Рішення

від 17.07.2018 по справі 909/429/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/429/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної установи "Галицький виправний центр (№ 128)", вул. Шевченка, 75, с. Маріямпіль, Галицький район, Івано-Франківська область,77181,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Надраги Олега Романовича, АДРЕСА_1, 76018,

про стягнення заборгованості в сумі 4 131, 50 грн.

за участю:

від позивача: Деренюк Тетяна Юріївна - представник, (довіреність №_18-37 від 14.05.2018 року)

від відповідача: представники не з'явилися

установив: Державна установа "Галицький виправний центр (№ 128)" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Надраги Олега Романовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 131, 50 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням умов Договору сортування давальницької сировини №17 від 01.10.2017 року, зокрема в частині оплати виконаних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка представника відповідача на повідомленні про вручення вх.№9265 від 22.06.18. Причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань, а також відзиву на позов, суду не подавав.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.

01 жовтня 2017 року між державною установою "Галицька виправна колонія (№128)", правонаступником якої внаслідок реорганізації є державна установа "Галицький виправний центр (№128)" (по договору - виконавець/по справі позивач) та фізичною особою-підприємцем Надрагою Олегом Романовичем (по договору - замовник/по справі - відповідач) укладено Договір про сортування давальницької сировини №17, відповідно до умов якого замовник доручив виконавцю, а останній прийняв на себе зобов'язання сортування наданої замовником давальницької сировини (п.1.1 Договору), а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти вказану продукцію та сплатити за неї певну суму грошей (п.1.1.1 Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторонами узгоджено, що ціна готової продукції складає 0, 65 грн . за кілограм.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що замовник перераховує вартість послуг на банківський рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту приймання готової продукції.

Приймання-передача виготовленої продукції здійснюється на складі виконавця протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання замовником повідомлення виконавця про готовність продукції (п.4.1. Договору).

З урахуванням п.4.2. Договору факт приймання-передачі виготовленої продукції підтверджується видатковою накладною та актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Згідно накладних №95 від 11.10.17, №97 від 12.10.17, №99 від 19.10.17, №102 від 24.10.17, №105 від 24.10.17, №111 від 03.11.17, №114 від 09.11.17, копії яких долучені до матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 8131 грн 50 к.

На виконання умов договору відповідач здійснив часткову оплату товару, зокрема в сумі 4000 грн., однак частина товару (на суму 4131 грн 50 к.) залишилась неоплаченою.

Претензійним листом №18-141 від 14.02.2018 року позивач звернувся до відповідача про негайне погашення суми боргу по спірному договору в сумі 4131 грн 50 к.

28 лютого 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача про погашення вказаної вище суми боргу.

02 березня 2018 року відповідач надав позивачу відповідь про погашення суми заборгованості по Договору №17 від 01.10.17 до 31.03.2018 року.

Станом на 14.05.2018 року відповідач заборгованість не сплатив, що зумовило позивача звернутись з позовом до суду.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір про сортування давальницької сировини №17 від 01.10.2017 року за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно положень Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст.837).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати виконаного та поставленого позивачем товару за Договором підряду.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивач свої обов`язки за Договором виконав належним чином, здійснивши передачу відповідачу готову продукцію (товар), що підтверджується матеріалами справи.

Зокрема згідно накладних №95 від 11.10.17, №97 від 12.10.17, №99 від 19.10.17, №102 від 24.10.17, №105 від 24.10.17, №111 від 03.11.17, №114 від 09.11.17 відповідач отримав товар на загальну суму 8131,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 4131 грн 50 к., яку і позивачем заявлено до стягнення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар в сумі 4131 грн 50к. Господарському суду не надані.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 76-79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також приписи ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги Державної установи "Галицький виправний центр (№ 128)" про стягнення з фізичної особи - підприємця Надраги Олега Романовича боргу в сумі 4 131, 50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Таким чином, позов слід задоволити.

Судові витрати за правилами ст.129 ГПК України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. 175, 179, 193 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 76-79, 86, 202, 129, 178, 232-233, 237-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

задовольнити позов Державної установи "Галицький виправний центр (№ 128)" до фізичної особи - підприємця Надраги Олега Романовича про стягнення заборгованості в сумі 4 131 грн 50 к.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Надраги Олега Романовича (АДРЕСА_1, 76018, код НОМЕР_1) на користь Державної установи "Галицький виправний центр (№ 128)" (вул. Шевченка, 75, с. Маріямпіль, Галицький район, Івано-Франківська область,77181, код 08563636) 4 131 грн 50к. (чотири тисячі сто тридцять одну гривню п'ятдесят копійки) заборгованості та 1762 грн 00 к. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.07.2018

Суддя Фанда О.М.