Рішення

від 10.07.2018 по справі 922/1244/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1244/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітмарк-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Марбел-Рогань", м. Харків

про стягнення 122673,67 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 25.04.18)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Мітмарк-Україна", 11.05.2018 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Марбел-Рогань" про стягнення заборгованості у розмірі 122673,67 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 015/011 від 05.05.2015 р. в частині своєчасної оплати переданого у власність товару. Відповідно до позовної заяви ціна позову складається з: 48022,15 грн. основного боргу, 49687,77 грн. пені, 2087,21 грн. штрафу, 4351,67 грн. - 3% річних, 18524,87 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2018 р. прийнято позовну заяву ТОВ "Мітмарк-Україна" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1244/18 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 12.06.2018 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2018 р. розгляд справи було відкладено на 10.07.2018 р.

У судове засідання 10.07.2018 р. відповідач участь свого повноважного представника не забезпечив.

Відповідачем будь-яких доказів або заяв по суті спору до матеріалів справи станом на 10.07.2018 р. не надано.

При цьому, суд визнає, що відповідач був належним чином повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, проте не скористався своїм правом на надання відзиву на позов, виходячи з наступного.

Процесуальні документи у даній справі, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження у справі, направлялись відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві: 61172, Харківська обл., місто Харків, вул. Роганська, будинок 159 та яка співпадає з адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте вищезазначені процесуальні документи повернулись на адресу суду без вручення їх відповідачу з довідкою пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження у справі № 922/1244/18 була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про дату, час та місце проведення судових засідань, проте не виявив бажання бути присутнім у судовому засіданні, та його неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Крім того, враховуючи те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05 травня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "МІТМАРК-УКРАЇНА" (позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Марбел-Рогань" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 015/011, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю (відповідачу) поліграфічні матеріали, надалі - Товар, а покупець зобов'язався приймати товар і своєчасно проводити його оплату на умовах, визначених договором

Відповідно до пункту 9.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 р.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, асортимент, кількість, ціна, загальна сума вартості поставки кожної партії товару визначаються Сторонами в процесі діяльності і наводяться в рахунках-фактурах, податкових накладних та накладних на передачу Товару постачальника, які є невід'ємною частиною даного договору.

А умови поставки та строки поставки товару визначені сторонами у розділі 3 договору, зокрема, відповідно до п. 3.10. поставка товару за даним договором здійснюється постачальником на умовах DDP - склад покупця, згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, з урахуванням того, що поставка здійснюється на території України. Постачальник поставляє товар автомобільним транспортом на склад покупця, що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, вул. Роганська, 101а, склад № 9. Перевізником визначається Транспортна компанія "Нова Пошта".

Згідно з п.3.11 Договору моментом виконання зобов'язань постачальника по поставці Товару Покупцю є момент передачі товару покупцю (уповноваженому представнику Покупця), що підтверджується датою, наведеною у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.

У відповідності з п.3.13 Договору при відвантаженні товару постачальник надає покупцю на кожну партію товару рахунок-фактуру та видаткову накладну.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за спірним договором, поставив відповідачу за період з 03.06.2015 р. по 28.10.2015 р. товар на загальну суму 69573,42 грн., а саме за видатковими накладними № KVM0000016 від 03.06.2015 року на суму 9 551,27 грн.; № KVM0000030 від 08.06.2015 року на суму 7674,67 грн.; № 55 від 16.06.2015 року на суму 7749,92 грн.; № 84 від 25.06.2015 року на суму 3672,43 грн.; № 104 від 01.07.2015 року на суму 3778,99 грн.; № 93 від 06.07.2015 року на суму 4936,98 грн.; № 116 від 07.07.2015 року на суму 4589,62 грн.; № 137 від 15.07.2015 року на суму 4530,88 грн.; № 157 від 24.07.2015 року на суму 7020,98 грн.; № 378 від 22.10.2015 року на суму 10956,04 грн.; № 394 від 28.10.2015 року на суму 5111,64 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними підписаними уповноваженими представниками сторін та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи.

В свою чергу, ТОВ "Торговий Дім "Марбел-Рогань" здійснено оплату грошових коштів у загальному розмірі 21551,27 грн., а саме згідно рахунків-фактур № KVM0000018 від 02.06.2015 року на суму 9551,27 грн. та № KVM0000034 від 08.06.2015 року на суму 7674,67 грн., а також частково оплачено рахунок на оплату № 61 від 16.06.2015 року на суму 7749,92 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата кожної партії товару проводиться покупцем в гривнях на поточний рахунок постачальника в термін 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 2.4 Договору датою виконання зобов'язань покупця по оплаті кожної партії Товару вважається дата отримання грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 2.3 Договору підставою для оплати покупцем товару, що поставляється є рахунок-фактура постачальника, що оформляється при кожному відвантаженні Товару.

Таким чином, судом з матеріалів справи встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу за період з 03.06.2015 р. по 28.10.2015 р. товар на загальну суму 69573,42 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 45 календарних днів з моменту отримання конкретної партії товару в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар за договором поставки № 015/011 від 05.05.2015 р. в розмірі 48022,15 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленого товару, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого ТОВ "МІТМАРК-УКРАЇНА" за договором поставки № 015/011 від 05.05.2015 р. товару на суму 48022,15 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 48022,15 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга ст.549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст. 549 Цивільного кодексу України)

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору поставки № 015/011 від 05.05.2015 року, а саме в п. 6.1 договору унормовано, що у випадку порушення покупцем термінів по оплаті кожної конкретної партії Товару, встановлених в п.п.2.2 - 2.3 даного Договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відвантаженого, але неоплаченого своєчасно товару, за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені відбувається на протязі всього періоду прострочення виконання зобов'язань незалежно від його тривалості. Тобто, сторонами Договору встановлено інший, ніж; передбачений ч.6 ст.232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Крім того, відповідно до п.6.2 Договору у випадку порушення покупцем термінів по оплаті кожної конкретної партії товару, встановлених в п.п. 2.2 - 2.3 даного договору, на термін більше 10 (десяти) календарних днів, постачальник має право пред'явити до нього, окрім пені, передбаченої п.6.1 даного Договору, вимогу по оплаті штрафу в розмірі 3% (три) від суми неоплаченої партії товару.

За таких обставин, на підставі п. 6.1. договору позивачем за порушення строків оплати поставленого товару нараховано пеню окремо по кожній партії поставки за весь період прострочення з 21.07.2015 року до 27.04.2018 року в розмірі 49687,77 грн.

Крім того, з урахування прострочення поставки товару більше ніж на 10 днів, в порядку п. 6.2 договору, позивачем нараховано штраф у розмірі 2087,21 грн.

Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, в яких не виявлено помилок, враховуючи встановлену у договорі відповідальність за неналежне виконання умов договору у вигляді стягнення одночасно пені та штрафу, приймаючи до уваги поставку товару із простроченням, яке тривало понад 10 календарних днів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню як правомірні.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем за період з серпня по березень 2018 року зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 18524,87 грн., та 3% річних за період з 21.07.2015 по 27.04.2018 р., сума яких складає 4351,67 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги у даній справі задоволено у повному обсязі, тому судовий збір у розмірі 1840,11 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 165, 202, ч. 6. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАРБЕЛ-РОГАНЬ" (61172, Харківська обл., місто Харків, вулиця Роганська, будинок 159; ідентифікаційний код 36818216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТМАРК-УКРАЇНА" (02068, м. Київ, вулиця Ревуцького, будинок 16-А; ідентифікаційний код 39344847) суму основного боргу у розмірі 48022,15 грн., пеню у розмірі 49687,77 грн., штраф у розмірі 2087,21 грн., три відсотки річних у розмірі 4351,67 грн., інфляційні збитки у розмірі 18524,87 грн. та 1840,11 грн. витрат на оплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 16.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_2