Ухвала

від 18.07.2018 по справі 1257з-18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" липня 2018 р.Справа № 1257з-18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

без виклику учасників справи

розглянувши матеріали заяви приватного підприємства ВЕГАМАКС про забезпечення позову (вх. 1257 від 16.07.2018 р.)

за заявою Приватного підприємства ВЕГАМАКС , м. Харків особи, які можуть отримати статус учасника справи: Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКУРІЙ ТРАНСТОРГ , м. Харків Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСУРС-АКТИВИ , с. Рокитне про накладення арешту

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2018 року до господарського суду Харківської області надійшла заява приватного підприємства ВЕГАМАКС про забезпечення позову шляхом накладення арешту на напівпричіп FRUEHAUF, TF 34T13RA, держ. №АІ5431ХК, тип за призначенням - спеціалізований, тип за конструкцією - напівпричіп, тип кузова напівпричіп-цистерна-Е, VIN VFKTF34T1R3RA1016, рік випуску - 1994 р., колір - білий, свідоцтво про реєстрацію СХО776936.

Заявник зазначає, що рішенням господарського суду Луганської області по справі №913/525/17 вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Трансторг (09600 Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Залізнична буд. 3 ідентифікаційний код 39889997) на користь приватного підприємства Вегамакс (61166 м. Харків проспект Науки буд. 36 кімната 15 ідентифікаційний код 37283793) збитки в сумі 559743 грн. 50 коп., судовий збір 8480 грн. 90 коп. На примусове виконання рішення 21.08.2017 р. було видано наказ, а 13.09.2017 р. постановою Рокитнянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення по справі №913/525/17.

В процесі виконавчого провадження було встановлено, що відомості про наявність у боржника нерухомого майна відсутні, зареєстрованих прав на земельні ділянки та транспортні засоби немає, будь-яке майно за місцезнаходженням ТОВ Меркурій Трансторг відсутнє.

Однак, як вказує заявник, йому стало відомо про перереєстрацію на нового власника (ТОВ РЕСУРС-АКТИВИ ) за договором купівлі-продажу транспортного засобу (напівпричіп FRUEHAUF, TF 34T13RA, держ. №АІ5431ХК) №3242/2017/503221 від 17.06.2017 р. На думку заявника вказаний договір укладений між ТОВ Меркурій Трансторг та ТОВ Ресурс-активи , вчинений з метою ухилитись від виконання зобов'язання з постачання дизельного палива або повернення отриманих від ПП ВЕГАМАКС грошових коштів, без наміру створення правових наслідків, обумовлених цим договором, з направленням дій сторін договору на фіктивний перехід права власності на транспортний засіб до ТОВ Ресурс-активи , єдиним учасником якого є учасник та керівник ТОВ Меркурій Трансторг ОСОБА_1 та з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок грошового зобов'язання шляхом звернення стягнення на майно в порядку виконання можливого судового рішення про стягнення грошових коштів, а тому зазначений договір підлягає визнанню недійсним відповідно до положень ст. 234 ЦК України.

У зв'язку з викладеним, ПП ВЕГАМАКС має намір звернутися із позовом до ТОВ Меркурій Трансторг та ТОВ Ресурс-активи про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Суд, розглянувши заяву ПП ВЕГАМАКС про забезпечення позову, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. 1 - 9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Тобто, імперативними приписами ч. 1 ст. 139 ГПК України визначено обов`язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однак, у заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано необхідність забезпечення позову. Замість обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, надання доказів, які б свідчили про наявність імовірності утруднення виконання або невиконання можливого рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, заявником обґрунтовуються майбутні позовні вимоги та підстави звернення з такими вимогами до відповідачів.

Відповідно до роз'яснень, наданих в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних процесуальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник вказує про підготовку звернення з позовом до ТОВ Меркурій Трансторг та ТОВ Ресурс-активи про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу №3242/2017/503221 від 17.06.2017 р., але не надає обґрунтувань необхідності забезпечення позову саме відносно ТОВ Ресурс-активи , як власника мана, на яке пропонується накласти арешт в забезпечення майбутнього позову. Не зазначається які дії ТОВ Ресурс-активи , як ймовірного боржника, свідчать про спрямованість на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги.

Таким чином, суд доходить висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано необхідність забезпечення позову.

Разом з тим, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.

Крім того, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ГПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ПП ВЕГАМАКС при зверненні з заявою про забезпечення позову, не дотримано положення п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України - не вказано обґрунтування необхідності забезпечення позову та не надано пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, суд на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України, вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову заявнику.

Керуючись ст. 136, 138, 139, 140, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ПП ВЕГАМАКС про забезпечення позову (вх. 1257 від 16.07.2018 р.) - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя ОСОБА_3