Рішення

від 17.07.2018 по справі 826/19074/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2018 року № 826/19074/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електровольт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Електровольт (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Електровольт ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0019071201 від 11.07.2016.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень, що у свою чергу нівелює наслідки проведення перевірки.

У поданих суду запереченнях (у редакції КАС України до 15.12.2017) представник відповідача зазначив, що позивачем подані податкові декларації з податку на додану вартість, за якими перевіркою установлено несвоєчасність сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, з огляду на що, податкове повідомлення - рішення не підлягає скасуванню. Також, наголошено на тому, що процедурні порушення порядку проведення перевірки не можуть бути підставою для зменшення донарахованих за наслідками перевірки податкових зобов'язань платника податків за умови порушення вимог податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2017 № 6781 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2017 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Власенковій О.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2017 справу прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Власенковою О.О.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2018 № 1073 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2018 прийнято справу до провадження судді Шевченко Н.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Електровольт є юридичною особою та зареєстровано платником податку на додану вартість.

На підставі п. п. 20.1.19 п. 20.1 cт. 20 Податкового кодексу України установлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.1 cт.57 ПКУ, а саме: платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації , проведено перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань до бюджету ТОВ Електровольт .

За результатами проведеної 21.06.2016 перевірки своєчасності сплати грошових зобов'язань до бюджету державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт № 3191/26-56-12-01-18 від 21.06.2016 та прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0019071201 від 11.07.2016 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 20718,60 грн. (20 %)

Не погоджуючись з даним рішенням контролюючого органу, ТОВ Електровольт звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з вимогами п. 57.1 ст. 57 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за наявне порушення строків сплати грошових зобов'язань визначена положеннями п. 126.1 ст. 126 ПК України, відповідно до яких, уразі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до приписів ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок визначені у ст. 75 ПК України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. (п. 75.1.1 ст. 75 ПК України)

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (75.1.2 ст. 75 ПК України)

Як убачається з матеріалів справи, у акті перевірки № 3191/26-56-12-01-18 від 21.06.2016 містяться відомості про те, що перевірка проведена на підставі п. п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, однак не зазначається який є вид перевірки проведено (здійснено) та в якому саме порядку проводиться така перевірка. (а. с. 9)

Варто зазначити, що особливості проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

Пунктами 36.1, 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України установлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи

Згідно з п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави стверджувати, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.06.2018 у справі № 817/98/16.

Отже, предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути тільки дані податкових декларацій, зокрема, правильність відображення показників як результатів проведених розрахунків.

Разом з тим, суд зазначає, що своєчасність передбачених Податковим кодексом України податків та зборів повинна перевірятись під час проведення документальних перевірок, порядок яких визначений положеннями ст. ст. 77, 78 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві товариство вказує на те, що податковим органом не приймалося будь-яке рішення, що оформлене наказом керівника податкового органу про проведення перевірки, копія наказу про проведення не вручена (надіслана) представником позивача, податковим органом не було надіслано (вручена) письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до вимог п. 81.3 ст. 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Суд враховує те, що доказів, які б свідчили про проведення документальної перевірки у відповідності до положень ст. ст. 77, 78 79 Податкового кодексу України, а саме, рішення керівника податкового органу про проведення документальної перевірки відповідачем суду не надано та не спростовано у визначеному законом порядку.

Приписами податкового законодавства платнику податків гарантовано право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у даному випадку, відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв'язку з чим акт такої перевірки є доказом, здобутим з порушенням Закону, що призводить до нівелювання наслідків такої, а саме, визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, і відповідно, прийняті на його підставі податкові повідомлення - рішення не можуть бути правомірними.

Суд також ураховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України у якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Електровольт задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0019071201 від 11.07.2016.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електровольт (ЄДРПОУ 39299721, вул. Галицька, 7, кв. 49, м. Київ, 04123) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. (ЄДРПОУ 39467012, вул. Турівська, 12, м. Київ, 04080)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко