Постанова

від 17.07.2018 по справі 815/6089/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6089/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Дата і місце ухвалення: 07.02.2018р., м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

(у зв'язку із неприбуттям до судового засідання сторін,

справа розглядається в порядку письмового провадження

відповідно до ст.311 КАС України)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства Транспортно-експедиційна компанія Координатор до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство Транспортно-експедиційна компанія Координатор звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 вересня 2017 року №0031641407, №0031651407, №0031731407 та №0031721407.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ Укрекспопро , ТОВ Брокштайн , ТОВ Буд Фінанс Компані , ТОВ Укртрансконсалт , ПП Промтехсервіс , ТОВ Укрекспотрейд та ТОВ Старкам обґрунтовані виключно посиланням на податкову інформацію, наявну у відповідача щодо вказаних підприємств, без дослідження та аналізу наданих ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор до перевірки первинних документів, з яких являється за можливе встановити рух активів в процесі здійснення господарської діяльності та встановлення зв'язку між фактом придбання послуг з господарською діяльністю позивача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2018р. позов приватного підприємства Транспортно-експедиційна компанія Координатор задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС в Одеській області від 09 вересня 2017 року №0031641407, №0031651407, №0031731407 та №0031721407.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення від 07.02.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що до переліку послуг, наданих позивачу його контрагентами на виконання договорів про надання послуг перевезення та транспортного експедирування, потрібно залучати кваліфікованих працівників, тоді як ТОВ Укрекспопро , ТОВ Брокштайн , ТОВ Буд Фінанс Компані , ТОВ Укртрансконсалт , ПП Промтехсервіс , ТОВ Укрекспотрейд та ТОВ Старкам не мали необхідної кількості трудових ресурсів та не всі подавали до податкових органів податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ). Крім того, надані послуги вказані підприємства не замовляли в інших контрагентів.

Також, апелянт посилається на відсутність деталізації наданих послуг в актах виконаних робіт, пред'явлених ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор до перевірки.

ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

17 липня 2018 року від представника Головного управління ДФС в Одеській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника ГУ ДФС в іншій справі в Одеському окружному адміністративному суді.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи, оскільки причини, вказані в клопотаннях не є поважними і достатніми для відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі з урахуванням не підтвердження відповідними доказами (судовими повістками) знаходження представника апелянта в іншому судовому засіданні. В свою чергу, колегія вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017р.:

- №0031641407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1180947 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 787298 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 393649 грн.);

- №0031651407, яким ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 300918 грн.;

- №0031731407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1322123 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 881415 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 440708 грн.);

- №0031721407, яким ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на 7321 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №1190/15-32-14-07/36487591 від 05.09.2017р. про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор , код за ЄДРПОУ 36487591, з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., яким, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем: п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 787 298 грн. за 2016 рік; п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на загальну суму 300918 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 881415 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7321 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно довідки Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор (код ЄДРПОУ 36487591) з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. від 30.08.2017р. №790/15-32-16-02/36487591, ревізорами - інспекторами ГУ ДФС в Одеській області проведено аналіз фінансово - господарської діяльності та показників податкової звітності ТОВ Укрекспопро , ТОВ Брокштайн , ТОВ Буд Фінанс Компані , ТОВ Укртрансконсалт , ПП Промтехсервіс , ТОВ Укрекспотрейд та ТОВ Старкам у період вчинення правочинів з документального оформлення операцій з надання транспортно - експедиційних послуг , в результаті якого встановлено, що вказані підприємства не є фактичними перевізниками, що надавали транспортно - експедиційні послуги; встановлено відсутність на балансі підприємств основних засобів 3 групи (складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ тощо), відсутність на балансі підприємств основних засобів 4-5 групи (машин, механізмів, обладнання транспорту для транспортування, завантажувально - розвантажувальних робіт тощо), у зв'язку із чим відсутня амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; підприємства не подають податкові декларації з екологічного податку та розрахунки за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; підприємства не здійснюють плату за оренду земельних та майнових паїв; відсутній кількісний склад працівників, так як він складає одну людину з мінімальним фондом оплати праці на кожну особу, що підтверджується податковими розрахунками за формою №1ДФ (або їхньою відсутністю). Вказане, за висновками податкового органу, свідчить про нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій між ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор та ТОВ Укрекспопро , ТОВ Брокштайн , ТОВ Буд Фінанс Компані , ТОВ Укртрансконсалт , ПП Промтехсервіс , ТОВ Укрекспотрейд , ТОВ Старкам . Контрагенти позивача провадили діяльність, спрямовану на подання податкової вигоди третім особам, мають ознаки фіктивності та не були створені з метою провадження статутної господарської діяльності. Послуги, які були надані ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор своїм покупцям із залученням вище наведених контрагентів, насправді були надані самим позивачем, а тому, останній повинен був включати в рядку 01 декларації Дохід від будь - якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку суму, на яку були надані послуги за вирахуванням податку на додану вартість.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №1190/15-32-14-07/36487591 від 05.09.2017р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Суд не прийняв до уваги посилання ГУ ДФС в Одеській області на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, зазначивши, що відповідачем не надано належних доказів порушення податкового законодавства з боку позивача, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності; юридична особа не може нести відповідальність за можливі порушення щодо належного ведення його контрагентом податкового обліку, оскільки діючим податковим законодавством не передбачено виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками податкового обліку.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 134, 139, 198 , 200 , 201 Податкового кодексу України , право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат - до складу валових, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що основними видами діяльності ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор у перевірений період були: вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41), транспортне оброблення вантажів (КВЕД 52.24), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29)

Підприємство використовує у своїй діяльності транспортні засоби: марки RENAUT PREMIUM 420, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; марки GEN TRAIL, модель TF34V, тип - напівпричіп бортовий тентовий, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Протягом 2014-2016р.р. ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор , як перевізником, надавались послуги з перевезення вантажів інших суб'єктів господарювання, як замовників. При цьому, для виконання взятих на себе зобов'язань, як перевізника, ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор залучало інших суб'єктів господарювання (експедиторів) на підставі укладених з ними договорів, у яких позивач виступав Замовником:

- договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №84 від 13.10.2016р. з ТОВ Укрекспопро (виконавець), предметом якого є зобов'язання виконавця виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;

- договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №96 від 13.10.2016р. з ТОВ Брокштайн (виконавець), предметом якого є зобов'язання виконавця виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;

- договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №85 від 18.11.2016р. з ТОВ Буд Фінанс Компані (виконавець), предметом якого є зобов'язання виконавця виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;

- договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №57 від 11.04.2016р. з ТОВ Укртрансконсалт (виконавець), предметом якого є зобов'язання виконавця виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;

- договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №1718 від 29.11.2016р. з ПП Промтехсервіс (виконавець), предметом якого є зобов'язання виконавця виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;

- договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №83 від 18.04.2016р. з ТОВ Укрекспотрейд (виконавець), предметом якого є зобов'язання виконавця виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу;

- договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №56 від 31.03.2016р. з ТОВ Старкам (виконавець), предметом якого є зобов'язання виконавця виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Вказані договори підписано директорами підприємств, їх підписи завірено відповідними печатками суб'єктів господарювання.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів та правомірності декларування господарських операцій в податковому обліку підприємства ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор надало: заявки-звіти за договорами, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, зауважень щодо достатності яких акт перевірки №1190/15-32-14-07/36487591 від 05.09.2017р. не містить. Розрахунки за надані послуги із вказаними контрагентами позивача здійснювались у безготівковій формі.

Суми ПДВ, обчислені з вартості наданих вказаними контрагентами послуг, включено позивачем до декларацій з ПДВ відповідних звітних періодів, а також віднесено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування і включено до Декларацій з податку на прибуток відповідних звітних періодів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор та ТОВ Укрекспопро , ТОВ Брокштайн , ТОВ Буд Фінанс Компані , ТОВ Укртрансконсалт , ПП Промтехсервіс , ТОВ Укрекспотрейд та ТОВ Старкам .

В апеляційній скарзі ГУ ДФС в Одеській області посилається на відсутність деталізації наданих послуг в актах виконаних робіт, пред'явлених ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор до перевірки

Колегія суддів вважає, що виконання вказаних послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст цих послуг, їх вартість.

За своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, у даному разі акт здачі-приймання робіт (надання послуг) є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Слід зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

В акті перевірки №1190/15-32-14-07/36487591 від 05.09.2017р. відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Єдиною підставою для висновку про порушення позивачем п п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 787 298 грн. за 2016 рік та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на суму 300918 грн.. а також про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 881415 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 7321 грн., стало посилання Головного управління ДФС в Одеській області на відсутність у контрагентів позивача достатніх трудових ресурсів та основних засобів (зокрема, транспортних засобів) для виконання взятих на себе зобов'язань за договорами з ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор . Податковий орган посилається на те, що підприємства-контрагенти позивача не є фактичними перевізниками, що надавали транспортно-експедиційні послуги.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України , ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно ст.932 ЦК України експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Види транспортно-експедиторських послуг визначено статтею 8 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Відповідно до ст.9 Закону підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

З вказаних норм слідує, що за договором транспортного експедирування експедитор по завданню замовника (клієнта) може здійснювати як перевезення, так і його організацію без фактичного перевезення вантажу.

Колегія суддів вважає, що апелянт помилково сприймає природу транспортно-експедиційних послуг та прирівнює їх до перевезення. Експедиційні послуги передбачають технічне та інформаційне супроводження вантажів, а функція перевезення за таких відносин не обов'язкова. Для цього експедитор має право залучати інших осіб на підставі ст.932 ЦК України . За таких обставин, твердження податкового органу суперечать правовій природі та умовам договору на транспортно-експедиційні послуги.

Згідно наявних в матеріалах справи заявок-звітів до зазначених вище договорів їх виконавцями виконано послуги щодо: розробки оптимального маршруту вантажоперевезення; вибору оптимального транспорту для перевезення відповідно до специфіки вантажу; розробки схеми розподілу вантажів в просторі вантажного відсіку транспортних засобів; контролю дотримання графіку руху.

З цих підстав апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта на те, що ТОВ Укрекспопро , ТОВ Брокштайн , ТОВ Буд Фінанс Компані , ТОВ Укртрансконсалт , ПП Промтехсервіс , ТОВ Укрекспотрейд та ТОВ Старкам не мають трудових ресурсів та транспортних засобів, не є фактичними перевізниками, що надавали транспортно-експедиційні послуги, та що перевезення вантажу здійснювалося водіями позивача.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Щодо посилань апелянта на неможливість встановлення походження послуг, які були придбані ПП Транспортно-експедиційна компанія Координатор у його контрагентів, то апеляційний суд зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

На момент здійснення господарських операцій усі контрагенти позивача були діючими юридичними особами та зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДФС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби мають викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Щодо посилань апелянта на те, що згідно заявки - звіту №124/1 від 31.10.2016р. ТОВ Укрекспопро почало надавати послуги на адресу позивача без укладеного договору, так як договір укладено 13.10.2016р., а послуги почали надаватися з 03.10.2016р., то судом першої інстанції встановлено, а ГУ ДФС в Одеській області не спростовано, що під час укладення договору було допущено помилку у написанні дати укладання вказаного договору, що не вплинуло на факт здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом.

Апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Одеським окружним адміністративним судом правильну надано правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду від 07.02.2018р. - відсутні.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 липня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук