Рішення

від 16.07.2018 по справі 902/124/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2018 р. Справа № 902/124/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С., розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, м.Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело", м.Вінниця

про стягнення 221797,78 грн збитків

представники сторін правом участі в судовому засіданні не скористалися

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Вінницької області 14.03.2018 надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури, подана в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" 221797,78 грн збитків (неодержаних доходів), нарахованих за період з 09.11.2015 до 11.10.2017 за час фактичного використання відповідачем земельної ділянки, площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниці.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач починаючи з 09.11.2015 є власником автозаправної станції, загальною площею 150,3 кв.м., яка розташована по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниці. Водночас, останній користується земельною ділянкою площею 0,1023 га із земель територіальної громади м.Вінниця по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниці за відсутності правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статей 125, 126 ЗК України. Вказане стало підставою нарахування відповідачу збитків у вигляді неодержаного доходу за користування земельної ділянки за період з 09.11.2015 по 01.11.2017 включно в розмірі 221797,78 грн.

Ухвалою суду від 19.03.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/124/18, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 12.04.2018.

12.04.2018 з метою надання відповідачу можливості реалізувати надані йому Господарським процесуальним кодексом України права, зокрема, на подання відзиву, оголошено перерву до 21.05.2018.

Ухвалою суду від 21.05.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №902/124/18 на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.06.2018.

Ухвалою суду від 12.06.2018 закрито підготовче провадження у справі №902/124/18; розгляд справи призначено по суті на 26.06.2018.

На визначену судом дату до суду з'явилися всі учасники судового процесу.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги викладені в позовній заяві визнає в повному обсязі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2018 від ТОВ "Джерело" надійшла заява №36 від 04.07.2018 (вх. канц. суду №02.1-37/31/18) "про розстрочення виконання судового рішення", якою відповідач просить суд, з огляду на визнання ним позову у справі №902/124/18, на підставі ч.1 ст.239, ч.ч. 1, 5 ст.331 ГПК України розстрочити виконання судового рішення строком на 12 місяців, до 30.06.2019, згідно наступного графіку: 12797,78 грн до 31.07.2018; 19000,00 грн до 31.08.2018; 19000,00 грн до 30.09.2018; 19000,00 грн до 31.10.2018; 19000,00 грн до 31.11.2018; 19000,00 грн до 31.12.2018; 19000,00 грн до 21.01.2019; 19000,00 грн до 28.02.2019; 19000,00 грн до 31.03.2018; 19000,00 грн до 30.04.2019; 19000,00 грн до 31.05.2019; 19000,00 грн до 30.06.2019). Водночас, відповідач зазначив, що гарантує сплату усієї суми заборгованості, в розмірі 221797,78 в строк до 30.06.2019 згідно вказаного графіку, а також відшкодування судового збору.

Прокурор та представник позивача проти розстрочки виконання судового рішення по даній справі строком на 12 місяців не заперечили.

В засіданні суду 05.07.2018 судом було оголошено перерву до 05.07.2018 на 17 год. 00 хв., про що прокурор та сторони були повідомлені під розпис.

На визначений судом дату та час учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, враховуючи, що обидві сторони були належним чином повідомлені про судове засідання для розгляду справи по суті і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель м.Вінниці товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело", розташованих по вул.Якова Гальчевського, б/н в м. Вінниця.

За результатами перевірки було складено акт від 09.06.2017 за №97/9-03-3 (а.с. 23-26), яким встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку, площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) по вул.Якова Гальчевського, б/н в м.Вінниця, для комерційного використання (обслуговування автозаправної станції). Земельна ділянка частково огороджена металевою сіткою.

На даній земельній ділянці розташована автозаправочна станція (адреса: м.Вінниця, вул.Я.Гальчевського,60А) загальною площею 150,3 кв.м., яка на праві приватної власності належить ТОВ "Джерело" (ТОВ "Джерело Плюс") попередній власник, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №87655085 від 22.05.2017. Дата державної реєстрації права власності на нерухоме майно 09.11.2015.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2017 №87655085 до автозаправочної станції входить: операторська, навіс з заправочним майданчиком, колонки з резервуарами, очисні споруди, мостіння.

ТОВ "Джерело" використовує належну йому автозаправочну станцію для здачі в оренду ТОВ "Стейт Оіл" для роздрібної торгівлі пальним. На попередження департаменту самоврядного контролю від 22.05.2017 №09-00-014-22016, надісланого на адресу: м.Вінниця, вул.Я.Гальчевського, 60-А, договір оренди автозаправочної станції не надано.

Вінницькою міською радою на підставі рішення від 04.03.2005 за №1077 було укладено з ТОВ "Джерело плюс" (попереднім власником нерухомого майна) договір оренди земельної ділянки площею 0,1023 га по вул.Тимощука в м.Вінниці (а.с.38-48) для комерційного використання терміном на 10 років, до 04.03.2015, який був зареєстрований Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" від 03.06.2005 №040500300091.

Відповідно до п.6 договору оренди, грошова оцінка земельної ділянки 0,1023 га становить 167294,77 грн (комерційне використання).

Згідно п.11.1 договору оренди, орендна плата за використання земельної ділянки передбачена в розмірі 3% від грошової оцінки 167294,77 грн і становила 5018,85 грн в рік (комерційне використання).

25.09.2015 Вінницькою міською радою було прийнято рішення №2298 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність, в постійне користування, оренду, поновлення терміну дії договору оренди", п.14 додатку якого передбачено поновити термін дії договору оренди від 03.06.2005 за №040500300091, укладеного з ТОВ "Джерело Плюс" на земельну ділянку площею 0,1023 га, кадастровий №0510100000:03:043:0037, по вул.Тимощука, у м.Вінниці; для комерційного використання (обслуговування автозаправочної станції), терміном на 10 років, шляхом укладання відповідної угоди. Орендну плату встановити на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2017 №83522980 ТОВ "Джерело Плюс" 03.11.2015 здійснило державну реєстрацію угоди про поновлення договору оренди, виданої 12.10.2015 з терміном дії до 25.09.2025 року, на земельну ділянку площею 0,1023га (кадастровий №0510100000:03 :043:0037) з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови, для комерційних потреб. Згідно даної угоди орендна плата за земельну ділянку була передбачена в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 70569,73 грн та становила 84716,36 грн в рік (для комерційного використання).

ТОВ "Джерело" з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майю (09.11.2015) до Вінницької міської ради щодо заміни сторони по договору оренді земельної ділянки від 12.04.2005, зареєстрованого від 03.06.2005 за №040500300091 та поновленого угодою від 12 жовтня, зареєстрованої 03.11.2015 з ТОВ "Джерело Плюс" на ТОВ "Джерело" не зверталося.

Станом на дату проведення перевірки, ТОВ "Джерело" використовує земельну ділянку площею 0,1023га (кадастровий №0510100000:03:043:0037 по вул.Я.Гальчевського, б/н в м.Вінниці для розташування належної йому автозаправочної станції, з якої здійснюється роздрібний продаж пального, без правовстановлюючи документів, які посвідчують право власності (користування) нею, що є порушення: ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, ст.4 Закону України "Про держави реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

ТОВ "Джерело" у 2015-2017 роках плату за землю за земельну ділянку площею 0,1023 га (кадастровий №0510100000:03:043:0037), розташовану по вул.Якова Гальчевського, б/н в м.Вінниці не нараховувало та не сплачувало, що підтверджується: виписками по рахунках загального фонду міського бюджету по коду доходів 18010000, наданими УДКСУ у м.Вінниці Вінницької області, чим порушено норми земельного законодавства України.

ТОВ "Джерело" не укладено договір на комплексне опорядження, утримання зовнішній благоустрій на території, прилеглій до об'єкту або землекористування замовника з Департаментом комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради та не укладено договір про надання послуг із збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів чим порушено п.4.2.10, 5.3 Правил благоустрою території м.Вінниці, затверджених рішенням Вінницької міської ради від 01.03.2011 №104.

Разом з цим, врахуванням виявлених порушень, відповідачу в акті перевірки від 09.06.2017 за №97/9-03-3 рекомендовано звернутись до Вінницької міської ради стосовно заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки, здійснити нарахування і сплату місцевого податку відповідно до чинного законодавства та укласти договір на комплексне опорядження, утримання і зовнішній благоустрій на території, прилеглій до об'єкту або землекористування замовника з Департаментом комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради та договір про надання послуг із збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

Про вжиття та їх результати повідомити письмово Департамент самоврядного контролю Вінницької міської ради в 30-денний термін.

Однак вимог, зазначених у акті перевірки відповідачем своєчасно зроблено не було, що вбачається з відповіді Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 21.09.2017 за вих. №4890/9/02-32-12-04 (а.с.37) та від 26.02.2018 №2306/09/02-32-50-01 (а.с.13), відповідач не подавав податкову звітність та не сплачував до бюджету плату за використання земельної ділянки по вул.Я.Гальчевського, 60А за період з 09.11.2015 по 01.11.2017.

Як стверджує прокуратура та вбачається з матеріалів справи, лише 13.11.2017 ТОВ "Джерело" уклало з Вінницькою міською радою угоду про заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки від 12.04.2005, зареєстрованого за №040500300091 від 03.06.2005, із змінами внесеними угодою про поновлення договору від 12.10.2015 (а.с.82-85).

Предметом даної угоди є заміна сторони договору (орендаря) в договорі оренди земельної ділянки від 12.04.2005 за №040500300091 від 03.06.2005, на земельну ділянку площею 0,1023 га, кадастровий номер 0510100000:03:043:0037, що розташована по вул.Я.Гальчевського, б/н в м.Вінниці, з товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс" на товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело".

Відтак, з огляду на вказане вище, прокурор зазначає про те, що відповідач використовував земельну ділянку площею 0,1023 га, кадастровий номер 0510100000:03:043:0037, що розташована у м.Вінниці на вул.Я.Гальчевського, б/н, у період з 09.11.2015 (дата держаної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно, яке розташовано на вказаній вище земельній ділянці) до 13.11.2017 (дати укладення Угоди про заміну сторони у договорі земельної ділянки), без правовстановлюючих документів.

Таким чином, як стверджує прокуратура м.Вінниці, використання відповідачем земельної ділянки, площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) без належного оформлення прав на неї та не сплата місцевого податку (орендної плати) - є підставою для застосування Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993.

З огляду на вищевикладене та на підставі Положення про Комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради від 06.04.2017 №796 (а.с.53), комісією на засіданні яке відбулось 11.10.2017 (за участю уповноваженого представника відповідача - ОСОБА_1Б.), розглянуто матеріали по розрахунку збитків, які нанесені відповідачем внаслідок неодержання Вінницькою міською радою доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниця, протягом 702 днів, за період з 09.11.2015 (дата державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно, яке розташовано на вказаній вище земельній ділянці) до 11.10.2017 (дата засідання Комісії) та підлягають відшкодуванню в загальному розмірі 221797,78 грн.

Повідомлення про виклик на засідання Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків відправлено відповідачу рекомендованим листом за вих.№01-00-010-40810 від 26.09.2017, яке згідно поштового повідомлення вручено адресату 30.09.2017 (а.с.62-63).

Акт визначення розміру збитків затверджено рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 19.10.2017 за №2386 "Про затвердження Актів про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м.Вінниці" (а.с.66-67).

Також, у вказаному вище рішенні виконкому міської ради, зазначено про необхідність відшкодування визначених збитків в повному обсязі не пізніше 30- ти денного терміну з дня прийняття даного рішення.

Про прийняття відповідного рішення та необхідність відшкодування збитків, відповідачу було доведено до відома рекомендованим повідомленням від 31.10.2017 за вих.№37-00-010-46954, яке згідно поштового повідомлення вручено адресату 08.11.2017 (а.с.68-74).

Однак, відповідачем збитки Вінницькій міській раді відшкодовані не були, що підтверджується листом Департаменту фінансів Вінницької міської ради від 29.01.2018 за вих.№10-00-012-4180 (а.с.75).

Збитки були визначені Комісією, в період з 09.11.2015 по 11.10.2017 (702 дні), у розмірі орендної плати (12% від нормативної грошової оцінки, як зазначено у пункті 4 угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеної 12.10.2015 і зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.11.2015, згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 та на підставі листів відділу у м.Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.09.2017 за вих.№427/0/199-17 від 13.09.2017 та від 11.10.2017 за вих.№516/0/199-17(а.с.76-80), в яких вказано розмір нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки, що діяла в період на який нараховані збитки.

Отже, розмір збитків в загальній сумі 221797,78 грн був визначений, відповідно до розрахунку наявного в матеріалах справи (а.с.80), здійсненого Департаментом земельних ресурсів міської ради виходячи з площі земельної ділянки та нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням її функціонального використання - для комерційного використання (обслуговування автозаправної станції), за період з 09.11.2015 до 11.10.2017 включно.

При цьому, прокурор зауважує, що рішення виконкому Вінницької міської ради від 19.10.2017 №2386, не визнано недійсним та не скасовано, як незаконне, у встановленому порядку, що свідчить про не оспорювання відповідачем розрахунку збитків.

Таким чином, з огляду на вказані вище обставини, відповідачем нанесені збитки, які полягають у неодержанні Вінницькою міською радою доходів за час тимчасового невикористання міською радою земельної ділянки площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниця, яку відповідач використовує для комерційних потреб протягом 702 днів (починаючи з 09.1.2015 до 11.10.2017) на загальну суму 221797,78 грн, що стало підставою звернення Вінницької місцевої прокуратури з даним позовом до суду.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на наступні приписи законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Статтею 12 ЗК України передбачено повноваження міської ради у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст шляхом розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про плату за землю" та ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Статтею 377 Цивільного кодексу України визначено зміст прав на земельну ділянку особи при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, які відповідають видам прав на землю згідно з розділом ІІІ "Права на землю" Земельного кодексу України; відповідні права та наслідки переходу права власності на нерухоме майно визначено статтею 120 ЗК України.

За змістом норм ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В свою чергу, Верховним Судом України у справі № 6-253цс16 від 13.04.2016р. зроблений висновок, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

За змістом статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями чинного законодавства обов'язок зі сплати плати за землю як загальнодержавного податку може бути покладений виключно на наступних осіб: у формі земельного податку - на власників та постійних користувачів земельних ділянок; у формі орендної плати за землі державної та комунальної власності - на орендарів відповідних земельних ділянок державної та комунальної власності за умови укладення та реєстрації відповідних договорів оренди землі; покладення на особу обов'язку здійснювати плату за землю у формі земельного податку та орендної плату за одну і ту саму земельну ділянку одночасно чинним законодавством не передбачено.

У відповідності до інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 21.09.207 вих.№4890/9/02-32-12-04 та від 26.02.2018 вих.№2306/9/02-32-50-01 відповідач, протягом періоду з 09.11.2015 по 01.11.2017 не подавав податкову звітність та не сплачував до бюджету плату за використання земельної ділянки по вул.Я.Гальчевського, 60А у м. Вінниці.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного суду України №6-2588цс від 14.09.2016 вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримати, якби його право не було порушено.

Отже, у випадку не укладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст.157 ЗК та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №284 від 19 квітня 1993 року

Відтак, оскільки відповідачем право на земельні ділянки не оформлено, а використання землі є платним, заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради заявив вимоги про стягнення збитків, що завдані власнику використанням земельної ділянки.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи землекористувачів згідно п.2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до п.5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Судом встановлено, що на підставі Положення про Комісію по призначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого рішенням виконкому Вінницької міської ради від 06.04.2017 №796 (а.с.53), комісією на засіданні яке відбулось 11.10.2017 (за участю уповноваженого представника відповідача - ОСОБА_1Б.), розглянуто матеріали по розрахунку збитків, які нанесені відповідачем внаслідок неодержання Вінницькою міською радою доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниця, протягом 702 днів, за період з 09.11.2015 (дата державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно, яке розташовано на вказаній вище земельній ділянці) до 11.10.2017 (дата засідання Комісії) та підлягають відшкодуванню в загальному розмірі 221797,78 грн.

Повідомлення про виклик на засідання Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків відправлено відповідачу рекомендованим листом за вих.№01-00-010-40810 від 26.09.2017, яке згідно поштового повідомлення вручено адресату 30.09.2017 (а.с.62-63).

Акт визначення розміру збитків затверджено рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 19.10.2017 за №2386 "Про затвердження Актів про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м.Вінниці" (а.с.66-67).

Також, у вказаному вище рішенні виконкому міської ради, зазначено про необхідність відшкодування визначених збитків в повному обсязі не пізніше 30- ти денного терміну з дня прийняття даного рішення.

Про прийняття відповідного рішення та необхідність відшкодування збитків, відповідачу було доведено до відома рекомендованим повідомленням від 31.10.2017 за вих.№37-00-010-46954, яке згідно поштового повідомлення вручено адресату 08.11.2017 (а.с.68-74).

Однак, відповідачем збитки Вінницькій міській раді відшкодовані не були, що підтверджується листом Департаменту фінансів Вінницької міської ради від 29.01.2018 за вих.№10-00-012-4180 (а.с.75).

Збитки були визначені Комісією, в період з 09.11.2015 по 11.10.2017 (702 дні), у розмірі орендної плати (12% від нормативної грошової оцінки, як зазначено у пункті 4 угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеної 12.10.2015 і зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.11.2015, згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 та на підставі листів відділу у м.Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.09.2017 за вих.№427/0/199-17 від 13.09.2017 та від 11.10.2017 за вих.№516/0/199-17(а.с.76-80), в яких вказано розмір нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки, що діяла в період на який нараховані збитки.

Отже, розмір збитків в загальній сумі 221797,78 грн був визначений, відповідно до розрахунку наявного в матеріалах справи (а.с.80), здійсненого Департаментом земельних ресурсів міської ради виходячи з площі земельної ділянки та нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням її функціонального використання - для комерційного використання (обслуговування автозаправної станції), за період з 09.11.2015 до 11.10.2017 включно.

При цьому, прокурор зауважує, що рішення виконкому Вінницької міської ради від 19.10.2017 №2386, не визнано недійсним та не скасовано, як незаконне, у встановленому порядку, що свідчить про не оспорювання відповідачем розрахунку збитків.

Разом з цим слід зазначити, що земельна ділянка, площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниця, є комунальною власністю.

Таким чином, земельна ділянка фактично використовується відповідачем, протягом вказаного вище періоду на який нараховано збитки, для здійснення своєї господарської діяльності без належного оформлення прав на неї та без сплати місцевого податку (орендної плати).

За таких обставин, використовуючи землю без належних правовстановлюючих документів, позбавило можливості позивача використовувати земельну ділянку (надати в користування іншій особі) та на отримання відповідних доходів (орендної плати), які б вона могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Таким чином з огляду на вказане, відповідачем нанесені збитки, які полягають у неодержанні Вінницькою міською радою доходів за час тимчасового невикористання міською радою земельної ділянки площею 0,1023 га (кадастровий номер 0510100000:03:043:0037) по вул.Я.Гальчевського в м.Вінниця, яку відповідач використовує для комерційних потреб протягом 702 днів (починаючи з 09.1.2015 до 11.10.2017) на загальну суму 221797,78 грн, що стало підставою звернення Вінницької місцевої прокуратури з даним позовом до суду.

Вищий господарський суд України в Постанові Пленуму від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами і доповненнями) у п.3.8. вказав, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Пунктом 3.4 даної Постанови визначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Відповідачем не наведено об'єктивних обставин або перешкод для укладення передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди землі, а також обставин, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на укладення такого договору, оскільки саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016 р. у справі № 3-1160г15.

Таким чином, матеріали справи свідчать про бездіяльність відповідача щодо вчинення передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності, що позбавило Вінницьку міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, що за період з 09.11.2015 по 11.10.2017, що складає суму 221797,78 грн. Наведене надає позивачеві право на відшкодування збитків, пов'язаних з використанням відповідачем земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні всі елементи складу цивільного правопорушення в діях відповідача, а саме: факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства, що виявився у тривалому використанні земельної ділянки без договору оренди, що призвело до наявності збитків у позивача, визначення і відшкодування яких врегульовано вищевказаним Порядком; причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою відповідача, оскільки використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

Разом з цим, слід зазначити, що як свідчать матеріали справи, та під час розгляду справи, відповідач визнає позов у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позивачем доведено користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення договору оренди землі, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, а також те, що відповідачем позов визнав в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення по даній справі, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, відповідач 04.07.2018 подав до суду заяву №36 від 04.07.2018 (вх. канц. суду №02.1-37/31/18 від) про розстрочення виконання судового рішення по справі №902/124/18, строком на 12 місяців, до 30.06.2019, згідно наступного графіку:

1) 12797,78 грн до 31.07.2018 року;

2) 19000,00 грн до 31.08.2018 року;

3) 19000,00 грн до 30.09.2018 року;

4) 19000,00 грн до 31.10.2018 року;

5) 19000,00 грн до 31.11.2018 року;

6) 19000,00 грн до 31.12.2018 року;

7) 19000,00 грн до 21.01.2019 року;

8) 19000,00 грн до 28.02.2019 року;

9) 19000,00 грн до 31.03.2018 року;

10)19000,00 грн до 30.04.2019 року;

11) 19000,00 грн до 31.05.2019 року;

12) 19000,00 грн до 30.06.2019 року.

Водночас, відповідач зазначив, що гарантує сплату усієї суми заборгованості, в розмірі 221797,78 в строк до 30.06.2019 згідно вказаного графіку, а також відшкодування судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;т2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан;т3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Так, у відповідності до приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Дослідивши та проаналізувавши вказані відповідачем обставини та докази на їх підтвердження, враховуючи визнання відповідачем пред'явлених до нього позовних вимог у повному обсязі, а також те, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду, та те що, позивач та прокурор не заперечують проти надання розстрочки виконання судового рішення, суд вважає можливим задовольнити заяву відповідача №36 від 04.07.2018 та розстрочити виконання рішення суду по справі №902/124/18 на 12 місяців, до 30.06.2019, згідно графіку вказаному в заяві з дня набрання рішення законної сили.

Слід також роз'яснити, що відповідно до положень частин 4 та 5 статті 240 ГПК України в зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписав рішення у справі №902/124/18 без його проголошення. Датою ухвалення рішення у даній справі, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" (21019, м.Вінниця, вул.Якова Гальчевського (Тимощука), 60А; код ЄДРПОУ 24894427) на користь Вінницької міської ради (21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 59; код ЄДРПОУ 25512617) збитки в розмірі 221797,78 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" (21019, м.Вінниця, вул.Якова Гальчевського (Тимощука), 60А; код ЄДРПОУ 24894427) на користь прокуратури Вінницької області (21050, м.Вінниця, вул.Монастирська, 33; код ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3326,97 грн.

4. Розстрочення виконання судового рішення по справі №902/124/18, строком на 12 місяців, до 30.06.2019, згідно наступного графіку:

1) 12797,78 грн до 31.07.2018;

2) 19000,00 грн до 31.08.2018;

3) 19000,00 грн до 30.09.2018;

4) 19000,00 грн до 31.10.2018;

5) 19000,00 грн до 31.11.2018;

6) 19000,00 грн до 31.12.2018;

7) 19000,00 грн до 21.01.2019;

8) 19000,00 грн до 28.02.2019;

9) 19000,00 грн до 31.03.2018;

10)19000,00 грн до 30.04.2019;

11)19000,00 грн до 31.05.2019;

12) 19000,00 грн до 30.06.2019.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити учасникам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Повне рішення у справі №902/124/18 складено 16 липня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - заступнику керівника Вінницької місцевої прокуратури (21011, м.Вінниця, пров.Цегельний,8)

3 - позивачу - Вінницькій міській раді (21050, м.Вінниця, вул.Соборна,59)

4 - відповідачу - ТОВ "Джерело" (21019, м.Вінниця, вул.Якова Гальчевського (Тимощука), 60А).