Рішення

від 12.07.2018 по справі 910/4581/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 12.07.2018Справа №  910/4581/18 Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді                                                                                          Привалова А.І. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/4581/18 за позовомприватного акціонерного товариства «Михайлівський райагропостач» дотовариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ» простягнення 400  000,00 грн. Без виклику учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство «Михайлівський райагропостач» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ» про стягнення 400 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, отримавши суму попередньої оплати, не здійснив поставку товару в обумовлений сторонами строк, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 400 000,00 грн. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2018р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Михайлівський райагропостач» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ» про стягнення 400 000,00 грн. залишено без руху. 02.05.2018р. від приватного акціонерного товариства «Михайлівський райагропостач» на адресу суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2018р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4581/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, хоча за висновками суду, вказаний учасник судового процесу був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, виходячи з наступного. Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.05.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02217, м. Київ, вул. Закревського, 22. Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.05.2018р. був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення. Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «за закінченням строку зберігання» свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвал суду про відкриття провадження у справі та про виклик у судове засідання в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.05.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, поважних причин невиконання вимог суду не повідомив, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: Із матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством «Михайлівський райагропостач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ» була досягнута усна домовленість, згідно з якою відповідач зобов'язався передати позивачу товар (соняшник), а позивач - прийняти вказаний товар та його оплатити. Так, судом встановлено, що 01.12.2015р. відповідач виставив позивачу рахунок – фактуру №280 на суму 400 000,00 грн. для оплати товару, що був замовлений позивачем. 01.12.2015р. на виконання вищевказаного рахунку-фактури №280 від 01.12.2015р. Приватне акціонерне товариство «Михайлівський райагропостач» сплатило на користь відповідача попередню оплату за товар у сумі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2779 від 01.12.2015р. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач взятого на себе зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару належним чином не виконав, у зв'язку із чим 02.08.2016р., 04.08.2016р. та 02.04.2018р. позивач звертався до відповідача з претензіями, в яких вимагав повернути сплачені за товар кошти у розмірі 400  000,00 грн. Однак, вказані претензії, залишилась без відповіді та виконання. Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України). Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо направлення рахунку-фактури на оплату товару та його сплати засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків. Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті). Так, частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті). Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Судом встановлено, що 01.12.2015р. позивач здійснив обумовлену сторонами попередню оплату вартості товару у сумі 400 00,00 грн., однак, відповідач товар на вказану суму не поставив. Згідно з частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, товар у встановлений строк не передав, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про поставку Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ» товару у обумовлених сторонами обсязі та кількості, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ» заборгованості у розмірі 400 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 22; ідентифікаційний код 32978514) на користь Приватного акціонерного товариства «Михайлівський райагропостач» (72013, Запорізька область, смт. Пришиб, вул. Кооперативна, 1; ідентифікаційний код 00903957) попередню оплату у розмірі 400  000,00 грн. та судовий збір у розмірі 6  000,00 грн. 3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд. Повний текст рішення складено та підписано - 12.07.2018р. Суддя                                                                                                     А.І. Привалов