Рішення

від 18.07.2018 по справі 913/214/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2018 року                                                                       Справа № 913/214/18

                                                                                          Провадження №34/913/214/18

Господарський суд Луганської області у складі:

          Суддя Іванов А.В.

розглянувши справу №913/214/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Комунального підприємства “Сєвєродонецьке тролейбусне управління”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Установи комунальної власності Волейбольного клубу “Сєвєродончанка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 75153 грн. 75 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство “Сєвєродонецьке тролейбусне управління” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Установи комунальної власності Волейбольного клубу “Сєвєродончанка” про стягнення заборгованості за Договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 13.01.2017 та від 01.02.2017 в розмірі 75153 грн. 75 коп., з яких 66000 грн. 00 коп. – сума основної заборгованості, 1877 грн. 75 коп. – 3% річних, інфляційні втрати в розмірі 7276 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 07.05.2018 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою від 07.05.2018 №913/214/18 позовну заяву КП “Сєвєродонецьке тролейбусне управління” залишено без руху, зобов'язано протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду документи, які підтверджують доплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 62 грн. 00 коп.

21.05.2018 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 15.05.2018 з доданням платіжного доручення №4987 від 14.05.2018 про сплату судового збору в сумі 62 грн. 00 коп. Розглянувши зазначену заяву, суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою від 21.05.2018 Господарський суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Позивач про відкриття провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялися йому за адресою: 93412, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 27, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися за адресою відповідача: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 28, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

          Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Крім того, ухвала господарського суду Луганської області від 21.05.2018 розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

12.06.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до справи акту виконаних робіт на суму 1500 грн. з надання послуг адвоката.

Заяви з запереченнями сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, клопотання сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надійшло. Відзив на позов відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України 18.07.2018 господарським судом підписано рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.01.2017 між Установою комунальної власності Волейбольний клуб «Сєвєродончанка» (відповідач, позичальник) та Комунальним підприємством «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» (позивач, позикодавець) Договір про надання поворотної фінансової допомоги.

За умовами цього договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позивальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 40 000 грн. 00 коп. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується).

Згідно з п.п. 2.4., 2.6. поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.03.2017. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку.

За приписами п. 3.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства України.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором. (п. 5.1. Договору).

На виконання умов Договору позикодавець за платіжним дорученням №3116 від 16.01.2017 перерахував позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 14).

01.02.2017 між Установою комунальної власності Волейбольний клуб «Сєвєродончанка» (відповідач, позичальник) та Комунальним підприємством «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» (позивач, позикодавець) Договір про надання поворотної фінансової допомоги.

За умовами цього договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позивальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 26 000 грн. 00 коп. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.07.2017. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін. (п. 8.1. Договору).

На виконання умов Договору позикодавець за платіжним дорученням №3218 від 02.02.2017 перерахував позичальнику грошові кошти в розмірі 26 000 грн. 00 коп. (а.с. 13).

18.01.2013 18.01.2018 позивач звернувся до відповідача з листом №01юр-53 з вимогою повернути кошти в сумі 66 000 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, грошові кошти, надані позикодавцем в розмірі 66 000 грн. 00 коп., не повернув. Листом №10 від 07.02.2018 відповідач звернувся до позивача, в якому суму боргу в розмірі 66 000 грн. 00 коп. визнає та зазначає, що поворотна фінансова допомога буде повернута після виділення коштів з міського бюджету.

Вказані обставин зумовили звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з УКВ «Волейбольний клуб «Сєвєродончанка» 66 000 грн. 00 коп. за договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 13.01.2017 та 01.02.2017.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є фактичне постачання теплової енергії та її отримання відповідачем.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, як зазначено вище, на виконання умов Договору позикодавець передав грошові кошти в сумі 66 000 грн. 00 коп. за платіжними дорученням №3116 від 16.01.2017 та №3218 від 02.02.2017.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідач в установлені договорами строки грошові кошти в загальному розмірі 66 000 грн. 99 коп. не повернув, що підтверджено листом №10 від 07.02.2018 (а.с. 25).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо доводів відповідача, викладених в листі №10 від 07.02.2018 про невиконання умов Договорів через відсутність фінансування з міського бюджету, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України, які аналогічні за змістом із нормами ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, факт відсутності бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань щодо повернення грошових коштів, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012)

Крім того, позиція про те, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності, викладена і в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” (від 18.10.2005) та у справі “Бакалов проти України” (від 30.11.2004).

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Матеріалами справи, а також наданими позивачем доказами підтверджується наявність боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 13.01.2017 та договором про надання поворотної фінансової допомоги від 01.02.2017, тому позовні вимоги в сумі 66 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 13.01.2017 та договором про надання поворотної фінансової допомоги від 01.02.2017, у відповідності до норм Цивільного кодексу України було нараховано 3% річних в загальному розмірі 1877 грн. 75 коп. та інфляційні втрати в загальному розмірі 7276 грн. 00 коп.

Перевіривши розрахунок розміру 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми 3% річних за вказаний позивачем період.

Отже, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у загальному розмірі 1877 грн. 75 коп.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних втрат в загальному розмірі 7276 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат позивача, суд встановив, що належна до стягнення сума інфляційних втрат становить є більшою, ніж заявлено позивачем.

Таким чином, вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у загальному розмірі 7276 грн. 00 коп.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за неналежне виконання умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 13.01.2017 та договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.02.2017 у загальному розмірі 75 153 грн. 75 коп., з яких 66 000 грн. 00 коп. – сума основної заборгованості, 3% річних в загальному розмірі 1877 грн. 75 коп. та інфляційні втрати в загальному розмірі 7276 грн. 00 коп.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката надав суду платіжне доручення №4939 від 03.05.2018 на суму 1500 грн. 00 коп., за яким позивач оплатив правову допомогу на виконання договору про надання правової допомоги №1-2404/2018 від 24.04.2018, акт виконаних робіт від 31.05.2018 ні підтвердження послуг, наданих адвокатом у даній справі.

За таких обставин, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, оскільки витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 1500,00 грн. нормативно та документально доведені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на оплату адвокатських послуг підлягають задоволенню у вказаній сумі.

          Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства “Сєвєродонецьке тролейбусне управління” до Установи комунальної власності Волейбольного клубу “Сєвєродончанка” задовольнити.

2. Стягнути з Установи комунальної власності Волейбольного клубу “Сєвєродончанка” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 28, код ЄДР 25057946) на користь Комунального підприємства “Сєвєродонецьке тролейбусне управління” (93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, 27, ідент. код ЄДР 05457253 ідент.) заборгованість у сумі 75 153 грн. 75 коп., з яких 66 000 грн. 00 коп. – сума основної заборгованості, 3% річних в загальному розмірі 1877 грн. 75 коп. та інфляційні втрати в загальному розмірі 7276 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. 89 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.07.2018.

          Суддя                                                                                 А.В. Іванов