Постанова

від 17.07.2018 по справі 807/792/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/939/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгарантбуд на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгарантбуд до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя(і) у І інстанції Калинич Я.М.,

час ухвалення рішення 13 год. 50 хв.

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Закарпатгарантбуд (далі - ТОВ Закарпатгарантбуд ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000781303 від 22 березня 2017 року Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС), яким йому визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) у розмірі 548943,93 грн., з яких 269197,44 грн. за податковим зобов'язанням, 200497,75 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) та 79248,74 грн. пені.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року у справі № 807/792/17 у задоволенні позову було відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що висновки податкового органу, зроблені у ході перевірки позивача, відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства і підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення немає.

У апеляційній скарзі ТОВ Закарпатгарантбуд просило зазначене судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення його позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене на підставі акту перевірки № 25/13-03/36732354 від 17 лютого 2017 року, а ТОВ Закарпатгарантбуд отримано акт про результати документальної планової перевірки 17 лютого 2017 року № 25/13-00/36732354. Тому оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки, який жодного відношення до позивача не має.

Окрім того, звертає увагу апеляційного суду на те, що всі кошти, зняті з корпоративної картки директором підприємства, використані на закупку будівельних матеріалів, що прослідковується із банківських виписок. Твердження суду про те, що нарахування податкових зобов'язань позивачу контролюючим органом було проведено у відповідності до вимог законодавства, на переконання апелянта, суперечить приписам Податкового кодексу України (далі - ПК).

Відповідач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу у яком зазначив, що аргументи позивача щодо підтвердження договорами, актами виконаних робіт придбання директором підприємства будматеріалів не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що факт придбання за готівку будматеріалів повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами. Окрім того, підприємством було надано соціальну пільгу працівникам дохід яких складав більше 1710 грн. і не наведено жодних аргументів, які б спростовували вказане порушення. Нарахування пені було здійснено відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК.

Представник ТОВ Закарпатгарантбуд у ході апеляційного розгляду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову товариства у повному обсязі.

Представник ГУ ДФС у судовому засіданні апеляційного суду заперечила обґрунтованість доводів апелянта. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Закарпатгарантбуд щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДФО за період з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт від 17 лютого 2017 року № 25/13-00/36732354. Висновки вказаного акту перевірки були покладені відповідачем у основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0000781303 від 22 березня 2017 року.

Під час перевірки податковим органом було встановлено, що позивачем проводилося перерахування коштів з розрахункового рахунку № 2600905057001970 (відкритому у ПАТ КБ Приватбанк ) з призначенням платежу для закупівлі будівельних матеріалів на картковий рахунок (корпоративний рахунок), які знімалися директором товариства.

Протягом 2014 року з карткового рахунку було знято готівкові кошти в сумі 253095 грн., у 2015 році - 846082 грн., за 9 місяців 2016 року - 381705 грн.

ТОВ Закарпатгарантбуд було надано у ході перевірки первинні документи на підтвердження використання його директором коштів для придбання будівельних матеріалів за 2014 рік на суму 63259,30 грн., за 2015 рік - на суму 221089,18 грн., а за 2016 рік таких підтверджуючих документів надано не було.

Отримані кошти на придбання будівельних матеріалів, використання яких не підтверджено документально, ГУ ДФС було включено до місячного доходу директора позивача та визначено занижену ТОВ Закарпатгарантбуд суму ПДФО у розмірі 220907,67 грн.

Відповідно до пункту 3 Розділу VII постанови Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року № 705 Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів операції користувачів повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються державною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи.

Паперові документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів можуть не оформлятися за місцем проведення операції, якщо розрахунки за товари (послуги) здійснюються користувачем на невеликі суми на транспорті та в інших місцях масового обслуговування фізичних осіб, які вимагають швидкого обслуговування.

При цьому облік витрат, понесених за допомогою корпоративної картки, здійснюється на підставі первинних документів, наданих її утримувачем - підзвітною особою. Разом із такими документами підзвітна особа надає авансовий звіт. Форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і прядок його заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року № 841 Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання .

Терміни надання авансового звіту встановлено пп. 170.9.2 - 170.9.3 ПК у редакції до 1 січня 2017 року.

Відповідно до підпункту 170.9.2. пункту 170.9 статті 170 ПК звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Підпунктом 170.9.3. пункту 170.9 статті 170 ПК передбачено, що дія цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Приписами підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, у тому числі інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Додаток № 1 до акту перевірки містить помісячні відомості щодо сум доходу директора ТОВ Закарпатгарантбуд , які не були включені позивачем до його місячного оподатковуваного доходу на підставі підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК як інші доходи (а.с. 51-52).

Разом із тим, ТОВ Закарпатгарантбуд не надано передбачених вказаними правовими нормами первинних документів, що підтверджують витрати, понесені директором товариства, як підзвітною особою, у повному обсязі.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із контролюючим органом у тому, що витрати по придбанню будівельних матеріалів директором ТОВ Закарпатгарантбуд не можуть бути підтверджені договорами, актами виконаних робіт, оскільки відповідно до факт придбання за товару за готівку повинен бути підтверджений відповідним первинним розрахунковим документом (товарним чеком, рахунком РРО, розрахунковою квитанцією тощо).

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податковий орган правомірно включив до інших доходів директора ТОВ Закарпатгарантбуд суми знятих з корпоративного рахунку готівкових коштів, витрата яких за призначенням документально не підтверджена.

Окрім того, відповідно до приписів підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПК податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Під час перевірки ГУ ДФС було встановлено надання ТОВ Закарпатгарантбуд соціальної пільги працівникам при нарахуванні доходу, який перевищує граничний розмір доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО в сумі 5755,05 грн.

Перелік осіб, яким була надана податкова соціальна пільга з порушенням приписів підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПК, наведено на аркушах 5-7 акту перевірки від 17 лютого 2017 року № 25/13-00/36732354 (а.с. 33-35).

Разом із тим, ні протягом перевірки податковим органом, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні у ході апеляційного перегляду ТОВ Закарпатгарантбуд не наведено доказів на спростування вказаних висновків ГУ ДФС, а відтак суд апеляційної інстанції відхиляє тотожні доводи про необґрунтованість таких висновків відповідача, що викладені у апеляційній скарзі.

Щодо нарахування пені за несвоєчасність виконання податкового зобов'язання, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій ТОВ Закарпатгарантбуд до акту перевірки від 17 лютого 2017 року № 25/13-00/36732354 (а.с. 14) та податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС № 0000781303 від 22 березня 2017 року (а.с. 11) позивачу було нараховано пеню відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК у розмірі 79248,74 грн.

Згідно із вказаною правовою нормою нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Приписами підпункту 14.1.180. пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, ТОВ Закарпатгарантбуд , як податковий агент щодо директора товариства, був зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

З урахуванням того, що у ході судового розгляду встановлено неналежне виконання позивачем зазначених обов'язків протягом 2014-2016 троків щодо сум знятих директором ТОВ Закарпатгарантбуд з корпоративного рахунку готівкових коштів, витрата яких за призначенням у встановлений строк документально не підтверджена, на переконання апеляційного суду, при нарахуванні пені ГУ ДФС діяло у відповідності до вимог закону.

При цьому посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на невірне застосування податковим органом приписів підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК, яке у подальшому потягнуло за собою спростування таких доводів ГУ ДФС та судом першої інстанції, не вплинуло на правильність вирішення даного публічно-правового спору, а отже не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки, який не стосується ТОВ Закарпатгарантбуд , то суд апеляційної інстанції вважає їх надуманими, оскільки механічна описка у одній цифрі номеру акту хоча і становить формальний його недолік, однак не впливає на суть даного публічно-правового спору та дозволяє ідентифікувати його сторони.

Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгарантбуд залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року у справі № 807/792/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

Р.Б.Хобор

Постанова у повному обсязі складена 18 липня 2018 року.