Рішення

від 10.07.2018 по справі 906/292/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/292/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №16 від 15.01.2018;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "КВЖРЕП №8"

до Об'єднання співвласників Багатоквартирного будинку "Щорса, 18"

про стягнення 9096,53 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7350,66 грн. основного боргу, 1134,92 грн. пені, 112,37 грн. 3% річних, 498,58 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті наданих послуг з прибирання, чим порушив умови договору №106/2 від 01.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить копія реєстру Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 19.06.2018.

В матеріалах справи міститься копія ухвали господарського суду від 24.05.2018, що направлялася відповідачу та повернулася не врученою, з зазначенням причини повернення "інші причини".

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Об'єднання співвласників Багатоквартирного будинку "Щорса, 18" є м. Житомир, вул. Покровська, 18, 10029.

На зазначену вище адресу судом направлялась кореспонденція.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2017 між Приватним підприємством "КВЖРЕП №8" (виконавець/позивач) та Об'єднанням співвласників Багатоквартирного будинку "Щорса, 18" (споживач/замовник/відповідач) укладено договір №106/2 (а.с.13-14) про надання послуг з прибирання прибудинкової території та сходових клітин, відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуги з прибирання прибудинкової території та сходових клітин за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 18 згідно з встановленою структурою, періодичністю та строками надання послуг, плановою калькуляцією послуг (додаток №№1,2,3) що є невід'ємною частиною цього Договору, а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 1.2. договору розрахункова вартість послуг визначається у договорі. Остаточна вартість послуг за договором визначається на підставі акту приймання-передачі послуг.

Пунктом 2.1.1. договору передбачено, що замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі проводити оплату виконавцю за належно надані послуги.

Також п.п. 4.1. та 4.2. договору ціна послуг по прибиранню прибудинкової території складає 4296,51 грн., а ціна послуг по прибиранню сходових клітин складає 3054,15 грн.

Крім цього, сторони погодили, що остаточна місячна вартість послуг згідно договору перераховується на поточний рахунок виконавця не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяцем (п.п. 4.7. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом року. Якщо жодна із сторін не повідомить письмово про свою відмову від його продовження за місяць до завершення дії договору, дія договору автоматично продовжується (п.п. 7.1. договору).

Для виконання робіт з прибирання прибудинкової території та сходових клітин за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 18 Приватне підприємство КВЖРЕП № 8 заключив Угоду від 01.09.2017 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с.15-16).

В свою чергу ФОП ОСОБА_2 закріплено прибиральника та двірника для прибирання будинку №18 по вул. Покровській в м. Житомирі (а.с. 17).

В послідуючому відповідач акт надання послуг № 2873 від 30.09.2017 (а.с. 21) не підписав.

Як стверджує позивач, відмову мотивував тим, що у ОСББ Щорса, 18 відсутні кошти, а тому надалі від послуг відмовляється.

Позивач направив відповідачу претензії від 20.10.2017 за вих. № 1403 та від 05.12.2017 за вих. № 1619 (а.с. 25, 27).

Заборгованість відповідачем сплачена не була.

За метою захисту порушеного права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №106/2 від 01.09.2017 є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ГПК України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також слід зазначити, що позивач наполягає на тому, що факт надання послуг з прибирання прибудинкової території та сходових клітин підтверджується підписами співвласників ОСББ "Щорса, 18" у нарядах-завдання двірника та прибиральниці сходових клітин №№ 1818,1836 та відомістю миття під'їздів (а.с. 22-24).

Як вбачається зі справи, ПП "КВЖРЕП № 8" зверталося у наказовому провадженні до Господарського суду Житомирської області (справа № 906/38/18).

Суд скасував судовий наказ, так як відповідач зазначив, що договір № 106/2 від 01.09.2017 про надання послуг з прибирання прибудинкової території та сходових клітин є остаточно не укладеним, домовленості остаточно не врегульовано. Акт надання послуг № 2873 від 30.09.2017 року не підписаний, фактичних правовідносин між сторонами не відбулося, наряд-замовлення № 1836 підписано не уповноваженою особою.

З цього приводу, суд зазначає, що згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також суд звертає увагу, що в розумінні ст. 638 ЦК України договір № 106/2 від 01.09.2017 є укладеним.

Відповідно до пункту 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Отже, замовник, який на порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 7350,66 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 1134,92 грн. пені, 112,37 грн. 3% річних, 498,58 грн. інфляційних.

Щодо пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.п. 5.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства та умов цього договору.

Разом з тим, в претензії (а.с. 25) позивач посилається на Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Суд звертає увагу на те, що даний Закон встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору.

В даному випадку даний Закон не підлягає застосуванню, тому вимоги в цій частині необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши подані позивачем розрахунки. суд дійшов висновку, що обґрунтованим до стягнення є 107,54 грн. 3% річних та 467,56 грн. інфляційних. В задоволенні вимог щодо стягнення 4,83 грн. 3% річних та 31,02 грн. інфляційних суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7350,66 грн. основного боргу, 107,54 грн. 3% річних, 467,56 грн. інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників Багатоквартирного будинку "Щорса, 18" (юридична адреса: 10029, м. Житомир, вул. Покровська, 18, ід. код 39236567)

- на користь Приватного підприємства "КВЖРЕП №8" (10008, АДРЕСА_1, ід. код 38797172; місцезнаходження: 10030, м. Житомир, вул. Київська, 43) 7350,66 грн. основного боргу, 107,54 грн. 3% річних, 467,56 грн. інфляційних, а також 1535,22 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.07.18

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)