Рішення

від 17.07.2018 по справі 820/3370/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 р. Справа № 820/3370/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, комісії по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, комісії по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання відповідно до заяви, поданої в листопаді 2017 року;

- скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про відмову у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання відповідно до заяви, поданої в листопаді 2017 року;

- зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну грошову допомогу відповідно до заяви, поданої в листопаді 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що управлінням праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання відповідно до заяви, поданої в листопаді 2017 року. Позивач просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена уповноваженому представнику відповідача 10.05.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року залучено в якості співвідповідача комісію по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області по справі № 820/3370/18, запропоновано співвідповідачу подати до суду відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст. 162 КАС України та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 262 КАС України без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали представник співвідповідача отримав 14.06.2018 року, що підтверджується позначкою в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, у встановлений строк також не надав до суду відзиву на позов, причин поважності його неподання не повідомив. Своєї правової позиції по справі також не зазначив.

Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 62500, АДРЕСА_1) був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2 від 09.02.2015 року, виданою управлінням соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації (9 - 10).

Позивачем в позові зазначено, що згідно заяви їй було призначено адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період: 1) з 09.02.2015 року по 08.04.2015 року у розмірі 442 грн. на працездатну особу; 2) з 09.04.2015 року по 08.06.2015 року у розмірі 221 грн. (зменшено на 50% як особі, яка не працевлаштувалася) на працездатну особу; 3) з 09.06.2015 року по 08.08.2015 року припинено виплату.

Згідно довідки № 23 від 03.04.2018 року, позивачка працює в ПрАТ "Старосалтівське ремонтно - транспортне підприємство" на посаді прибиральниці з 01.11.2016 року на підставі наказу № 8-К від 31.10.2016 року по теперішній час. ПрАТ "Старосалтівське ремонтно - транспортне підприємство" знаходиться за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Культури, буд. 7 (а.с. 11).

У зв'язку з перебуванням у трудових відносинах з ПрАТ "Старосалтівське ремонтно - транспортне підприємство" та офіційним працевлаштуванням на посаду прибиральниці з 01.11.2016 року, позивач у листопаді 2017 року звернувся до управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Проте, рішенням комісії по призначенню (відновленню) та відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам на проживання № 17 від 08.11.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, у зв'язку з тим, що позивач не працевлаштувався (а.с. 12).

Витяг з вказаного рішення управлінням праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації разом із супровідним листом від 13.11.2017 року № 3954 було направлено на адресу позивача.

Позивач, вважаючи вказану бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації та рішення комісії по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам протиправними та такими, що порушують його право на отримання належної грошової допомоги, звернувся з даним позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 цього Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), визначений Порядком № 505.

Відповідно до пункту 2 Порядку №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Пунктом 3 Порядку №505 визначено, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) серед іншого, у такому розмірі для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Так, згідно пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Згідно пункту 8 Порядку № 505, уповноважені органи: протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 505, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:

- подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;

- надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;

- зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;

- виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Відтак, з аналізу вказаних норм вбачається, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк.

При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

З системного аналізу норм пунктів 7 та 12 Порядку № 505 також вбачається, що вказаним Порядком № 505 регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав.

Так, вказаний Порядок встановлює, що підставою для припинення призначеної грошової допомоги є наявність у складі сім'ї особи працездатного віку, яка не працевлаштувалась або перебуває у трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України.

Разом з тим, Порядок № 505 не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше.

Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути призначена на наступний шестимісячний строк.

Отже, фактичними обставинами, які визначають право особи на отримання допомоги від держави є те, що особа отримала постійне місце роботи і при цьому залишається у статусі внутрішньо переміщеної особи.

Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за відповідною грошовою допомогою внутрішньо переміщеної особи для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Як підтверджено матеріалами справи та зазначалося судом раніше, у листопаді 2017 року позивач звертався із заявою не про поновлення призначеної допомоги, виплата якої була припинена згідно п.7 Порядку № 505, а про призначення йому державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, посилання комісії по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам у оскаржуваному рішенні № 17 від 08.11.2017 року на пункт 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є безпідставним та необґрунтованим.

Суд також зазначає, що у вказаному рішенні комісією підтверджено, що позивач звертався саме із заявою про призначення адресної допомоги.

Окрім того, діючим Порядком не встановлено жодного обмеження особи звернутись з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, зазначеною в постанові від 27 березня 2018 року по справі № 333/3750/17 (2-а/333/199/17).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України Суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Оскільки позивач з 01.11.2016 року офіційно працевлаштований на ПрАТ "Старосалтівське ремонтно - транспортне підприємство", яке знаходиться за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Культури, буд. 7 (а.с. 11), та перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, відтак, має право на спірну допомогу, адже умови, визначені пунктом 7 Порядку № 505, що є підставою для припинення виплат, - відсутні.

Доказів протилежного представниками відповідача та співвідповідача до суду не надано, а судом таких не встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 (далі - Порядок № 365), визначено механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 Порядку № 365, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Таким чином, обов'язок виплатити ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг покладено на управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність подання представником відповідача та співвідповідача відзивів на позов без повідомлення причин такого неподання, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно положень ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскаржуване позивачем рішення № 17 від 08.11.2017 року приймалося комісією по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача є прийняття рішення про визнання неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до заяви ОСОБА_1; скасування рішення комісії по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 17 від 08.11.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до заяви ОСОБА_1 та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до заяви ОСОБА_1.

Згідно з ч. 8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 62500, АДРЕСА_1) до управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 03196417, адреса: 62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна, буд. 100), комісії по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (62503, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 100) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до заяви ОСОБА_1.

Скасувати рішення комісії по призначенню (відновленню) та відмові у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 17 від 08.11.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до заяви ОСОБА_1.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг відповідно до заяви ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 03196417).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.