Рішення

від 06.03.2018 по справі 495/3596/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3596/17

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

06 березня 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі - Мамончик К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровський в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

В судове засідання представник позивачки не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звуко-записувального технічного засобу просив не здійснювати, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

В судове засідання представник Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Раніше відповідачем до суду було надано клопотання щодо залишення позову без розгляду в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

В судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Позивачка ОСОБА_1 є власником ? частини земельної ділянки №3, масив №13, площею 6,29 гектарів, що знаходиться на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120886800:01:001:0322.

Право власності на вказане майно позивачка отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.10.2005 року, (заповіт посвідчений Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області 22.04.2004 року, зареєстрований за №224), що видане державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та зареєстровано в реєстрі за №4631, спадкова справа №26/2005.

В квітні 2017 року представником СВК Вільне Козацтво позивачку було проінформовано, що 24 березня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно своїм рішенням від 24.03.2017 року №34430764 позивачці ОСОБА_4 було відмовлено в реєстрації речового права оренди частки земельної ділянки, яка належить позивачці оскільки відповідне право вже зареєстровано за іншими особами.

Також було надано інформаційну довідку №83311438 від 24.03.2017 року з якої вбачається, що власником вказаної земельної ділянки є третя особа ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину №5325 від 10.11.2006 року, що виданий державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори та відповідач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №5833 від 10.11.2006 року, що видане державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, 18.10.2005 року державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори оформлене та видане свідоцтво про право на спадщину на ? частину спірної земельної ділянки на ім'я позивачки ОСОБА_1, яке не є зміненим або скасованим.

Разом з тим, 10.11.2006 року державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори оформлене та видане свідоцтво про право на спадщину на ? частину спірної земельної ділянки на ім'я третьої особи ОСОБА_5.

Крім того, 10.11.2006 року державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори оформлене та видане свідоцтво про право на спадщину на ? частину спірної земельної ділянки на імя відповідача ОСОБА_2, але спірна земельна ділянка розташована в межах районної території.

Тобто, державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину на всю земельну ділянку, не приймаючи до уваги той факт, що власником ? частини цієї ділянки вже є позивач - ОСОБА_1

Стаття 66 Закону України Про нотаріат зазначає, що майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Місцем відкриття спадщини на земельну ділянку №3, масив №13, площею 6,29 гектарів, що знаходиться на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120886800:01:001:0322 є с.Старокозаче, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Статтею 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 3 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" розяснено судам, що свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Згідно ст.67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається в порядку встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.63 ЗУ Про нотаріат нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом має деякі особливості.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

В іншому разі нотаріус відмовляє в прийнятті заповіту і видачі свідоцтва про право на спадщину. Крім того, треба з'ясувати, чи не скасовано заповіт, про що необхідна відмітка нотаріуса.

Дії державного нотаріуса Білгород-Дністрвоської районної державної нотаріальної контори щодо видачі відповідачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на спірне майно призвели до порушення права позивачки, яка є власником ? частини спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що свідоцтво про право на спадщину реєстровий №5833 від 10 листопада 2006 року, видане на імя ОСОБА_6 Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою Одеської області є недійсним, як таке, що видане з порушенням прав інших осіб.

Згідно ч.1 ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідності до п.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Посилання відповідача на те, що позивачкою пропущено строк для звернення до суду з вказаним позовом судом не приймається до уваги, оскільки, позивачка ОСОБА_1 тільки після отримання нею рішення від 24.03.2017 року №34430764 про відмову в реєстрації речового права оренди частки земельної ділянки дізналась про порушення свого права, що підтверджується відповідними доказами матеріалах справи.

Відновідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись Законом України Про нотаріат , ст.ст.256, 257, 261, 267, 1301 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 128, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 280-289, 293, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину - задовольнити.

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину реєстровий №5833 від 10 листопада 2006 року, що видане на ім'я ОСОБА_2 Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551,00 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: