Рішення

від 11.07.2018 по справі 910/5657/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.07.2018Справа №  910/5657/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/5357/18 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія”; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Столичний кондитер”; Простягнення 24  624,23 грн. без повідомлення учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний кондитер” 17  926,66 грн. заборгованості за договором поставки від 18.09.2014 №  ТА000551-14, 3  942,08 грн. пені, 424,48 грн. 3 % річних з простроченої суми та 2  331,01 грн. інфляційних нарахувань.    Позовні вимоги мотивовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю “Столичний кондитер” договірних зобов'язань, зокрема обов'язку оплатити поставлені та передані йому у власність товари. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/5657/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу – строк для подання відповіді на відзив. В установлений судом строк відповідач вимоги суду за ухвалою від 11.05.2018 не виконав, відзив на позовну заяву або ж будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень тощо до суду не подав у зв'язку з чим розгляд і вирішення справи відбувається за наявними  у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. Належним і допустимим доказом вручення відповідачеві копії ухвали від 11.05.2018 є приєднане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило. Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Столичний кондитер” в якості покупця 18.09.2014 уклали договір поставки № ТА000551-14, за яким позивач зобов'язався поставити та передати у власність покупця гофрокартонну продукцію, а покупець – прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених у договорі. Строк дії договору було погоджено у розділі 7, де вказується, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.2.2014 з можливістю подальшої пролонгації на терміном в один рік за відсутності повідомлення жодної зі сторін про його розірвання, зробленого за 30-ть днів до закінчення терміну дії договору.   Відповідно до п. 3.1 договору ціни, термін їх дії та асортимент товару вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною. Порядок оплати товару було визначено у п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 07.04.2016, де передбачалося, що покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту його отримання, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.     Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Столичний кондитер” виникли правовідносини з договору поставки, що підпадають під регулювання загальних положень законодавства про зобов'язання, а також спеціальних норм  про договір купівлі-продажу.                Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, а саме: через неоплату товару, переданого йому за укладеним договором. Матеріалами справи підтверджується, що в якості додатку № 1 до названого договору сторони оформили специфікацію від 11.05.2017 № 5 на два найменування продукції (горрокартон), визначивши її ціну, мінімальну кількість для поставки, технічні параметри. Судом встановлено, що поставка товару за договором на суму 39  926,66 грн. у асортименті, кількості та за ціною, погодженою у специфікації, мала місце 12.09.2017, що підтверджується видатковою накладною № 7934, товарно-транспортною накладною від 12.09.2017 № 7934 та довіреністю на отримання цінностей від 12.09.2017 № 35. Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Враховуючи погоджені договором умови оплати (сім календарних днів) та доведені належними і допустимими засобами доказування обставини поставки позивачем і прийняття відповідачем товару, його оплата повинна була відбутися не пізніше 19.09.2017. За твердженнями позивача відповідач частково оплатив товар з порушенням строків, перерахувавши 10  000,00 грн. - 05.12.2017, 5  000,00 грн. - 08.12.2017, 5  000,00 грн. - 22.12.2017 та 2  000,00 грн. - 08.02.2018. Направлена та отримана відповідачем претензія про сплату боргу залишилася без виконання, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 17  926,66 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін,  а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.   Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товарів за  договором поставки від 18.09.2014, у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими, доведеним  та такими, що підлягають повному задоволенню. Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 2  331,01 грн. інфляційної складової боргу за період з 20.09.2017 по 13.04.2018, 424,48 грн. 3 % річних, за період з 20.09.2017 по 13.04.2018 та 3  942,08 грн. пені за період з 20.09.2017 по 20.03.2018. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.        Відповідальність у вигляді сплати покупцем пені за порушення термінів оплати товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ була передбачена у п. 5.2 договору. Зважаючи на викладені норми законодавства та договору, враховуючи Факт прострочення відповідача, вимоги про стягнення договірної неустойки та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними. Перевіривши розрахунок позивача, суд приймає його як належний та арифметично вірний. При цьому, суд зауважує, що при здійсненні цих нарахувань, позивач зважав на платежі, якими відповідач погашав борг, а пеню розрахував відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (не більше, ніж за півроку). Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються повністю. У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний кондитер” про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань задовольнити повністю.    2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Столичний кондитер” (04655, м. Київ, вул. Лебединська, 4-Г, ідентифікаційний код 38833461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” (75101, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103, ідентифікаційний код 38045226) 17  926 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 66 коп. боргу, 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 48 коп. 3 % річних, 2  331 інфляційних втрат, 3 942 (три тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 08 коп. пені та 1 726 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                                   О.В. Мандриченко