20-4/125
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"20" червня 2007 р. справа № 20-4/125
За позовом
Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Бриз” (Фіолентовське шосе, 100, місто Севастополь, 99014)
до відповідача: Приватного підприємства “Горизонталь-торг” (вул. Токарева, 18, місто Севастополь, 99029)
про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 7501,00 грн.,
суддя Остапова К.А.,
За участю представників:
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача: Олейников В.А., наказ №1 від 02.10.2002;
Суть спору: Обслуговуючий кооператив „Садівниче товариство „Бриз” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “Горизонталь-торг” про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 7501,00 грн., заподіяної пошкодженням освітлювальної опори працівником відповідача, на території Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Бриз”.
У відзиві на позов (вхідний №14882 від 03.05.2007) та доповненні до нього (вхідний №21125 від 20.06.2007) відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вина його працівника в суді не доведена, таким чином відсутні будь-які підстави для відшкодування майнової шкоди позивачеві.
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк вирішення спору продовжувався згідно зі статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причину нез`явлення суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд визнав можливим вирішити спір по суті по наявним в справі матеріалам з причини того, що вони в достатньої міри характеризують правовідношення сторін.
Представнику відповідача в судовому засіданні були роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно зі статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази, суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач просить суд стягнути з відповідача 7501,00 грн. вартості робіт з відновлювання освітлюваної опори, що належить позивачеві, та яка була знищена внаслідок противоправних дій працівника відповідача, вина якого у дорожньо-транспортній пригоді встановлена Ленінським районним судом міста Севастополя при розгляді справи №3-10174/05, що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 28.10.2005.
Як стверджує позивач, за результатами таких протиправних дій водія був зруйнований електричний стовп-опора, вартість робіт по його відновленню склала 7501,00 грн.
Таким чином, позивач вважає, що працівником відповідача позивачеві завдано майнової шкоди на суму 7501,00грн.
На підтвердження витрат по відновлюванню освітлюваної опори позивач надав суду зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, локальний кошторис, видаткову накладну №331 від 14.11.2005 на суму 5005,44 грн., трудову угоду №11 від 25.11.2005, Акт приймання-здачі робіт, видатковий касовий ордер на суму 2500,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 500,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачені підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При вирішенні питання про відшкодування шкоди повинні буди доведені три складаючи: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіюча та вини останнього в її заподіянні.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №622420 від 22.10.2005 фізична особа Солодкий Віктор Миколайович, будучи водієм підприємства відповідача, 03.10.2005 на території позивача, керуючи автомобілем ГАЗ 33061 (держаний номер 98-98 КРС) був учасником дорожньо-транспортної пригоди, з місця пригоди скрився, сліди не зафіксував, в ДАЇ не повідомив, чим порушив пункт 2.10 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно зі статтями 122-2, 124 КУпАП.
Довідкою №17 від 28.10.2005, виданою відповідачем, підтверджений факт того, що фізична особа Солодкий Віктор Миколайович дійсно працював 03.10.2005 на автомобілі ГАЗ 33061 (держаний номер 98-98 КРС) у замовника Коп`єва А.П. та був направлений до кооперативу для певний дій –відвезти ліжко з вул. Толстого.
По прибутті до гаражу АТП –14356 автомобіль був оглянутий та перевірений механіком на предмет наявності пошкоджень та справності стану автомобіля, про що була зроблена відмітка в путевому листі.
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 28.10.2005 по справі №3-10174/05 фізична особа Солодкий Віктор Миколайович був визнаний винним в вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено статтею 122-2 КУпАП, а саме в невиконанні водієм вимог про зупинку та залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, зазначеною постановою не визнано, що фізична особа Солодкий Віктор Миколайович –водій підприємства відповідача є винним в пошкодженні майна –електричного стовпу-опори, який розташований на території Обслуговуючого кооперативу „СТ „Бриз”.
Оскільки постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 28.10.2005 підтверджується вина фізичної особи Солодкого Віктора Миколайовича –водія підприємства відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, а не у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої було знищено освітлювану опору позивача, відсутня така складова відповідальності за завдану майнову шкоду, як вина працівника підприємства відповідача та причинний зв`язок між шкодою, заподіяної позивачеві, та діями фізичної особи Солодкого Віктора Миколайовича.
Суд також звертає увагу на те, що надані позивачем документи не підтверджують в повному обсязі витрати, здійснені їм в ході відновлення освітлюваної опори.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами, які свідчать про здійснення витрат позивачем, є відповідні платіжні документи, що підтверджують здійснення оплати за матеріали та виконані роботи.
Надана позивачем видаткова накладна №331 від 14.11.2005 на суму 5005,44 грн. та Акт звірки взаєморозрахунків не є належними доказами сплати позивачем вказаної суми.
Керуючись статями 20, 22, 69, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Суддя К.А. Остапова
Рішення оформлено та підписано у відповідності до вимог статті 84 ГПК України25.06.2007
Розсилка
Обслуговуючий кооператив „Садівниче товариство „Бриз” (Фіолентовське шосе, 100, місто Севастополь, 99014)1
Приватне підприємство “Горизонталь-торг” (вул. Токарева, 18, місто Севастополь, 99029)1
В справу1
В наряд1
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 753695 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Остапова К.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні