Рішення

від 15.05.2007 по справі 4301-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4301-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2007Справа №2-15/4301-2007

За позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтагаз” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, код ЄДРПОУ 00153117)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім обладнання” (95044, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 29/1, корп. “Б”, офіс 310; вул. Залеська, 68; код ЄДРПОУ 32924804)

Про стягнення 4318,24 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Бутенко О.В., довіреність № 11/88 від 07.11.2006 р., у справі

Від відповідача  - Андруцька Г.О., довіреність б/н від 23.04.2007 р., у справі

        Обставини справи: Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтагаз” звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім обладнання” про стягнення 4318,24 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару  за договором поставки  № 79/33/1.1/2668 від 23.05.2006 р., через що Державному акціонерному товариству „Чорноморнафтагаз” спричинені збитки у розмірі 4318,24 грн., до часу подачі позову до суду в добровільному порядку вказана сума не  погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми збитків в примусовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву   вих. № 5 від 14.05.2007 р. вважає договірні зобов'язання виконаними відповідачем у повному обсязі у відповідності до укладеного договору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

23.05.2006 р. між Державним акціонерним товариством „Чорноморнафтагаз”  (Покупець) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дім обладнання”  (Постачальник) (відповідач) був укладений договір поставки № 79/33/1.1/2668. (а.с. 6-7)

Згідно пункту  1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та відповідно цін, вказаних у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною дійсного Договору.

Сума договору складає 99213,67 грн. з урахуванням ПДВ. (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка товару на склад Покупця в селище Чорноморське згідно Специфікації здійснюється протягом 30 робочих днів з моменту отримання 100% передплати. Дострокова поставка дозволена.

Строк та порядок оплати встановлений пунктом 3.2 Договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання Покупцем рахунку-фактури Продавця у розмірі 100% вартості товару.

24.05.2006 р. відповідачем був виставлений рахунок № 38 на суму 99213,67 грн. (а.с. 51)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої зобов'язання за договором, перераховані грошові кошти  у якості передплати за Договором у розмірі 99213,67 грн., про що свідчать:

платіжне доручення від 19.06.2006 р. № 5653 на суму 30000,00 грн. (а.с. 9)

платіжне доручення від 22.06.2006 р. № 5913 на суму 20000,00 грн. (а.с. 12)

платіжне доручення від 26.06.2006 р. № 5973 на суму 20000,00 грн. (а.с. 11)

платіжне доручення від 30.06.2006 р. № 6100 на суму 29213,67 грн. (а.с. 10)

Відповідач у виконання умов Договору здійснив поставку товарів, що підтверджується:

Накладною № 319 від 30.06.2006 р. на суму 57425,41 грн. (а.с. 36)

Накладною № 325 від 14.07.2006 р. на суму 25134,93 грн. (а.с. 37)

Накладною № 325 від 16.08.2006 р. на суму 2335,47 грн. (а.с. 39)

Накладною № 365 від 12.12.2006 р. на суму 12999,92 грн. (а.с. 36)

та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 38-41,50)

Загальна сума, на яку була здійснена поставка відповідачем відповідно вказаних документів складає 97895,73 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставою виникнення зобов'язань сторін є укладений договір поставки  № 79/33/1.1/2668.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (стаття 629 Цивільного кодексу України)

Так, згідно пункту 1.1 Договору Специфікація, в якій встановлені зокрема ціни на товар є невідємною частиною Договору, а тому є обовязковою для виконання сторонами.

          Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

          Договором вказаної умови щодо можливості зміни ціни товару не передбачено.

          Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при здійсненні поставки згідно накладної № 325 від 14.07.2006 р. ціни на товар вказані нижчі, ніж передбачено Договором.

          При проведенні перевірки відповідачем було складено акт на різницю в цінах між накладною № 325 від 14.07.2006 р. та Специфікацією № 1 до Договору в сумі 1317,94 грн., який визнаний позивачем шляхом підписання та скріплення печаткою.

          Таким чином, відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Дім обладнання” зобов'язання за Договором виконано у повному обсязі у відповідності з Договором та підтверджується матеріалами справи.

          Крім того, суд вважає за необхідне зазанчити, що правова природа суми у розмірі 4318,24 грн., заявлена позивачем до відшкодування, визначена як збитки.

          Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або   додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

    - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

     - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

    - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною;

    - матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

          За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено раніше, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

          З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник.

Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок між саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

Визначена позивачем сума заборгованості не підпадає під ознаки збитків.

          Позивачем вищезазначеного не доведено у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалами ГС АР Крим від 16.03.2007 р. та від 24.04.2007 р. суд повідомив позивача про необхідність правового обґрунтування визначення заявлених позовних вимог, однак вказана вимога суду була залишена позивачем без уваги.

За таких обставин, беручи до уваги, що судом встановлений факт належного виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача була надана заява про повернення надмірно сплаченого державного мита.

Яу вбачається з платіжного доручення № 2300 від 05.03.2007 р. , наданого позивачем до позовної заяви, сума сплаченого дкржавного мита складає 431, 80 грн.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Ціна позову складає 4318, 24 грн. Отже позивачу слід було оплатити 102, 00 грн. державного мита.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та статті 47 Господарського процесуального кодексу України сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, державне мито у розмірі 329,80 грн. підлягає поверненю з Державного бюджету України позивачу як внесенне в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 47, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

1.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 37440405)  на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтагаз” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, код ЄДРПОУ 00153117, п/р 26007301320204 в КРУ Промінвестбанку, МФО 324430) 329,80 грн. надмірно сплаченого  державного мита платіжним дорученням № 2300 від 05.03.2007 р.

2.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.