Рішення

від 16.07.2018 по справі 903/304/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2018 р. Справа № 903/304/18

Господарський суд Волинської області складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, справу №903/304/18

за позовом департаменту соціальної політики Луцької міської ради, м. Луцьк

до автогосподарства УМВС у Волинській області, м. Луцьк

про стягнення 9 530,76 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №11.2-8.4/20152 від 10.11.2018р.),

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

10.05.2018 року департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся з позовною заявою до господарського суду Волинської області, в якій просить стягнути з автогосподарства УМВС у Волинській області 9 530,76 грн. надміру виплачених коштів.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» , Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2003р. № 250, вказуючи, що внаслідок зазначення недостовірних відомостей про зарплату ОСОБА_2 його сім'ї безпідставно було виплачено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї в розмірі 9 530,76 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.06.2018 року.

04.06.2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив № 34/15 від 04.06.2018р., в якому він просить відмовити в задоволенні позову, повідомляючи про те, що автогосподарство УМВС у Волинській області перебуває у стані припинення.

Ухвалою суду від 06.06.2018 року підготовче засідання було відкладено та встановлено строк позивачу для подачі відповіді на відзив на позовну заяву.

19.06.2018 року через відділ документального забезпечення та контролю суду позивач подав відповідь на відзив № 11.2-8.5/7688 від 12.06.2018 року, в якому зазначає про те, що незаконні дії відповідача полягають у видачі недостовірної довідки про доходи ОСОБА_2 (члена сім'ї ОСОБА_3 - отримувача державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімя'м), на підставі якої остання надміру отримала соціальну допомогу. Згідно з довідкою, виданою відповідачем на вимогу департаменту, дохід ОСОБА_2 становив значно більше, ніж було відображено відповідачем у довідці № 8 від 03.07.2014 року. Позивач зазначає, що у зв'язку з надміру виплаченою допомогою завдано шкоди державному бюджету України в особі департаменту соціальної політики Луцької міської ради.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

В судове засідання 16.07.2018 року представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 16.07.2018р., судом було вирішено спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідача належним чином було повідомлено про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

07 липня 2014 року ОСОБА_3 як член сім'ї ОСОБА_2 звернулась до департаменту соціальної політики Луцької міської ради за призначенням державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї.

Згідно з довідкою про доходи від 03.07.2014 року, виданої відповідачем ОСОБА_2 - чоловіку заявниці як працівнику автогосподарства УМВС у Волинській області, за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року йому було нараховано заробітну плату в розмірі 17 093,76 грн.

На підставі заяви від 07.07.2014 року, з урахуванням довідки про доходи від 03.07.2014 року та декларації про доходи і майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, за заявою ОСОБА_3 була призначена державна соціальна допомога як малозабезпеченій сім'ї з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року.

В грудні 2017 року департаментом соціальної політики Луцької міської ради проведено перевірку достовірності інформації про доходи сім'ї, за результатами якої складено акт № 394 від 06.12.2017 року.

Згідно з актом № 394 від 06.12.2017 року та довідкою про доходи №1 від 23.11.2017 року, виданою ОСОБА_2, за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року ОСОБА_2 було нараховано 19 696,50 грн. заробітної плати.

Провівши перерахунок призначеної допомоги, департаментом соціальної політики Луцької міської ради встановлено, що ОСОБА_3 не мала права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Згідно з розрахунком позивача сума надміру сплачених коштів за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року становить 9 530,76 грн. (а.с. 14).

26.12.2017 року на адресу відповідача було надіслано повідомлення про необхідність повернення коштів, проте, відповідач коштів добровільно не повернув.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд керувався наступним.

Згідно із ст. 1 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (надалі - державна соціальна допомога) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Пунктом 14 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. № 250, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сімї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом.

Відповідно до п. 1 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету молодіжної політики спорту і туризму України від 15.11. 2001р. одним із видів соціальної допомоги є державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.

У відповідності до підпункту 5.1. пункту 5 Методики до сукупного доходу сімей (одержувачів) державних соціальних допомог входить нарахована заробітна плата, у тому числі за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі і вихідні дні та за роботу за сумісництвом; плата за роботу в колективному сільськогосподарському підприємстві; надбавки і доплати всіх видів; премії, установлені за системами оплати праці на підприємстві, в установі, організації, незалежно від періодичності і джерел їх виплати; відсоткові надбавки і щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи за рік підприємства, установи чи організації. Премії і щорічні винагороди включаються до сукупного доходу на час їх нарахування, при цьому за рік ураховується не більше однієї винагороди за вислугу років.

Відповідно до п.8.2. Методики до сукупного доходу сімей (одержувачів) державних соціальних допомог не включається одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наведена норма передбачає загальні підстави для відшкодування шкоди в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, для виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди необхідна наявність сукупності умов, які формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, предметом доказування у справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) юридичної особи - автогосподарства УМВС у Волинській області при прийнятті відповідного рішення шляхом підготовки та видачі недостовірної довідки про доходи її працівнику - ОСОБА_2, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіянням шкоди.

Протиправна поведінка відповідача полягає у видачі недостовірної довідки про доходи ОСОБА_2, шкода - у призначенні та перерахуванні на підставі цієї недостовірної довідки державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_2 в розмірі 9 530,76 грн., причинний зв'язок - у призначенні державної соціальної допомоги на підставі недостовірної довідки про доходи, вина заподіювача шкоди - у видачі недостовірної довідки за підписом посадових осіб відповідача зі скріпленням її печаткою підприємства.

Відтак, враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, суд вважає, що шкода, завдана неправомірними діями відповідача, повинна бути відшкодована державі в особі позивача в повному обсязі.

Наявність вини автогосподарства УМВС у Волинській області у вказаних вище діях не спростовано під час розгляду справи, судом також не встановлено обставин сплати (відшкодування) відповідачем матеріальної шкоди державі, завданої видачею недостовірного документа.

Згідно із ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів сплати заявленої до стягнення шкоди.

Посилання відповідача на перебування автогосподарства УМВС у Волинській області в стані припинення з 02.12.2015 року не звільняє його від відповідальності у вигляді стягнення з нього шкоди.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 20.04.2018 року провадження у справі за позовом департаменту соціальної політики Луцької міської ради до автогосподарства УМВС у Волинській області про повернення надміру виплачених коштів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України було закрито.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з автогосподарства УМВС у Волинській області 9 530,76 грн.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України покладаються судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,5 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям , п. 14 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. № 250, п. 1, 5, 8.2. Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету молодіжної політики спорту і туризму України від 15.11. 2001р., ст.ст. 74, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з автогосподарства УМВС у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Заньковецької, 86, код 08806062) на користь департаменту соціальної політики Луцької міської ради (м. Луцьк, пр-т Волі, 4а, код 03191963) 9 530 грн. 76 коп. збитків; 1762 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 18.07.2018 року.

Суддя І. О. Якушева