Рішення

від 12.07.2018 по справі 910/5263/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.07.2018Справа №  910/5263/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/5263/18 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ТМ. Велтек”; ДоПублічного акціонерного товариства “Українська залізниця”; Простягнення 11   082,24 грн. без повідомлення учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТМ. Велтек” звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” 11   082,24 грн. заборгованості за товар, поставлений Державному підприємству “Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс” за накладною. Позовні вимоги мотивовані порушенням підприємством, правонаступником якого є відповідач, грошових зобов'язань, зокрема обов'язку оплатити поставлений та переданий йому у власність товар – дріт порошковий у кількості 0,337 т, вартістю 11   464,74 грн. за видатковою накладною від 23.03.2015 та довіреністю на отримання цінностей від 17.03.2015 № 119. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/5263/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу – строк для подання відповіді на відзив. В установлений судом строк відповідач вимоги суду за ухвалою від 11.05.2018 не виконав, відзив на позовну заяву або ж будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень тощо до суду не подав у зв'язку з чим розгляд і вирішення справи відбувається за наявними  у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. Належним і допустимим доказом вручення відповідачеві копії ухвали від 11.05.2018 є приєднане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило. Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ: У 2015 року між сторонами мали місце зобов'язальні правовідносини, в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю “ТМ.Велтек” поставило Державному підприємству “Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс” промислові товари, що були прийняті останнім через уповноваженого представника. Як слідує з позовної заяви, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням  покупцем товару в частині обов'язку повної та своєчасної оплати. У зв'язку з тим, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом Державне підприємство “Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс” було припинено як юридична особа, позивачем пред'явлено позов до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”. Дослідивши відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, суд встановив, що відносно Державного підприємства “Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс” (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Червоний шлях, 1, ідентифікаційний код 24210297) дійсно міститься запис про припинення юридичної особи, а її правонаступником вказано Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”  (03860, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815). З описаних підстав суд вважає правомірним та обґрунтованим заявлення позивачем своїх позовних вимог саме до цього відповідача. За розрахунком позивача, борг відповідача з оплати поставлених товарів становить  11   082,24 грн. Проаналізувавши правову позицію позивача та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог зі стягнення суми основного боргу, оскільки фактичні обставини справи свідчать про виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин з договору поставки, який був укладений ними у простій письмовій формі шляхом обміну листами. Так, матеріалами справи підтверджується, що у березні 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар (порошковий дріт ПП-АН1 діаметр 2.8 кв м) у кількості 0,337 т, загальною вартістю 11   464,37 за видатковою накладною від 23.03.2015 № 50, довіреністю на отримання цінностей від 17.03.2015 № 119. Для оплати товару відповідачеві було виставлено рахунок від 23.03.2015 № 72. За твердженнями позивача рахунок оплачено частково в сумі 382,50 грн. Суд враховує, що видаткова накладна не містить відтиску печатки підприємства, проте не вбачає підстав вважати, що товар за нею не був отриманий Державним підприємством “Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс”, адже наявність боргу на суму 11   082,24 грн. відповідачем як правонаступником підприємства фактично визнано в акті звірки від 29.04.2016. Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. 27.07.2016 позивач направляв претензію про сплату боргу, яка залишилася без відповіді на належного реагування, а тому він звернувся до суду з позовом про стягнення 11   082,24 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін,  а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.   Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товару, у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими, доведеним  та такими, що підлягають повному задоволенню. Зважаючи на задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТМ. Велтек” до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення заборгованості задовольнити повністю.    2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТМ. Велтек” (04201, м. Київ, вул. Полярна, 8-Е, к. 72, ідентифікаційний код 31749248) 11 082 (одинадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 24 коп. боргу та 1   762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                                 О.В. Мандриченко