Рішення

від 12.07.2018 по справі 918/352/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2018 р. Справа № 918/352/18

Суддя Марач В.В. при секретарі судового засідання Коваль С.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубровицької міської ради

до відповідача Приватної фірми "Консоль"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3; ОСОБА_4

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від органу прокуратури: Безпалов А.В.;

Від третіх осіб: не з'явилися.

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 35, 37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубровицької міської ради звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Приватної фірми "Консоль" в якому просить розірвати договір оренди землі від 25.05.2015 року, укладений між Дубровицькою міською радою та Приватною фірмою "Консоль" та зобов'язати Приватну фірму "Консоль" повернути Дубровицькій міській раді Рівненської області за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 3,0155 га ринкова вартість якої становить 15 005, 128 тис. грн., що знаходиться по вул. Залізничній, 7 у м. Дубровиця Рівненської області.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що оскільки 17.06.2015р. між ПФ "Консоль" та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу 21/100 частини нерухомого майна та 17.06.2017р. ПФ "Консоль" відчужено 31/100 частки на праві спільної власності на цілісний майновий комплекс і у подальшому, ОСОБА_6 23.01.2018р. укладено договір купівлі-продажу вищевказаних часток ОСОБА_7 (31/100) та ОСОБА_4 (21/100), відтак Відповідач користується земельною ділянкою загальною площею 3,0155 га для обслуговування існуючих приміщень по АДРЕСА_1 в порушення як умов договору, так і ст.ст. 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 32 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку з чим, на думку прокурора договір підлягає розірванню, а земельна ділянка поверненню Дубровицькій міській раді.

Ухвалою суду від 11.06.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/352/18, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні 12.07.18р.

До канцелярії суду 26.06.18р. та 05.07.18р. від Дубровицької міської ради Рівненської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника та у вказаному клопотанні просить позов задоволити.

05 липня 2018р. від третіх осіб до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їхньої участі, у вказаних клопотаннях зазначають про те, що позовні вимоги прокуратури підтримають в повному обсязі.

Від Приватної фірми "Консоль" 05.07.18р. до суду надійшло клопотання, в якому останнє просить розгляд справи здійснювати без участі їх представника, водночас позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи та те, що відповідач та треті особи просили суд розглядати справу без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник прокуратури в судовому засіданні 12.07.18р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задоволити в підготовчому засіданні.

Відповідно до п. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що Відповідач позов визнав, суд ухвалює рішення в підготовчому засіданні.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представника прокуратури, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

Згідно із ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

В п. 3 зазначеного рішення Суд в загальному, не пов'язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Конституція України (статті 13,14) визначає, що земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Таким чином, спірні правовідносини, пов'язані з можливим розпорядженням земельної ділянки комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а не вжиття Дубровицькою міською радою заходів щодо розірвання спірного договору та не повернення спірної земельної ділянки до земель запасу Дубровицької міської ради порушують права Дубровицької міської ради, як власника вказаної земельної ділянки.

Однак, на даний час Дубровицька міська рада, як власник земельної ділянки жодних заходів щодо усунення вказаного порушення не вживає.

За таких обставин, суспільним , публічним інтересом звернень місцевої прокуратури до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення Дубровицькій міській раді є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

25.05.2015 року між Дубровицькою міською радою (Орендодавець) та Приватною фірмою "Консоль" (Орендар) було укладено Договір оренди землі (Договір), за умовами якого, Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування існуючих приміщень по АДРЕСА_1.

23.09.2015р. Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 11304170.

Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0155 гектарів для обслуговування існуючих приміщень по вул. Залізничій, 7 в м. Дубровиця за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, , енергетики, оборони та іншого призначення на території Дубровицької міської ради.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом у 2015 році становить 3 041 726, 45 грн. (п. 5 Договору).

Згідно п. 8 Договору, договір оренди укладено на 49 (сорок дев'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 Договору, сторони визначили, що Орендарем вноситься орендна плата у грошовій формі у розмірі 3,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 89 605, 58 грн. на рік. У випадку зміни нормативної грошової оцінки земель м. Дубровиця розмір орендної плати переглядається шляхом укладання додаткової угоди.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини річної орендної плати без ПДВ протягом 30-ти днів наступних за звітним місяцем (п. 11 Договору).

Відповідно до п.п. 15, 16 Договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування існуючих приміщень по АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування існуючих приміщень по АДРЕСА_1.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо її відведення на підставі рішення Дубровицької міської ради від 27.12.2012р. (п. 18 Договору).

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (п.20 Договору).

Згідно з п. 21 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 40 Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до третьої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. перехід права власності на нерухоме майно, що розміщене на орендованій земельній ділянці до третьої особи є підставою для змін умов договору або його розірвання.

На виконання умов вищезазначеного договору між сторонами було підписано акт приймання - передачі земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,0155 га, що знаходиться по вул. Залізничній, 7 у м. Дубровиця Рівненської області.

Підставою для розірвання договору оренди землі заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури вказує на те, що 17.06.2015р. між ПФ "Консоль" та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу 21/100 частини нерухомого майна, зокрема майнового комплексу- гараж літ. Е-1 , Г-1 загальною площею 894,4 м 2 , розміщений за адресою АДРЕСА_2 (присвоєно окремий порядковий номер 7-ж). Крім того, 17.06.2017р. ПФ "Консоль" відчужено 31/100 частки на праві спільної власності на цілісний майновий комплекс також ОСОБА_6 на будівлю літ. Д -2, загальною площею 389,8 м 2 . У подальшому, ОСОБА_6 23.01.2018р. укладено договір купівлі-продажу вищевказаних часток ОСОБА_7 (31/100) та ОСОБА_4 (21/100). Таким чином, як підсумовує прокурор, Позивач користується земельною ділянкою загальною площею 3,0155 га для обслуговування існуючих приміщень по АДРЕСА_1 в порушення як умов договору, так і ст.ст. 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 32 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку з чим, на думку прокурора договір підлягає розірванню.

Суд зазначає про те, що вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України та статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні за договором.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом, крім того, однією із підстав припинення договору землі є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Умовами Договору сторони погодили підстави розірвання Договору, зокрема однією із підстав розірвання є: перехід права власності на орендовану земельну ділянку до третьої особи. Перехід права власності на нерухоме майно, що розміщене на орендованій земельній ділянці до третьої особи є підставою для змін умов договору або його розірвання (п.40 Договору).

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно частини 1 статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 (права та обов'язки орендодавця) і 25 (права та обов'язки орендаря) цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас, суд зауважує про те, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтею 120 Земельного кодексу України, статтею 377 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктами "а" і "є" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

За таких обставин, враховуючи те, що Відповідачем у поданому до суду клопотанні було визнано позовні вимоги прокурора та те, що умовами Договору передбачено розірвання договору у разі набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, що розташоване на орендованій Відповідачем земельній ділянці, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 21 Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення Відповідачем Дубровицькій міській раді за актом приймання - передачі земельну ділянку площею 3,0155 га у стані, не гіршому, порівняно з тим, в якому вона була передана в оренду.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубровицької міської ради про розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 року укладеного між Дубровицькою міською радою та Приватною фірмою "Консоль" та про повернення Дубровицькій міській раді за актом приймання - передачі земельної ділянки площею 3,0155 га у стані, не гіршому, порівняно з тим, в якому вона була передана в оренду.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 231-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубровицької міської ради задоволити.

2. Розірвати договір оренди землі від 25.05.2015р. укладений між Дубровицькою міською радою та Приватною фірмою "Консоль" загальною площею 3,0155 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки НОМЕР_1).

3. Приватній фірмі "Консоль" (34100, Рівненська область, м.Дубровиця, вул. Прирічкова,7, код ЄДРПОУ 30840885) повернути Дубровицькій міській раді (34100, Рівненська область, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 4, код ЄДРПОУ 05390997) за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 3,0155 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки НОМЕР_1), яку було надано в оренду згідно договору оренди землі від 25.05.2015 року, укладеного між Дубровицькою міською радою та Приватною фірмою "Консоль".

4. Стягнути з Приватної фірми "Консоль" (34100, Рівненська область, м.Дубровиця, вул. Прирічкова,7, код ЄДРПОУ 30840885) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Держказначейська служба України, код класифікації видатків 2800) 3 524 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19 липня 2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.