Рішення

від 18.07.2018 по справі 904/1981/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018м. ДніпроСправа № 904/1981/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Добра справа КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 68812,17 грн

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

10.05.2018 Приватне підприємство "Добра справа КР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція" (далі - відповідач), у якій заявило вимоги про стягнення заборгованості у сумі 63742,00 грн, пені у сумі 3043,84 грн та 3% річних у сумі 264,33 грн, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №07/16 на охорону об'єкта, укладеного між сторонами 17.11.2016. Таким чином, загальна сума заявлених позовних вимог складає 67050,17 грн, тоді як позивачем у позовній заяві помилково вказано, що ціною позову є 68812,17 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2018 було залишено позовну заяву без руху та надано позивачу час для усунення недоліків на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позивач повністю виконав вимоги вказаної ухвали, надіславши до суду 06.06.2018 відповідні докази усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою від 06.06.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи викладені правові норми, сторонам було надано право у межах 30 днів з дня відкриття провадження у справі подати до суду необхідні для розгляду справи документальні докази чи заявити будь-які клопотання.

Сторони своїм правом на подання до суду у тридцятиденний термін із дня відкриття провадження у справі документів, визначених ст.ст. 165-167, 251 ГПК України, не скористались, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином за їх місцезнаходженням згідно матеріалів справи за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ст. 248 ГПК України передбачено розумний строк для розгляду судом справ у порядку спрощеного позовного провадження, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що ухвала про відкриття провадження була надіслана сторонам завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на що суд дійшов висновку про доцільність здійснення розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 165 ГПК України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2016 між Приватним підприємством "Добра справа КР" (далі - охорона, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція" (далі - замовник, відповідач) укладено договір на охорону об'єкта №07/16 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого замовник передає, а охорона приймає під охорону: "Виробничий цех з виготовлення металоконструкцій і промислова площадка Адміністративно-побутового корпуса", за адресою: м. Кривий ріг, вул. Леоніда Бородича, 7Я, згідно дислокації (додаток 1), а також майно на території, що охороняється (далі - об'єкт).

Згідно з п. 1.2 договору охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації. Система охорони об'єкта та розташування постів визначається охороною і узгоджується з замовником. Пропускний та внутрішньо об'єктний режим на об'єкті встановлюється згідно з розпорядженням замовника та здійснюється охороною.

У додатку №1 до договору "Дислокація" сторони узгодили, що на об'єкті "Виробничий цех з виготовлення металоконструкцій і промислова площадка" за адресою: м. Кривий ріг, вул. Леоніда Бородича, 7Я діє один пост охорони та визначили наступні години охорони: у робочі, передвихідні (субота), вихідні, передсвяткові та святкові дні охорона здійснюється з 08:00 до 08:00.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна на послуги охорони за цим договором визначається сторонами на підставі протоколу договірної ціни, що додається (додаток №2).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна послуг може бути змінена у разі зміни норм витрат на охорону при здійсненні довготермінових заходів охорони, інших заходів, що викликають зростання (зменшення) витрат на утримання охорони, ціна послуг вказана в договорі змінюється на підставі наданого охороною протоколу договірної ціни, який письмово погоджується замовником і набирає чинності через 30 днів після підписання сторонами.

Відмова замовника від надання письмової згоди (п. 2.2) протягом 10 днів з дня її отримання є підставою для розірвання охороною даного договору в односторонньому порядку (п. 2.2.1 договору).

У відповідності до протоколу узгодження договірної ціни (додаток №2 до договору), підписаного сторонами 17.11.2016, сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за виконання охоронних послуг для замовника в розмірі 15,00 грн за одну годину роботи одним охоронником.

В подальшому сторони двічі змінювали договірну ціну послуг охорони у договорі, а саме:

- додатковою угодою від 01.01.2017 до договору, яка набрала чинності з моменту її підписання 01.01.2017, сторони визначили ціну послуг охорони в розмірі 20,50 грн без ПДВ за одну годину охорони одним працівником охорони;

- додатковою угодою від 01.01.2018 до договору, яка набрала чинності з моменту її підписання 01.01.2018, сторони визначили ціну послуг охорони в розмірі 26,00 грн без ПДВ за одну годину охорони одним працівником охорони.

Відповідно до змісту додаткової угоди від 01.01.2018 сторонами було внесено зміни й до протоколу узгодження договірної ціни охорони (додаток №2 до договору).

За умовами п. 2.3 договору оплата за охорону відповідно до визначеної ціни та кількості годин охорони здійснюється щомісячно на підставі наданих охороною актів виконаних послуг та рахунку до 05 числа наступного місяця.

Акт виконаних робіт за надані охоронні послуги підписується сторонами в останній день поточного місяця, а також по закінчення строку дії цього договору.

Якщо протягом десяти днів після зазначеного в п. 2.3.1 даного договору терміну замовник не підписав акт виконаних робіт і не надав мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються наданими в повному обсязі.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту безпосередньої передачі об'єкта під охорону та виставлення наряду охорони, а саме з 18.11.2016. договір укладається на невизначений термін.

Згідно з пунктом 3.1.4 договору охорона має право припинення надання послуг і розірвання в односторонньому порядку договору, направивши замовнику за 30 днів письмове повідомлення про це, у випадках:

- ненадходження оплати за надані послуги у встановлений розділом 2 цього договору строк;

- виникнення обставин, під час здійснення заходів охорони за договором, при яких дії замовника (його довіреної особи) містять ознаки правопорушень або грубо порушують визначений режим здіснення заходів охорони, що може призвести до тяжких наслідків;

- якщо замовник не згоден оплачувати послуги охорони, у зв'язку із підвищенням тарифів.

На виконання умов договору позивачем відповідачу були надані послуги охорони, про що свідчать підписані без заперечень уповноваженими особами позивача і відповідача та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт:

- №286 від 29.12.2017 на суму 15252,00 грн (без ПДВ);

- №24 від 28.02.2018 на суму 17472,00 грн (без ПДВ);

- №48 від 31.03.2018 на суму 19344,00 грн (без ПДВ).

На оплату послуг охорони за договором відповідачу позивачем були виставлені рахунки №286 від 27.12.2017 на суму 15252,00 грн, №24 від 26.02.2018 на суму 17472,00 грн, №49 від 29.03.2018 на суму 19344,00 грн та №65 від 19.04.2018 на суму 11674,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним, відповідно до п. 2.3.1 договору, по закінченні строку договору були направленні відповідачу поштою акт №72 від 19.04.2018 на суму 11674,00 грн та рахунок №65 від 19.04.2018 на відповідну суму вартості наданих послуг охорони.

Однак, відповідач покладених на нього обов'язків у частині здійснення повних та своєчасних розрахунків за договором не виконав. Вказані обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У матеріалах справи містяться докази, що свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за охоронні послуги в сумі 52068,50 грн за грудень 2017 та лютий, березень 2018, зокрема:

- лист ТОВ "Монтажспецконструкція" №137 від 15.03.2018, яким відповідач гарантує позивачу оплату за послуги охорони за грудень 2017-січень 2018 в сумі 34596,00 грн протягом 19-23.03.2018;

- лист ПП "Добра справа КР" №7 від 26.03.2018, направлений відповідачу з вимогою про погашення заборгованості за договором у сумі 52068,50 грн за надані у грудні 2017-лютому 2018 послуги охорони;

- підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за договором за період з грудня 2017 року по березень 2018 року на суму 52068,50 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 20.04.2018 на адресу ТОВ "Монтажспецконструкція" було направлено лист за №12, в якому відповідача повідомлено про зняття всіх постів охорони на об'єкті в односторонньому порядку, у відповідності до умов укладеного сторонами договору. До вказаного листа позивачем додано рахунок за квітень 2018 року №65 від 19.04.2018, акт виконаних робіт №72 від 19.04.2018 та акт звірки, з проханням до відповідача у триденний термін підписати акт виконаних робіт і акт звірки, повернути їх позивачу та здійснити оплату за надані послуги охорони. Про факт направлення відповідачу листа №12 від 20.04.2018 з доданими до нього документами свідчить наявна у матеріалах справи копія опису вкладення у цінний лист на ім'я ТОВ "Монтажспецконструкція" від 20.04.2018.

Оскільки матеріали справи не містять вмотивованої відмови відповідача від підписання направленого йому акту виконаних робіт №72 від 19.04.2018 на суму 11674,00 грн, то, у відповідності до умов пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору, послуги за цим актом вважаються наданими позивачем відповідачу у повному обсязі.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані на підставі договору послуги охорони складає 63742,00 грн. І відповідач згідно з умовами пункту 2.3 договору повинен був оплатити позивачу вартість цих послуг до 5-го числа кожного місяця, що слідує за місяцем надання послуги. Отже, строк виконання зобов'язань по оплаті за договором є таким, що настав.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем за надані послуги охорони відповідачем суду не надано.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач за порушення відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг охорони нарахував та заявив до стягнення з останнього пеню в сумі 3043,84 грн станом на 30.04.2018 (по актах виконаних робіт: за грудень 2017 - за 115 днів, за лютий 2018 - за 56 днів та за березень 2018 - 25 днів), а також 3% річних у сумі 264,33 грн (по актах виконаних робіт: за грудень 2017 - за 115 днів, за лютий 2018 - за 56 днів та за березень 2018 - 25 днів).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати замовником послуг, після отримання акту виконаних робіт та рахунку. Нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ.

Нормою частини другої статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом виявлено арифметичну помилку у здійсненому позивачем розрахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ по акту №286 від 29.12.2017 на суму 15252,00 грн.

Після здійсненого перерахунку пеня, нарахована на суму заборгованості по актах виконаних робіт №286 від 29.12.2017 на суму 15252,00 грн, №24 від 28.02.2018 на суму 17472,00 грн та №48 від 31.03.2018 на суму 19344,00 грн, за визначені позивачем періоди становить 2924,74 грн, а 3% річних згідно з розрахунком позивача - 264,33 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 63742,00 грн, пені в сумі 2924,74 грн та 3% річних у сумі 264,33 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1758,87 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспец-конструкція" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, буд. 8, офіс 1; ідентифікаційний код 36607407) на користь Приватного підприємства "Добра справа КР" (50048, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 84; ідентифікаційний код 35928466) борг за послуги охорони в сумі 63742,00 грн, пеню в сумі 2924,74 грн, 3% річних у сумі 264,33 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1758,87 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 18.07.2018.

Суддя В.Д. Воронько