Рішення

від 19.07.2018 по справі 915/332/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року Справа № 915/332/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1 - дов.№ 17/1-3342 від 12.05.2018,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства «Науково - виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря - «Машпроект» , пр. Богоявленський, 42а, м.Миколаїв, 54018

до відповідача: Багатогалузевого впроваджувального підприємства «Тетрон» (Товариство з обмеженою відповідальністю), пр.Героїв України (ОСОБА_2), 91/1, офіс 401, м.Миколаїв, 54025.

про: стягнення 75 866,00 грн. штрафу

18.04.2018 Державне підприємство «Науково - виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря - «Машпроект» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №17/1-2530 від 10.04.2018 в якій просить суд стягнути з Багатогалузевого впроваджувального підприємства «Тетрон» (Товариство з обмеженою відповідальністю) 75 866,00 грн. штрафу та судові витрати.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №39 від 15.01.2016 в частині виконання п.2.11 Договору, а саме БВП ТОВ Тетрон не зареєстровано та не надано ДП НВКГ Зоря - Машпроект податкову накладну у зазначені строки, чим порушило законні права ДП НВКГ Зоря - Машпроект на включення суми ПДВ у розмірі 75 866,00 грн. до податкового кредиту та можливості заявити таку суму до бюджетного відшкодування.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21 травня 2018 року, об 11 год. 30 хв.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/332/18 до судового розгляду по суті на 19 червня 2018 року о 10 год. 00 хв.

У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, судове засідання у справі №915/332/18 призначене на 19 червня 2018 року о 10 год. 00 хв. - не відбулось.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.07.2018 справу №915/332/18 призначено до судового розгляду по суті на 19 липня 2018 року о 12 год. 00 хв.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 19.07.2018 не забезпечив. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2018 та від 06.07.2018 відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказані ухвали були направлені відповідачеві та повернулись до суду з зазначенням причин невручення. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2018 та від 06.07.2018 направлені на адресу відповідача яка зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

15.01.2016 між Державним підприємством «Науково - виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря - «Машпроект» (далі - покупець) та Багатогалузевим впроваджувальним підприємством «Тетрон» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі - постачальник) було укладено договір поставки №39 (далі - договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю товар, зазначений у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар у порядку та строки, передбачені даним договором (п.1.1 Договору).

У відповідності до п. 1.2 Договору, загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються у Специфікаціях, які в подальшому, при виробничій необхідності, можуть бути оформлені та підписані сторонами.

Згідно п.2.11 Договору, постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та розрахунок коригування (у разі збільшення вартості товарів), які складені в електронній формі, із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у порядку, згідно п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у строк не пізніше 15 календарних днів з дати складання податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.2.13 Договору, декларувати суми ПДВ за податковими накладними та розрахунками коригування у складі податкових зобов'язань у тому податковому періоді, в якому такі податкові зобов'язання виникли, згідно вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що право власності на товар переходить до позивача з моменту його поставки, згідно п. 3.2 договору.

У відповідності до п. 3.4 Договору, поставка товару здійснюється на підставі письмового повідомлення від покупця про готовність отримання партії товару та у відповідності до підписаних сторонами Специфікацій. Строк поставки товару протягом 30 календарних днів від дати отримання письмового повідомлення від покупця про готовність отримання партії товару.

Згідно 3.6. Договору передбачено, що при передачі товару позивачу відповідач зобов'язаний надати оригінали рахунку-фактури, видаткової накладної та паспорту (етикетки) на кожну одиницю товару.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у Специфікаціях і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою товару.

Відповідно до п.4.4 Договору, ціна Договору за Специфікаціями 1, 2 на дату їх підписання 7 796 598,00 у тому числі ПДВ 1 299 433,00 грн., та може збільшуватися на суму підписаних в подальшому сторонами Специфікацій. Сума Договору не може перевищувати 50 000 000,00 грн. у тому числі ПДВ 8 333 333,33 грн.

У відповідності до п.5.1 Договору, оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Договорі. Порядок оплати може змінюватись сторонами з обов'язковим укладенням Додаткової угоди до Договору. Оплата за поставлений товар має бути здійснена згідно отриманого рахунку постачальника не пізніше 10-ти банківських днів від дати поставки товару (п.5.2 Договору).

Згідно п.7.9 Договору, у випадку порушення строку надання покупцю податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної: не здійснення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН протягом 15 календарних днів з дати складання податкової накладної та/або розрахунку коригування; порушення встановленого ст.201 Податкового кодексу України порядку заповнення податкової накладної та/або розрахунку коригування, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі, рівному сумі ПДВ, на яку повинна бути видана, належно оформлена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна та/або розрахунок коригування. Постачальник зобов'язаний сплатити зазначений штраф у строк 10 календарних днів з моменту здійснення такого порушення строку та/або порядку.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантованих) за даним Договором.

Так, на виконання умов Договору між позивачем та відповідачем було підписано Специфікацію №2 від 15.01.2016 та Специфікацію №5 від 14.03.2016 до Договору поставки №39 (а.с.24, 25).

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 455196 грн., в тому числі податок на додану вартість 75866 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000016 від 18.05.2016 року, яка містить підписи уповноважених представників сторін та містить печатки підприємств (а.с.26).

За умовами договору відповідачем було виписано рахунок-фактуру СФ-0000023 від 18.05.2016 року на суму 455196 грн., в тому числі податок на додану вартість 75866 грн. (а.с. 27).

Згідно наданого позивачем платіжного доручення № 1445 від 22.11.2016 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача 455 196 грн., в тому числі податок на додану вартість 75866 грн., на підставі рахунку-фактури СФ-0000023 від 18.05.2016 року. (а.с. 28).

Отже, сторонами виконані умови Договору щодо поставки товару та його оплати, при цьому позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем порушені умови договору №39 в частині виконання останнім п.2.11 Договору, а саме не зареєстровано та не надано позивачу податкову накладну у визначені договором строки.

Згідно заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8), що є додатком №8 до податкової декларації з податку на додану вартість, зазначено, що сума податку на додану вартість до видаткової накладної №РН-0000016 від 18.05.2016 становить 75 866,00 грн., а в графі порушень зазначено «поорушений п.201.10 ПКУ, податкова накладна не зареєстрована в ЄДРПН та не подана покупцем» (а.с.29-32).

Відповідно до п.9.1 Договору, усі спори, розбіжності, що виникають у зв'язку з цим Договором, у тому числі щодо його виконання, порушення, припинення або недійсності, сторони намагаються вирішити шляхом пред'явлення претензій.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків реєстрації надання позивачу податкової накладної, позивач звернувся до відповідача з претензією №17/1-6277 від 14.08.2017 щодо складання та реєстрації податкової накладної та оплати штрафних санкцій у розмірі 75 866,00 грн. (а.с.33- 36).

Вказану претензію відповідач отримав 17.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №54018 04634560 (а.с.37). Відповідь на претензію від відповідача не надходила, штраф у сумі 75 886,00 грн. відповідачем не сплачений, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

Позивач у позові наголошує, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю (позивачу) на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Крім того, Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» є учасником Державного концерну «Укроборонпром» та об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно постанови Кабінету міністрів України № 83 від 04.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» . У зв'язку із порушенням відповідачем порядку реєстрації податкових накладних, позивач був позбавлений права на своєчасне отримання податкового кредиту, наслідком чого може бути порушення позивачем зобов'язань перед іншими контрагентами у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних для таких контрагентів та застосуванням щодо позивача штрафних санкцій, що у свою чергу може бути підставою погіршення ділових відносин з такими підприємствами.

Свобода договору відноситься до однієї із загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст. 3 Цивільного кодексу України, до яких також відносяться: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, та врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

За приписами статей 11, 12 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інший правочин. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За змістом статей 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, волевиявлення учасника якого має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, оскільки відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами норм ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, виходячи з правової природи договору №39 від 15.01.2016, за умовами якого заявлено стягнення, регулюються положеннями чинного законодавства України про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, умови договору поставки №39 від 15.01.2016 встановлюють відповідальність за дії чи бездіяльність продавця, пов'язані з своєчасністю надання та здійснення реєстрації податкових накладних. Тобто, умовами договору порушення продавцем строку надання покупцю податкової накладної та/або реєстрації податкових накладних визначене саме як порушення господарського зобов'язання.

Статтею 201 Податкового кодексу України ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 п. 201.1).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У відповідності до ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). (ч.4 ст. 231 ГК України). Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. (ч.3 ст.232 ГК України).

На підставі пунктів 2.11 та 7.9 Договору поставки №39 від 15.01.2016 позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 75 866,00 грн., розмір якого судом перевірений є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів, що відповідач належним чином виконав умови договору щодо реєстрації податкових накладних, відповідачем до суду не надано, тоді як надані позивачем докази підтверджують вказані обставини.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Багатогалузевого впроваджувального підприємства «Тетрон» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (пр.ОСОБА_2 України (ОСОБА_2), 91/1, офіс 401, м.Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 20865156) на користь Державного підприємства «Науково - виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря - «Машпроект» (пр. Богоявленський, 42а, м.Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 31821381) 75 866,00 грн. штрафу та 1762,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 19.07.2018, повний текст рішення складено та підписано 19.07.2018.

Суддя Н.О. Семенчук