ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2018 р. Справа № 911/471/18
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Стач", (39600, вул. Макаренка, буд. 3-Г, м. Кременчук, Полтавська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дім Сонця", (07403, вул. Оникієнка Олега (Кутузова), буд. 61, м. Бровари, Київська область)
про стягнення 95 479, 53 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ "Юкрейн Стач" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Торговий дім "Дім Сонця" про стягнення 80 403, 84 грн основної заборгованості, 7 524, 92 грн пені, 766, 59 грн 3% річних, 2 763, 99 грн інфляційних збитків та 4 020, 19 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати товару за договором поставки № 30 від 16.11.2016 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/471/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Стач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дім Сонця" про стягнення 95 479, 53 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
16.11.2016 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) було укладено договір поставки № 30, згідно умов п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки Покупцеві товар (товари, продукцію), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари, продукцію), що вказаний у специфікації або видаткових докуиентах і сплатити за них грошову суму.
Відповідно до п. 1.2. Договору загальна кількість товарів, що підлягає поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, розмірами, ціна, строк та умови поставки визначаються видатковими документами Постачальника. Вартість товару визначається Постачальником за цінами діючими на день поставки.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що поставка товару (товарів) здійснюється сторонами на умовах EXW (склад виробника розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н., смт. Дніпровське, вул. Островського, 11), Інкотермс-2010 - поставка на території Покупця, що визначається попереднім погодженням сторін.
Відповідно до п. 2.2. Договору поставка товарів (товарів) здійснюється протягом дії цього Договору на підставі своєчасно поданої усної чи письмової заявки Покупця та за попереднім її погодженням з Постачальником у встановлені строки.
Згідно п. 2.4. Договору місцем виконання цього договору є юридична адреса Постачальника чи покупця, зазначена у реквізитах сторін.
Відповідно до п. 2.5. Договору Покупець зобов'язаний прийняти продукцію і своєчасно оплатити її вартість на умовах цього Договору.
Пунктом 2.7. Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний надати разом з товаром наступний пакет документів на відпущений товар:
- видаткову накладну;
- товарно-транспортну накладну (крім випадків, коли ТТН надає перевізник);
- документ, що підтверджує (якість) товару.
Податкова накладна надається Покупцю в порядку та строки відповідно норм діючого Законодавства. У випадку ненадання таких документів Покупець має право відмовитися від приймання такого Товару (обгрунтована відмова від прийоу Товару) без сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3.1. Договору форма оплати є безготівковою (шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Постачальника).
Відповідно до п. 3.2. Договору сторони домовились про визначення умов оплати за товар: остаточний розрахунок за наданий товар здійснюється Покупцем за 100% передоплатою, згідно рахунку-фактури.
Відповідно до п. 3.4. Договору ціна товару встановлюється рахунком-фактурою, що видаються Постачальником та є динамічна і може уточнюватись з урахуванням додаткових витрат, зумовлених ринковими відносинами, які погоджуються Сторонами в усній або письмовій формі.
Пунктом 3.5. Договору встановлено, що оплата здійснена після терміну зазначеного в п. 3.2. цього Договору вважається просроченою.
Відповідно до п. 5.1. Договору товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після представлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей, документу, що посвідчує особу. При цьому в відповідності з діючим порядком відпуску продукції Покупець зобов'язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей на кожне найменування отриманої продукції. Постачальник не несе відповідальності за недостачу товару, яка виникне після передачі товару Покупцю.
Згідно п. 9.1., 9.2. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін; строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього Договору та закінчується "31" грудня 2017 року.
Відповідно до п. 9.4. Договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
На виконання умов договору поставки № 30 від 16.11.2016 р. позивачем 10.11.2017 року було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 80 403, 84 грн з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату № 215 від 10.11.2017 р., видатковою накладною № 210 від 10.11.2017 р., товарно - транспортною накладною № 09/11/2017 від 10.11.2017 р. та декларацією виробника № 4215 від 07.11.2017 р., наявними у матеріалах справи.
15.01.2018 р. позивач звернувся до відповідача із претензією рег. № 5 від 15.01.2018 р, у якій просив оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 80 403, 84 грн згідно видаткової накладної № 210 від 10.11.2017 р. за договором поставки № 30 від 16.11.2016 р. Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.01.2018 р. , фіскальним чеком № 0039625 0031092 за повернення, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 80 403, 84 грн, що підтверджується договором поставки № 30 від 16.11.2016 р., рахунком на оплату № 215 від 10.11.2017 р., видатковою накладною № 210 від 10.11.2017 р., товарно - транспортною накладною № 09/11/2017 від 10.11.2017 р., декларацією виробника № 4215 від 07.11.2017 р. та претензією рег. № 5 від 15.01.2018 р. , наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обовязків по оплаті товару за договором поставки № 30 від 16.11.2016 р.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 80 403, 84 грн за договором поставки № 30 від 15.11.2016 р. є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 2 763, 99 грн інфляційних збитків та 4 020, 19 грн 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару за період з 11.11.2017 р. по 06.03.2018 р., у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
11.11.2017 - 06.03.201880403.841.0443512.5083916.34
Отже, загальний розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором поставки № 30 від 16.11.2016 р. у вищевказаний період становить 3 512, 50 грн.
Оскільки, розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2 763, 99 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 30 від 16.11.2016 р. у вищевказаний період у розмірі 766, 59 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, передбачену договором поставки № 30 від 16.11.2016 р., за період прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 11.11.2017 р. по 06.03.2018 р. всього на загальну суму 7 524, 92 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Пунктом 7.4. Договору передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
80403.8411.11.2017 - 14.12.20173413.5000 %0.074 %*2022.21
80403.8415.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*2683.07
80403.8426.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %*2467.19
80403.8402.03.2018 - 06.03.2018517.0000 %0.093 %*374.48
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 30 від 16.11.2016 р. у вищевказаний період становить 7 546, 95 грн.
Оскільки розмір пені від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 7 524, 92 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 30 від 16.11.2016 р., за прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару на загальну суму 4 020, 19 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором, винна сторона сплачує штраф у розмірі 5% від суми простроченого зобов'язання, своїми силами та засобами усуває виявлені недоліки, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.
Розрахунок штрафу від суми простроченого зобов'язання, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 4 020, 19 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дім Сонця" (07403, Київська обл., місто Бровари, вулиця Кутузова, будинок 61; ідентифікаційний код 39874839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Стач" (39600, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Макаренка, будинок 3 Г; ідентифікаційний код 33510344) 80 403 (вісімдесят тисяч чотириста три) грн 84 (вісімдесят чотири) коп. основної заборгованості, 2 763 (дві тисячі сімсот шістдесят три) грн 99 (дев'яносто дев'ять) коп. інфляційних збитків, 766 (сімсот шістдесят шість) грн 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. 3% річних, 7 524 (сім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн 92 (дев'яносто дві) коп. пені, 4 020 (чотири тисячі двадцять) грн 19 (дев'ятнадцять) коп. штрафу та судові витрати 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
30 травня 2018 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2018 |
Оприлюднено | 23.07.2018 |
Номер документу | 75364235 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Бацуца В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні