Рішення

від 17.07.2018 по справі 904/2586/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2586/18 За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Громадської організації "Дніпропетровський центр чистих виробництв", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 34 122,23 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1861 від 16 липня 2018 року, представник; ОСОБА_2, довіреність №2 від 02 січня 2018 року, юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Громадської організації "Дніпропетровський центр чистих виробництв" заборгованість у розмірі 34 122,23 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 24 183,58 грн.;

- пеня у розмірі 578,52 грн.;

- 3 % річних у розмірі 1 355,51 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 8 004,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №682 про постачання теплової енергії від 12 листопада 2010 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 16.11.2013 по 04.06.2018 у сумі 1 355,51 грн. та інфляційні збитки за період з жовтня 2013 року по червень 2018 року

На підставі пункту 9.4.4. договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлену теплову енергію газ у розмірі 578,52 грн. за загальний період з 16.12.2017 по 04.06.2018.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.06.2018 та ухвалою про відкладення розгляду справи від 04.07.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2018 та від 04.07.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2018 відкрито провадження у справі №904/2586/18, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 04.07.2018. З 04.07.2018 розгляд справи відкладений на 17.07.2018.

У судовому засіданні 17.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2010 року між комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (Теплопостачальне підприємство) та Громадською організацією "Дніпропетровський центр чистих виробництв" (споживач) укладено договір №682 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого (п.2.1.) теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Відповідно до п.11.1 договору цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 12.11.2013, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена (п. 11.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком 1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (175 діб);

- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання - протягом опалювального періоду (350 діб);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п.6.1 облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток № 2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується у відповідності до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді.

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: вул. Чичеріна, буд. 104, бл. 1 (п. 6.2 догвоору).

Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради здійснено поставку теплової енергії Громадській організації "Дніпропетровський центр чистих виробництв", про що складені акти здачі-приймання теплової енергії: №8668 від 31.10.2013 на суму 245,71 грн., №9571 від 30.11.2013 на суму 448,69 грн., №10508 від 31.12.2013 на суму 681,59 грн., №639 від 31.01.2014 на суму 776,70 грн., №1113 від 28.02.2014 на суму 779,40 грн., №2024 від 31.03.2014 на суму 358,13 грн., №2963 від 30.04.2014 на суму 220,25 грн., №8088 від 31.10.2014 на суму 87,85 грн., №8948 від 30.11.2014 на суму 539,69 грн., №9899 від 31.12.2014 на суму 728,50 грн., №198 від 31.01.2015 на суму 1010,98 грн., №1062 від 28.02.2015 на суму 817,70 грн., №1911 від 31.03.2015 на суму 833,18 грн., №2970 від 30.04.2015 на суму 289,07 грн., №8531 від 31.10.2015 на суму 99,85 грн., №9387 від 30.11.2015 на суму 552,78 грн., №10318 від 31.12.2015 на суму 1041,41 грн., №148 від 31.01.2016 на суму 1034,89 грн., №952 від 29.02.2016 на суму 1065,67 грн., №1775 від 31.03.2016 на суму 1065,67 грн., №2628 від 30.04.2016 на суму 154,88 грн., від 31.10.2016 на суму 436,10 грн., від 30.11.2016 на суму 1 390,07 грн., від 31.12.2016 на суму 1 314,99 грн., від 31.01.2017 на суму 2 446,31 грн., № 682 від 28.02.2017 на суму 926,11 грн., №682 від 31.03.2017 на суму 858,84 грн., №682 від 30.11.2017 на суму 1 180,92 грн., №682 від 31.12.2017 на суму 1 007,74 грн., №682 від 31.01.2018 на суму 1 102,99 грн., №0906682 від 28.02.2018 на суму 1 092,60 грн., №090682 від 31.03.2018 на суму 1 274,12 грн., №090682 від 30.04.2018 на суму 264,52 грн.

Наведені вище акти про постачання теплової енергії складені та підписані позивачем, відповідачем зазначені акти не підписані.

Порядок проведення розрахунків за теплову енергію визначено розділом 6 договору.

Відповідно до п.6.6. договору розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 цього договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п.6.7 договору).

Умовами п. 6.8 передбачено, що споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується.

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію в продовж 5 календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з Актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий місяць (п. 6.9 договору).

Також сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п'яти) календарних діб, з моменту отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача (п.6.10 договору).

У відповідності з п. 4.2.2 договору саме на відповідача, як споживача за договором, покладено обов'язок отримувати рахунок та акт здачі приймання теплової енергії, оскільки у пункті визначено, що споживач зобов'язується отримати від Теплопостачального підприємства рахунок разом з Актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та, розглянувши останній, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засо бом) один екземпляр на адресу Теплопостачального підприємства. В разі не згоди з зазначеним в Акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період визначеним Теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, Споживач зо бов'язаний надати на адресу Теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контр розрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення фак ту, складеного за участю Теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 календарних днів з моменту одержання Акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Також пунктом 4.2.18 договору на споживача покладено обов'язок здійснення звіряння розрахунків на кінець/початок опалювального сезону.

На виконання умов договору відповідачу виставлені рахунки на оплату (рахунки містяться в матеріалах справи).

Відповідач своєчасно не здійснив в повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлену та спожиту теплову енергії з жовтня 2013 року по квітень 2018 року у розмірі 24 183,58 грн. (частину боргу за спірний період у розмірі 1914,23 грн. відповідачем сплачено 06.10.2014), що і є причиною виникнення спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 24 183,58 грн. за період з жовтня 2013 року по квітень 2018 року.

З огляду на положення п.п.6.8, 6.9 договору строк оплати теплової енергії за спірний період є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії в сумі 24 183,58 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 24 183,58 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.9.4.4 договору в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором, споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

За прострочення оплати теплової енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої відповідачем теплової енергії за загальний період з 16.12.2017 по 04.06.2018 у сумі 578,52 грн. При цьому позивачем здійснюється нарахування по кожному акту окремо. До нарахування пені взяті акти з листопада 2017 року по квітень 2018 року.

Так, згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

Перевіркою правильності обчислення розрахунку пені господарським судом встановлено, що позивачем не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України (вихідні дні за деякими актами), вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 574,52 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 16.11.2013 по 04.06.2018 у розмірі 1 355,51 грн. та індекс інфляції за період з грудня 2013 року по квітень 2018 року у розмірі 8 004,62 грн.

При перевірці нарахування 3% річних, судом виявлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені (не враховано вихідні дні), у зв'язку з чим вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 354,57 грн.

Розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснено правильно, помилок судом не виявлено, у зв'язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума: 34 117,29 грн. (заборгованість у сумі 24 183,58 грн. + пеня у сумі 574,52 грн. + 3% річних у сумі 1 354,57 грн. + інфляційні втрати у сумі - 8 004,62 грн.).

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 761,74 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Громадської організації "Дніпропетровський центр чистих виробництв" про стягнення заборгованості у розмірі 34 122,23 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "Дніпропетровський центр чистих виробництв" (49000, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 104, блок 1, ідентифікаційний код 34824123) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 37, ідентифікаційний код 32688148) основний борг у розмірі 24 183 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят три) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 1 354 (одна тисяча триста п'ятдесят чотири) грн. 57 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 004 (вісім тисяч чотири) грн. 62 коп., пеню у розмірі 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 52 коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 74 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.07.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва