Постанова

від 10.07.2018 по справі 815/6238/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6238/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними та скасування повідомлень

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" (далі - ТОВ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними та скасування повідомлень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" є правонаступником ВАТ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", яке в свою чергу було створене шляхом реорганізації Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів". На момент ліквідації Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" (30 липня 1996 року), не було обов'язку щодо фінансування різниці сум пенсій, а тому, враховуючи положення пункту 4 Порядку фінансування різниці сум пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - VI рівнів акредитації, до ВАТ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" не перейшли обов'язки Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", зокрема обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на момент ліквідації такого обов'язку у ліквідованого підприємства не існувало. Так як, позивач є правонаступником ВАТ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", у якого не було обов'язку щодо фінансування різниці між сумою пенсії, то у позивача теж не має цього обов'язку. Позивач не є науковою установою, організацією, підприємством вищим навчальним закладом, не проходив відповідну атестацію згідно з вимогами Закону № 848-VIII, тому на нього не може бути покладено обов'язок здійснювати фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник. З набранням чинності Закону № 848-VIII у зв'язку із втратою чинності Закону № 1977-ХІІ, статус позивача не змінився та не покладається на нього обов'язок по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів". До відзиву відповідачем були додані довідки, які свідчать, що працівники, які мають право на отримання наукової пенсії працювали у державній науковій установі зі 100% фінансуванням з бюджету; здобули науковий стаж у державному бюджетному науково-дослідному інституті. Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" за формою було державною бюджетною установою, тому обов'язок, який до того ж виник вже після реорганізації державного підприємства, щодо сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (прийнятий 09 липня 2003 року) був відсутній. Трудові відносини працівники, які мають право на отримання наукової пенсії, виникли саме з державним бюджетним підприємством, тому у ВАТ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" як правонаступника Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" не було обов'язку щодо сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (прийнятий 09 липня 2003 року). На ВАТ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" та на позивача, як правонаступників Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" не покладено обов'язок щодо сплати різниці між сумою пенсії, оскільки вони є правонаступниками прав та обов'язків Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", які існували на дату перетворення державного підприємства, а станом на дату перетворення (на 20 травня 1998 року) не існувало такого обов'язку, так як: такий обов'язок законодавчо було введено в дію лише 16 травня 2000 року, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 1646-ІІІ від 06 квітня 2000 року, а відповідно до частини першої статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правова акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, воли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; таке не стосується позивача, так як для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - VI рівнів акредитації фінансування різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тощо.

При цьому, представник відповідача не визнала позов повністю, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (т.1 а.с.113-115), а саме правонаступником Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" стало ВАТ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів". Відповідно до положень п. 5 Порядку утворення акціонерного товариства у процесі приватизації, випуску та розміщення акцій такого товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1099, акціонерне товариство з моменту державної реєстрації стає правонаступником прав та обов'язків підприємства, що приватизується, відповідно до передавального акту. Відповідно до подальших реорганізаційних змін - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" (позивач) є правонаступником Відкрито акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів". Обов'язок відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виник у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від № 1826 від 13 грудня 2000 року. Потім, з 01 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1316-IV від 20 листопада 2003 року, потім норма права щодо обов'язку відшкодування змінювалась, проте не скасовувалась. Так відповідач вважає, що позивач неправильно трактує норму щодо дії законів у часі, тобто обов'язок відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлене ст. 24 Закону України "Про наукову та наукову-технічну діяльність" розповсюджується на позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та 22 березня 2018 року, відкрито апеляційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Обставини справи.

ТОВ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" зареєстрований в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення: 25 березня 2005 року, та є правонаступником та повним правоприємником Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", юридичну особу якого припинено 25 березня 2005 року;

ВАТ "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців": 08 квітня 1997 року, створено в результаті перетворення шляхом приватизації Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", та відповідно до п. 5 Порядку утворення акціонерного товариства у процесі приватизації, випуску та розміщення акцій такого товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1099, акціонерне товариство з моменту державної реєстрації стало правонаступником прав та обов'язків підприємства, що приватизується.

Усі особи, щодо яких сформовано оскаржені повідомлення відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, - отримали стаж для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" у Державному підприємстві "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів";

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" та Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" видавало відповідні довідки про підтвердження наукового стажу роботи працівникам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, як особам, які мають право на призначення пенсій у відповідності до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

На підставі цих довідок відповідачем відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" зазначеним працівникам призначено наукові пенсії, науковий стаж вищезазначених осіб набуто у період перебування підприємства у державній власності.

Жодних заперечень щодо підстав призначення вищенаведеним працівникам наукових пенсій та щодо розрахованих в оскаржених повідомленнях по цим особам сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - у позивача немає.

29 травня 2017 року із супровідним листом від 18 травня 2017 року № 1499/07, 28 липня 2017 року із супровідним листом від 15 червня 2017 року № 3123/07 та із супровідним листом від 14 липня 2017 року № 4701/07, позивач отримав від відповідача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (т.1 а.с.13-22, 108-111):

- № 41 - за квітень 2017 року на загальну суму 3820,55 грн.;

- № 51 - за травень 2017 року на загальну суму 688,21 грн.;

- № 52 - за травень 2017 року на загальну суму 3008,52 грн.;

- № 62 - за травень 2017 року на загальну суму 4133,36 грн.;

- № 80 - за липень 2017 року на загальну суму 2742,82 грн.

Згідно змісту вищезазначених супровідних листів, з якими позивачем отримано вказані повідомлення, зокрема, з 1 січня 2017 року набрали чинності положення частини шостої статті 37 Закону України № 848 "Про наукову і науково-технічну діяльність" в частині фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, і сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник. Згідно частини шостої статті 37 Закону № 848 різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, і сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, по підприємству позивача фінансується за рахунок власних коштів.

Згідно змісту отриманих позивачем повідомлень, зазначені у них суми сформовані стосовно наступних пенсіонерів (наукових працівників): ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Не погоджуючись з отриманими повідомленнями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та доказана правомірність оскаржених позивачем повідомлень, прийняття їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Законам України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - ЗУ № 1788-ХІІ), "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 № 1977-XII (далі - ЗУ № 1977-XII), "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII (далі - ЗУ № 848-VIII), Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1826 (далі - Порядок № 1826), Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12 ), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок № 372).

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 6 ЗУ № 1788-XII встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ № 1977-XII держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Частиною 9 статті 24 ЗУ № 1977-XII (у редакції до змін, внесених згідно із Законом № 1556-VII від 01 липня 2014 року) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим

Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1826 від 13 грудня 2000 року "Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено Порядок.

Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. (п. 5 Порядку № 372)

Обставини справи.

З аналізу викладених норм права вбачається, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до ЗУ № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 816/764/17 (К/9901/1075/17) та в постанові від 23 січня 2018 року у справі №813/1470/15 (К/9901/2837/18).

Отже, доводи представника позивача про відсутність у позивача обов'язку відшкодовувати виплачені наукові пенсії через неакредитацію підприємства як наукової установи є безпідставними, оскільки науковий стаж пенсіонерів набуто на державному підприємстві (правонаступником якого є відповідач) до набрання чинності ст. 11 ЗУ № 1977-ХІІ, а тому порядок фінансування різниці в розмірі пенсії не пов'язано з проходженням атестації наукових установ недержавної форми власності.

Згідно ч. 6 ст. 37 ЗУ № 848-VIII (в редакції від 01 січн 2017 року), різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно практики Верховного Суду викладеної в постанові від 23 січня 2018 року по справі № 813/1470/15 до спірних правовідносин викладені наступні висновки щодо застосування норм права, зокрема:

- у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 5 червня 2012 року у справі № 21-78а12.

Верховний Суд вважає безпідставними покликання скаржника на ухвалу Вищого адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі № К/800/49058/14, якою встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій" не є науковою установою в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" з огляду на що вимоги управління Пенсійного фонду про стягнення сум витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, оскільки така позиція Касаційного суду суперечить правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у згаданій вище постанові.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача було створене органом державної влади з метою отримання прибутку, як самостійний господарюючий суб'єкт, що здійснює виробничу та комерційну діяльність.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" не є бюджетною установою, а тому, на нього розповсюджуються положення частини шостої статті 37 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року № 848-VIII, згідно якої різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Оскільки колишнім працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" відповідно до наявних в матеріалах справи документів було призначено наукову пенсію згідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, відповідач, як правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів", створеного в результаті перетворення шляхом приватизації Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" має обов'язок відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку мають право наукові працівники, відповідно до приписів статті 37 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року № 848-VIII та згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 в частині, що не протирічить йому.

З урахуванням вищевикладених обставин в та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 813/1470/15, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та доказана правомірність оскаржених позивачем повідомлень, прийняття їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність відповідачем обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та правомірності оскаржених повідомлень.

Таким чином, підстав для визнання протиправними та скасування повідомлень відповідача про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": № 41 - за квітень 2017 року на загальну суму 3820,55 грн.; № 51 - за травень 2017 року на загальну суму 688,21 грн.; № 52 - за травень 2017 року на загальну суму 3008,52 грн.; № 62 - за травень 2017 року на загальну суму 4133,36 грн.; № 80 - за липень 2017 року на загальну суму 2742,82 грн., - немає, що правильно було встановлено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 15 лютого 2018 року.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у зв'язку залишенням рішення суду першої інстанції без змін, розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України не передбачено.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів"- залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут верстатів, інструментів, приладів" до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними та скасування повідомлень - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 13 липня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О. Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.