Рішення

від 16.05.2018 по справі 911/513/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. Справа № 911/513/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 14-70 від 14.04.2017 р.;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (01601, вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ)

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гурзуфське 8", (98640, Гурзуфське шосе, 8Б, офіс 13, смт Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим)

про стягнення 33 494, 20 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ОСББ "Гурзуфське 8" про стягнення 13 929, 89 грн основної заборгованості, 1 351, 01 грн пені, 16 655, 99 грн інфляційних збитків, 1 557, 31 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений позивачем природний газ згідно з договором № 1486/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/513/18 за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ОСББ "Гурзуфське 8" про стягнення 33 494, 20 грн. і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом на нього учасників справи на 11.04.2018 р.

11.04.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.04.2018 р.

25.04.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.05.2018 р.

16.05.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 р. між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) було укладено договір № 1486/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо - комерційної діяльності).

Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 39 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, нвступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником иа скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.2. договору втсановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 118, 974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 118,974 грн., крім того ПДВ - 17% - 190, 226 грн., всього з ПДВ - 1 309, 20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.).

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

31.01.2014 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу № 1486/14-ТЕ-19 від 27.12.2013 р., відповідно до якої пункт 5.2. відповідного договору з 01.01.2014 р. викладено в наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091, 00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091, 00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218, 20 грн., всього з ПДВ - 1 309, 20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.).

Також додатковою угодою № 1 змінено п. 12 договору купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р., а саме адреси та реквізити сторін.

На виконання умов договору позивачем у період з січня по лютий 2014 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 20 292, 60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р. на суму 11 782, 80 грн. за січень 2014 р., реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" через газорозподільні мережі ПАТ "Кримгаз" за лютий 2014 року, витягом з реєстру споживачів природного газу за лютий 2014 року щодо теплопостачальних підприємства за прямими договорами з НАК "Нафтогаз Украни", з боку яких не оформлено акти приймання-передачі, податковою накладною № 6663 від 28.02.2014 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було частково виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 6 362, 71 грн., що підтверджується випискою по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати природного газу у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 13 929, 89 грн., що підтверджується договором № 1486/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 р., актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р. обсягом 9 000 куб. м. на суму 11 782, 80 грн. за січень 2014 р., реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" через газорозподільні мережі ПАТ "Кримгаз" за лютий 2014 року, витягом з реєстру споживачів природного газу за лютий 2014 року щодо теплопостачальних підприємства за прямими договорами з НАК "Нафтогаз Украни", з боку яких не оформлено акти приймання-передачі, податковою накладною № 6663 від 28.02.2014 р., випискою по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 13 929, 89 грн. за договором № 11486/14-ТЕ-19 на купівлю-продаж природного газу від 27.12.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 11486/14-ТЕ-19 на купівлю-продаж природного газу від 27.12.2013 р, за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 15.02.2014 р. по 14.08.2014 р. та з 15.03.2014 р. по 14.09.2014 р. всього на загальну сум 1 351, 01 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безепірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 351, 01 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 15.02.2014 р. по 31.10.2017 р. та з 15.03.2014 р. по 31.10.2017 р. на загальну суму 16 655, 99 грн та 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 15.02.2014 р. по 21.11.2017 р. та з 15.03.2014 р. по 21.11.2017 р. на загальну суму 1 557, 31 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 16 655, 99 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 557, 31 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гурзуфське 8" (98640, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище міського типу Гурзуф, Гурзуфське шосе, будинок 8 Б, офіс № ХІІІ; ідентифікаційний код 37792770) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 13 929 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 89 (вісімдесять дев'ять) коп. основної заборгованості, 1 351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн 01 (одна) коп. пені, 1 557 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн 31 (тридцять одна) коп. 3 % річних, 16 655 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн 99 (дев'яносто дев'ять) коп. інфляційних збитків та судові витрати 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) 00 (нуль) коп. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

06 червня 2018 р.