам з банківських установ, товарно-транспортні накладні, акти про рух відповідної сировини, документи, що свідчать про подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності, які враховуються для визначення суми податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, відповідають вимогам Закону №996-ХІV, а від так, є належними та допустимими доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ТОП-ПРОФІТ , ТОВ АКТУАЛС , ТОВ АГРОФІД , ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК у перевіряємий період, а також те, що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану позивача.
Податковий орган, стверджуючи про відсутність у позивача реальних господарських операцій, не заперечує того факту, що внаслідок цих операцій змінився майновий стан позивача - він отримав товар, який в подальшому використовував у власній господарській діяльності (01.47 - розведення свійської птиці). Ці факти подальшого використання позивачем товару взагалі податковий орган не спростовує.
Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контр агентами для визначення податкового кредиту мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.
Вищевказана правова позиція відповідає численним висновкам Верховного суду, в тому числі у рішенні від 06.03.2018 року по справі №826/15950/15, які суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Суд також вважає необхідним зазначити, що Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:
70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .
Відповідна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року № 21-4953а15 у справі за позовом приватного акціонерного товариства МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступник - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.
Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позивачем були надані належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори, відповідач, навпаки, не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства України щодо не підтвердження здійснення господарських операцій, у зв'язку з придбанням товару за договорами, укладеними з ТОВ ТОП-ПРОФІТ , ТОВ АКТУАЛС , ТОВ АГРОФІД , ТОВ ВКФ ГОРІХ ОРГАНІК .
Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок щодо контрагентів є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.
Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція міститься у численних рішеннях Верховного Суду, в тому числі рішеннях від 06.02.2018 року по справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.
Посилання відповідача на те, що позивач не надав належних документів про якість поставленого товару, є також неприйнятним, оскільки такі документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, а тому їх наявність чи відсутність (в тому числі недоліки при складанні) не мають вирішального значення для встановлення фактичного руху активів. Більш того, такі документи були надані.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 року в справі №К/800/51127/15.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 року в справі К/9991/8144/12 (справа №2а/0570/17166/2011).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства Діанівська птахофабрика до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001881417 від 16.03.2018 року, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0001881417 від 16.03.2018 року, є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки прийнято в супереч вимогам Конституції та законів України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем сплачений судовий збір за подання даного адміністративного позову у розмірі 6 606,43 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства Діанівська птахофабрика до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001881417 від 16.03.2018 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 16 березня 2018 року № 0001881417 про грошове зобов'язання приватного акціонерного товариства Діанівська птахофабрика на загальну суму 440 429 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця 130-й Таганрозької дивізії, будинок 114, місто Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь приватного акціонерного товариства Діанівська птахофабрика (місцезнаходження: вул. Миру, 1а, сел. Діанівка, Волноваський район, Донецька область, 85783, код ЄДРПОУ 30492941) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6606 (шість тисяч шістсот шість) гривень 43 копійок.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 10 липня 2018 року.
Повне судове рішення складено 16 липня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Лазарєв В.В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2018 |
Оприлюднено | 19.07.2018 |
Номер документу | 75361140 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні