Рішення

від 16.07.2018 по справі 914/992/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018р. Справа №914/992/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В.,

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРКУЛЕС і К» , м. Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Зорепад- Люкс» , м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 10 205,66 грн.

Представники сторін не з'явилися

Заяв про відвід судді не надходило. Не проводилася технічна фіксація судового засідання.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРКУЛЕС і К» до ОСОБА_1 підприємства «Зорепад- Люкс» про стягнення заборгованості в розмірі 10 205,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.07.2018р. 02.07.2018 року розгляд справи відкладено на 16.07.2018 року о 15-00 год.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 02.07.2018р. не забезпечив, проте 25.06.2018р. до канцелярії суду надійшла заява за вих. б/н від 21.06.2018р. (вх.№23602/18 від 25.06.2018р.), в якій представник позивача просить суд розглядати справу №914/992/18 за відсутності представника позивача, у зв'язку з далекою відстанню до м.Львова, а також обмеженою кількістю квитків на залізничний транспорт.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 02.07.2018р. не забезпечив, причин неявки повноважного представника в судове засідання та невиконання вимог ухвали суду від 01.06.2018р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення - штрихкодовий ідентифікатор №79049 0631154 4 від 01.06.2018р., вручено - 21.06.2018р. (вх.№23837/18 від 26.06.2018р.).

В судове засідання 16.07.2018 року сторони уповноважених представників не забезпечили.

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Агрументи позивача.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки пластівців вівсяних, гречаних та їх суміші ТМ Сила геркулеса . На виконання умов договору, позивачем поставлено товар на суму 22 757,96 грн. Відповідачем обумовлений товар оплачено частково і станом на момент звернення до суду з позовом неоплаченою залишається сума боргу в розмірі 10 205,66 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача .

Відповідач заперечень та відзиву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕРКУЛЕС і К та ОСОБА_1 підприємством ЗОРЕПАД-ЛЮКС укладено договір поставки №101116 (надалі - договір) , відповідно до якого Постачальник зобов'язується у зумовлені договором строки передати визначений Договором товар - пластівці вівсяні, гречані та, їх суміші ТМ Сила геркулеса (надалі - Товар) у власність Покупця для використання його у підриємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених Договором.

Відповідно до п. 1.4 Договору загальний асортимент та ціна Товару, що є предметом -договору, визначаються у Специфікації.

Позивач виконав свої зобов'язання належним чином, здійснивши поставку товару своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується:

Видатковою накладною №00-0002624 від 10.11.2016 р. на 17509,08 грн.

Видатковою накладною №00-0002789 від 29.11.2016 р. на 11253,60 грн.

Видатковою накладною №00-0002968 від 16.12.2016 р. на 14050,08 грн.

Видатковою накладною №00-0003523 від 09.02.2017 р. на 28345,80 грн.

Видатковою накладною №00-0004035 від 06.04.2017 р. на 15779,40 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений Товар на загальну суму 76 732,30 грн., що підтверджується:

Платіжним дорученням №5623 від 27.12.2016 року на суму 2400 грн.;

Платіжним дорученням №5649 від 05.01.2017 року на суму 1500 грн.;

Платіжним дорученням №5664 від 11.01.2017 року на суму 1500 грн.;

Платіжним дорученням №5697 від 13.01.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №5709 від 17.01.2017 року на суму 1500 грн.;

Платіжним дорученням №5729 від 19.01.2017 року на суму 1500 грн.;

Платіжним дорученням №5748 від 23.01.2017 року на суму 1200 грн.;

Платіжним дорученням №5764 від 25.01.2017 року на суму 3000 грн.

Платіжним дорученням №5766 від 26.01.2017 року на суму 1800 грн.

Платіжним дорученням №5799 від 02.02.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №5819 від 06.02.2017 року на суму 1200 грн.

Платіжним дорученням №5832 від 08.02.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №5864 від 14.02.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №5895 від 20.02.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №5959 від 09.03.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №5999 від 16.03.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №6013 від 20.03.2017 року на суму 1200 грн.

Платіжним дорученням №6031 від 22.03.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №6046 від 24.03.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №6048 від 27.03.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №6059 від 28.03.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №6078 від 31.03.2017 року на суму 1500 грн,

Платіжним дорученням №6092 від 03.04.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №6111 від 07.04.2017 року на суму 3000 грн.

Платіжним дорученням №6120 від 12.04.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №6125 від 13.04.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №6139 від 19.04.2017 року на суму 1500 грн.

Платіжним дорученням №8 від 26.04.2017 року на суму 600 гри.;

Платіжним дорученням №16 від 27.04.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №24 від 03.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №34 від 04.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №47 від 10.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №64 від 12.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №70 від 17.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №75 від 18.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №93 від 19.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №110 від 25.05.2017 року на суму 1500 грн.;

Платіжним дорученням №116 від 26.05.2017 року на суму 900 грн.;

Платіжним дорученням №146 від 06,06.2017 року на суму 500 грн.;

Платіжним дорученням №160 від 09.06.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №174 від 15.06.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №190 від 16.06.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №210 від 21.06.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №217 від 22.06.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №253 від 05.07.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №268 від 11.07.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №289 від 13.07.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №294 від 14.07.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №300 від 17.07.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №344 від 25.07.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №370 від 02.08.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №374 від 03.08.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №402 від 08.08.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №408 від 10.08.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №413 від 10.08.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №429 від 14.08.2017 року на суму 600 грн.;

Платіжним дорученням №446 від 16.08.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №480 від 23.08.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №500 від 29.08.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №526 від 06.09.2017 року на суму 330 грн.;

Платіжним дорученням №537 від 13.09.2017 року на суму 500 грн.;

Платіжним дорученням №590 від 04.10.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №617 від 12.10.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №661 від 01.11.2017 року на суму 200 грн.;

Платіжним дорученням №671 від 03.11.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №691 від 15.11.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №705 від 21.11.2017 року на суму 300 грн.;

Платіжним дорученням №746 від 07.12.2017 року на суму 150 грн.;

21 березня 2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено Лист-вимогу про сплату заборгованості в розмірі 22 757,96 грн. Після чого борг відповідачем був частково сплачений.

Станом на момент звернення з позовом сума основного боргу становила 10 205,66 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджується матеріалами справи, 10.11.2016 року між ТзОВ ГЕРКУЛЕС і К та ПП ЗОРЕПАД-ЛЮКС укладено Договір поставки №101116, у зв'язку з чим позивач та відповідач набули взаємних прав і обов'язків.

Відповідно до умов даного Договору позивачем поставлено товар на суму 86 937,96 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними, що перелічені вище.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-яких зауважень зі сторони відповідача у видаткових накладних не зазначено. Відтак, відповідач, підписуючи кожну видаткову накладну, погодився із об'ємом та вартістю поставленого товару.

При цьому суд зазначає, що підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , і які відповідають вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч.1 ст.692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

Згідно п.6.1 договору, покупець зобов язаний здійснити оплату поставленої партії товару в строк, що не перевищує 45 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленого за Договором товару належним чином не виконав повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленого за Договором товару в розмірі 10 205,66 грн. Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи по суті сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Отже, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача загальна сума боргу в розмірі 10 205,66 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як доказ сплати судового збору, позивачем долучено до справи платіжне доручення від 14.05.2018 року на суму 1 762,00 грн., що підлягає до стягнення з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРКУЛЕС і К» до ОСОБА_1 підприємства «Зорепад- Люкс» про стягнення заборгованості в розмірі 10 205,66 грн. -задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства ЗОРЕПАД-ЛЮКС (79049, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 25228655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРКУЛЕС і К» (49100, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 33613520) - заборгованість в розмірі 10 205,66 грн., 1 762,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 18 липня 2018 р.

Суддя Горецька З. В.