Постанова

від 29.05.2007 по справі 4296-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4296-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.05.2007Справа №2-15/4296-2007А

(11 г. 20 хв.)

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Судді  Іщенко І.А.

при секретарі Козлової Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За участю представників сторін:          

Від позивача  - Задорожний Р.С., довіреність № 308 від 29.12.2006 р. у справі

Від відповідача – Літвінова В.В.. довіреність № 389 від 11.05.2007 р. у справі

За участю Прокуратури АР Крим – Домнікова Я.І., посвідчення № 05364

За позовом Прокурора Київського району м. Сімферополя ( АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва –Ценського, 26)в інтересах держави в особі Державного підприємства „Національна Енергетична компанія „Укренерго” (01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 25, ЗКПО 00100227) в особі відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні” ( 95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, 69, ЗКПО 34190880)

До відповідача Ялтинського міського пологооб'єднання (98609 АР Крим, м. Ялта, вул. Григор'єва, 38, ЗКПО 20672150)

Про стягнення 1700, 00 грн.

Обставини адміністративної справи: Прокурор Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державного підприємства „Національна Енергетична компанія „Укренерго” в особі відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні” звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Ялтинського міського пологооб'єднання про стягнення 1700, 00 грн. штрафу за невиконання припису № 63/50 від 20.10.2005 р.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

У судовому засіданні прокурор надав заяву, погоджену з позивачем, про розгляд справи в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає за можливим задовольнити заяву прокурора з наступних підстав.

Згідно з пунктом 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005 р., що набрав чинність 01.11.2005 р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішують у перший та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частині 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт  при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно довідки № 13727 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України форма власності ДП „НЕК „Укренерго” є державна власність, організаційно-правова форма – держане підприємство.

Згідно статуту ДП „НЕК „ Укрененрго” , затвердженим Міністерством палива та енергетики України, погодженим з Антимонопольним комітетом України, ДП „НЕК „Укренерго” створено відповідно до Закону України від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР „Про електроенергетику” та наказу Міністерства енергетики України від 15 квітня 1998 р. № 54 на базі держаних підприємств „Національний диспетчерський центр електроенергетики України” і „держана електрична компанія „Укрелектропередача”.

Підприємство засновано на державній власності і підпорядковується Міністерству палива та енергетики України.

Метою підприємства є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави, енергопостачальних підприємств усіх форм власності у сфері забезпечення їх електроенергію по електромережах, через які здійснюється обмін електроенергією з іншими державами, а також споживачів, які мають прямі договори з Підприємством на постачання електроенергії.

Отже, Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” в спірних правовідносинах діє не як господарюючий суб'єкт, а як особа до складу якої входить Держенергонагляд, що здійснює контролюючи функції . Відтак є органом державної влади, який уповноважений здійснювати відповідні владні управлінські функції.

Згідно з пунктом 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства в Україні» № 2953-ІУ від 06.10.2005 р., що набрав чинність 01.11.2005 р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 р., вирішують у перший та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Представник відповідач у відзиві на позивну заяву № 420 від 25.05.2007 р. позовні вимоги визнає та зобов'язується сплатити у 2-х місячний строк.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши прокурора та пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державного підприємства „Національна Енергетична компанія „Укренерго” в особі відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні” звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Ялтинського міського пологооб'єднання про стягнення 1700, 00 грн. штрафу за невиконання припису № 63/50 від 20.10.2005 р.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 36 Закону України “Про прокуратуру”    підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до рішення від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 (далі рішення) Конституційного суду України державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.  Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є  потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно статті 9 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.97 р. № 575/97 відповідно до якої Державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж здійснює нагляд за додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, вимог технічної експлуатації енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України.

Відповідно до положень про Відокремлений підрозділ „Держенергонагляд у Кримському регіоні”, метою й завданням Держенергонагляду у Кримському регіоні є сприяння забезпеченню належного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання , енергетичний безпеки держави й здійснення контролю за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері електропостачання й споживачами електричної енергії, вимог нормативно – правових і нормативно – технічних актів у сфері виробництва, поставки й споживання електричної енергії.

20.10.2005 р.  Регіональною державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Кримському регіоні Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в АР Крим Південним відділенням, державним інспектором з енергетичного нагляду був винесений припис № 63/50 від 20.10.2005 р. до Ялтинського міського пологооб'єднання про усунення порушень законодавства про електроенергетику .(а.с.7-9)

06.03.2006 р. у присутності представника відповідача Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в АР Крим Південним відділенням було перевірено виконання припису, про що складено акт перевірки № 63/05 від 06.03.2006 р.(а.с.10) У акті зазначено, що позивачем не були виконані           вимоги припису № 63/50 від 20.10.2005 р.

26.06.2006 р. Постановою № 52-кр Державного підприємства „Національна Енергетична компанія „Укренерго” відокремлений підрозділ „Держенергонагляд у Кримському регіоні”  на відповідача накладено штраф у розмірі 1700, 00 грн. за невиконання припису Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії № 63/50 від 20.10.2005 р.(а.с. 6)

При винесенні Постанови № 65-кр від 29.06.2006 р., відповідач керувався статтею 27 Закону України „Про електроенергетику”.

Стаття 1 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16.10.1997 р. до споживачів електричною енергією відносить суб'єктів господарської діяльності та фізичніх осіб, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Суб'єктами електроенергетики є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.

Відповідно до пункту 3 статті 27 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16.10.1997 р. невиконання припису Державної інспекції за режимами споживання електричної та теплової енергії є підставою для накладення штрафу на суб'єктів господарської діяльності. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці:

за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, — штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій — штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, відповідальність за правопорушення в електроенергетиці несуть саме суб'єкти господарської діяльності.

У відповідності з вказаною вище Постановою суб'єкт підприємницької діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення Постанови про його накладення. У випадку несплати штрафу у вказаний термін він стягується у судовому порядку.

Однак, до наступного часу відповідачем не сплачено  штраф  у розмірі 1700,00 грн., а Постанова № 52-кр від 26.06.2006 р.  у встановленому законом порядку не оскаржена.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами  справи, та відповідають чинному законодавству України.

Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

         ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  Ялтинського міського пологооб'єднання, 98609 АР Крим, м. Ялта, вул. Григор'єва, 38 (р/р 35411001001002643 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20672150) у дохід Державного бюджету України ( р/р 31111106600039 МФО 824026, код ЗКПО 24040636 код платежу 23030300, одержувач коштів: Держаний бюджет м. Ялти, банк одержувач: Управління Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополя) 1700,0 грн. штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.