Рішення

від 17.07.2018 по справі 917/609/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018р. Справа № 917/609/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг", 36011, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, оф. 106, ідентифікаційний код 40163927

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат", 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 24, ідентифікаційний код 36899405

про стягнення 1 575 704,13 грн.,

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Кобець Н.С.

За участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг", м.Полтава (далі по тексту - ТОВ "ІР-Агроторг" - позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області із позовною заявою від 29.05.2018р. за № 29/05-18 (вх. № 690/18 від 30.05.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат", м. Гадяч (далі по тексту - ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" - відповідач) про стягнення 1 516 338,18грн. основного боргу та 59 365,95грн. 3% річних за Договором купівлі-продажу від 01.12.2016р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення розрахунку за отриманий від позивача товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка до цього часу не сплачена.

За даним позовом ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.06.2018р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 917/609/18. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання суду у справі на 17.07.2018р.

Про дату, час та місце розгляду справи позивач, відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення - ухвали суду від 18.06.2018р.

11.07.2018р. від відповідача надійшла заява про визнання позову (вх. № 6505 від 11.07.2018р.), в якій відповідач позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач визнав позов.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.3 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на визнання відповідачем позову суд прийшов до висновку про ухвалення рішення у даній справі.

В судовому засіданні 17.07.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив наступне.

01.12.2016р. між ТОВ "ІР-Агроторг" (позивач у справі) та ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" (відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір купівлі - продажу) (а.с. 13-15), відповідно до умов якого позивач (за умовами договору - Продавець) зобов'язався у встановлений Договором строк передати Товар у власність відповідача (за умовами договору - Покупець), а Покупець зобов'язався прийняти Товар та сплатити його вартість па умовах цього Договору (п. 1.1 Договору купівлі- продажу).

В подальшому, сторонами були внесені зміни до Договору купівлі - продажу шляхом укладання Додаткової угоди від 23.12.2016р. до нього (а.с. 16).

Умовами Договору купівлі-продажу визначено, зокрема, наступне:

- найменування, ціна, кількість, вартість Товару, що постачається за цим Договором вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами Договору (п.1.2. Договору купівлі - продажу).

- Продавець здійснює передачу Товару Покупцю на підставі видаткових накладних на умовах EXW (Інкотермс-2010): навантаження здійснюється Продавцем силами та за власний кошт на транспортні засоби надані Покупцем за адресою складу Продавця: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Б.Хмельницького, 96 (п. 2.1. Договору купівлі - продажу в редакції Додаткової угоди від 23.12.2016 p.);

- Покупець зобов'язаний не пізніше, ніж за 7 календарних днів до запланованої дати поставити направити Продавцю Заявку по факсу на номер, або за електронною адресою, що вкаже Продавець. На підставі отриманої Продавцем Заявки Продавець складає видаткову накладну. Передача Товару Покупцю здійснюється протягом (десяти) календарних днів, з моменту отримання від Покупця відповідного Замовлення на Товар (п.2.2. та п. 2.3. Договору купівлі- продажу).

- датою поставки Товару є дата, що зазначається у видатковій накладній при отримані Товару Покупцем. Право власності на Товар, а також всі ризики випадкової загибелі пошкодження Товару переходять до Покупця, з моменту фактичного отримання Товару і місці поставки Покупцем та підписання уповноваженим представником Покупця видаткових

накладних (п. 2.4. Договору купівлі - продажу);

- ціна Договору становить загальну вартість Товару, що зазначена у всіх видаткових накладних до цього Договору, переданих Продавцем Покупцеві протягом строку дії цього Договору (п. 4.2. Договору купівлі - продажу);

- оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі видаткової накладної, у безготівковім формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання Покупцем Товару (п. 4.1. Договору купівлі-продажу в редакції Додаткової угоди від 23.12.2016 p.).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору купівлі-продажу за період з 27.12.2016р. по 15.02.2017р. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 516 338,18грн., на підтвердження чого надав видаткові накладні: № Иа-00000300 від 27.12.2016 p., № Иа-00000001 від 06.01.2017 p., № Иа-00000002 від 06.01.2017 p., № Иа-00000004 від 06.01.2017 p., № Иа-00000005 від 06.01.2017 p., № Иа-00000003 від 10.01.2017 p., № Иа-00000006 від 11.01.2017 p., № Иа-00000008 від 11.01.2017 p., № Иа-00000023 від 19.01.2017 p., № Иа-00000049 від 03.02.2017 p., № Иа-00000050 від 03.02.2017 p., № Иа-00001284 від 15.02.2017 р. (а.с. 17-28).

Відповідач, всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням, розрахунок за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 516 338,18грн., як до цього часу ним не погашена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором купівлі-продажу від 01.12.2016р. в сумі 1 575 704,13грн., з яких 1 516 338,18грн. - основний борг та 59 365,95грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що підписаними сторонами видатковими накладними підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачеві на загальну суму 1 516 338,18грн.

Відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу у установлений строк оплату товару не провів, у зв"язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1 516 338,18грн.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував та заяви до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 59 365,95грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що зобов'язання за Договором купівлі-продажу від 01.12.2016р. відповідачем не виконано, а тому позивач правомірно здійснив нарахування 3% річних.

До початку розгляду справи по суті відповідач борг визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав приймає рішення про задоволення позову.

За наведеного, з урахуванням доказів, залучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 1 516 338,18грн. основного боргу та 3% річних в сумі 59 365,95грн.

Позивач у позові також просить суд покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

При подачі даного позову позивачем сплачено 23 635,56 грн. судового збору за платіжним дорученням № 2545 від 25.05.2018р. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 29.05.2018р. (а.с. 4).

Відповідно до п. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , у спорах, що виникають з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, що становить 11 817,78грн. Решта суми судового збору у розмірі 11 817,78грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 130, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, оф. 24, ідентифікаційний код 36899405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" ( 36011, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, оф. 106, ідентифікаційний код 40163927, п/р 26007054610831 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401) 1 516 338,18грн. основного боргу та 59 365,95грн. 3% річних за Договором купівлі-продажу від 01.12.2016р. , а також витрати по сплаті судового збору в сумі 11 817,78грн.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" ( 36011, м. Полтава, вул. Пушкіна, 42, оф. 106, ідентифікаційний код 40163927) з Державного бюджету України 11 817,78грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 2545 від 25.05.2018р., яке знаходиться в матеріалах справи № 917/609/18.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 19.07.2018р.

Суддя О.О. Ореховська