Постанова

від 10.07.2018 по справі 910/2959/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. Справа№ 910/2959/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.07.2018 року,

розглянувши апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхна Сергія Семеновича на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 (повний текст складено 29.05.2018)

у справі №910/2959/18 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Леголас"

до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) товариство з обмеженою відповідальністю "Кхал Дрого"

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Бенефіт Консалт"

про визнання правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Леголас" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про:

1) визнання у відповідача відсутнім права на заставу та обтяження майнових прав позивача за договорами про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний плюс" від 23.07.13 № ZKDID04.80397.012, від 23.07.13 № ZKDID04.17495.036, яке виникло з:

- договору застави № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14, укладеного між відповідачем та ТОВ "Мелон 8" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.024 від 29.10.13);

- договору застави № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14, укладеного між відповідачем та ТОВ "Бенефіт-Консалт" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.017 від 22.05.13);

2) зобов'язання відповідача у п'ятиденний строк подати державному реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень та вилучення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційні номери обтяжень № 14299715 від 11.04.14, № 14299702 від 11.04.14) про:

- договір застави № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14, укладений між відповідачем та ТОВ "Мелон 8" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.024 від 29.10.13);

- договір застави № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14, укладений між відповідачем та ТОВ "Бенефіт-Консалт" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.017 від 22.05.13).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки застава майнових прав за договорами № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14, № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14 припинилась, то відповідач як кредитор втратив право на одержання задоволення за рахунок заставленого майна, однак, за твердженням позивача, відповідач не визнає зазначеної обставини, що позбавляє позивача права на отримання грошових коштів за договором банківського вкладу.

У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності у відповідача інформації стосовно укладення додаткових угод про розірвання договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 та договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 та з підстав невиконання публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" своїх зобов'язань за кредитними договорами.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції до закінчення підготовчого засідання позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати припиненими правовідносини по договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14, укладеного між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мелон 8";

- визнати припиненими правовідносини по договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14, укладеного між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бенефіт-Консалт";

- зобов'язати публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" у п'ятиденний строк подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер обтяження № 14299715 від 11.04.14) про договір застави № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14, укладений між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мелон 8" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.024 від 29.10.13).

- зобов'язати публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" у п'ятиденний строк подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер обтяження № 14299702 від 11.04.14) про договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14, укладеного між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бенефіт-Консалт" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.017 від 22.05.13).

Вказана заява позивача про зміну предмета позову прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі №910/2959/18, враховуючи заяву про зміну предмета позову, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Леголас" до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про визнання правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С. звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі №910/2959/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхна Сергія Семеновича на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі №910/2959/18., справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова група "Леголас" вважає подану апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхна Сергія Семеновича у судовому засіданні суду апеляційної інстанції надав свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким, відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі.

Представник ТОВ "Фінансова група "Леголас" також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів викладених у відзиві на скаргу. Представник позивача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник просив залишити скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники ТОВ "Кхал Дрого" та ТОВ "Бенефіт Консалт" у судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи треті особи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст.202, ч.12 ст.270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, представники учасників справи, що не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Участь представників третіх осіб, що не з'явилися, у судовому засіданні 10.07.2018 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції 23.07.13 між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мелон 8" (яке 19.11.15 змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Кхал Дрого") (клієнт) було укладено договір про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 за умовами якого банк приймає від клієнта грошову суму вкладу (депозиту) (вклад) в розмірі 2690567,00 доларів США на рахунок № 26107028183377 та зобов'язується сплачувати клієнту проценти. Банк приймає від клієнта вклад на термін до 23.07.15 (п. 1.2 договору про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13 в редакції додаткової угоди № 2 від 10.04.14).

10.04.14 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кхал Дрого" (заставодавець), який є майновим поручителем публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе", та відповідачем укладено договір застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором), предметом якого (п.1) є надання заставодавцем в заставу майнових прав на отримання грошових коштів в повному обсязі за депозитним договором № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13, укладеним між заставодавцем та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", в забезпечення виконання зобов'язань ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" (позичальник) перед заставодержателем (відповідачем), в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця. За цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 29.10.13 № KKPOD.80407.024 (п.2).

Приписами ч. 1 ст. 572 ЦК України унормовано, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до витягу № 54852582 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 11.04.14 за № 14299715 публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" зареєстровано обтяження на майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі за договором № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13, укладеним між ТОВ "Мелон 8" та ПТ "ВБР" на суму 2690567,00 доларів США, на підставі договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 (боржник ТОВ "Мелон 8").

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.14 між третьою особою-1 та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 про розірвання договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором).

За вказаною додатковою угодою сторони дійшли взаємної згоди з 24.07.14 розірвати договір застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. З моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. Ця додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 та ця додаткова угода складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному кожній зі сторін.

Вказана додаткова угода № 1 від 24.07.14 до договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом (ч. 1 ст. 593 ЦК України).

Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом (ст. 28 Закону України "Про заставу").

З огляду на викладене колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що застава майнових прав за договором застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 припинилась з 24.07.14.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.02.15 між третьою особою-1 (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон-2008) (змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Леголас") (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1 якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13 між цедентом і ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" (боржник).

За цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: виплачувати проценти в термін, згідно умов договору депозитного вкладу; забезпечити повне збереження грошових коштів, прийнятих боржником, згідно умов договору депозитного вкладу; повернути грошові кошти, прийняті боржником та нараховані проценти, згідно умов договору депозитного вкладу; гарантувати збереження інформації, що містить банківську таємницю, згідно умов договору депозитного вкладу. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього договору (п. п. 2, 2.1 договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15).

До цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника. Право вимоги до боржника, цесіонарій набуває з дати набрання чинності цього договору та проведення повного розрахунку, згідно п.5 цього договору. (п. 6 договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15).

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями ч. 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цього права.

З матеріалів справи також вбачається, що 23.07.13 між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бенефіт Консалт" (клієнт) було укладено договір про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.17495.036 за умовами якого банк приймає від клієнта грошову суму вкладу (депозиту) (вклад) в розмірі 5004379,00 доларів США на рахунок № 26102028183372 та зобов'язується сплачувати клієнту проценти. Банк приймає від клієнта вклад на термін до 23.07.15 (п. 1.2 договору про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13 в редакції додаткової угоди № 2 від 20.05.14).

10.04.14 між третьою особою-2 (заставодавець), який є майновим поручителем публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе", та відповідачем укладено договір застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором), предметом якого (п.1) є надання заставодавцем в заставу майнових прав на отримання грошових коштів в повному обсязі за депозитним договором № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13, укладеним між заставодавцем та публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку", в забезпечення виконання зобов'язань публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" (позичальник) перед заставодержателем (відповідачем), в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця. За цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 29.10.13 № KKPOD.80407.017 (п.2).

У відповідності до витягу № 54852617 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 11.04.14 за № 14299702 публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" зареєстровано обтяження на майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі за договором № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13, укладеним між ТОВ "Бенефіт Консалт" та ПТ "ВБР" на суму 5004379,00 доларів США, на підставі договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 (боржник ТОВ "Бенефіт Консалт").

24.07.14 між третьою особою-2 та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 про розірвання договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором), яким встановлено наступне.

За умовами додаткової угоди № 1 сторони дійшли взаємної згоди з 24.07.14 розірвати договір застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. З моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. Ця додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. Ця додаткова угода складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному кожній зі сторін.

Вказана додаткова угода № 1 від 24.07.14 до договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 572, ч.ч. 2, 3 ст. 653, ч. 1 ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу", колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що застава майнових прав за договором застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 припинилась з 24.07.14.

26.02.15 між третьою особою-2 (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон-2008) (змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Леголас") (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1 якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13 між цедентом і публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (боржник).

За цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: виплачувати проценти в термін, згідно умов договору депозитного вкладу; забезпечити повне збереження грошових коштів, прийнятих боржником, згідно умов договору депозитного вкладу; повернути грошові кошти, прийняті боржником та нараховані проценти, згідно умов договору депозитного вкладу; гарантувати збереження інформації, що містить банківську таємницю, згідно умов договору депозитного вкладу. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього договору (п. п. 2, 2.1 договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15).

До цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника. Право вимоги до боржника, цесіонарій набуває з дати набрання чинності цього договору та проведення повного розрахунку, згідно п.5 цього договору (п. 6 договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 513, ч. 1 ст. 516 ЦК України колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цього права.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою № 1-28/19 від 27.01.16 про задоволення вимог позивача, як кредитора за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15.

Листом № 2747 від 05.02.16 відповідач надав відповідь, що вимога прийнята до розгляду банком. При цьому, листом № 131 від 18.01.18 відповідач повідомив позивача, що грошові кошти за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13 арештовано згідно ухвали від 30.10.15 у справі № 757/40413/15-к.

Позивач звернувся до відповідача із заявою № 1-27/20 від 27.01.16 про задоволення вимог позивача, як кредитора за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15.

Листом № 2784 від 05.02.16 відповідач надав відповідь, що вимога прийнята до розгляду Банком. Крім вказаного, листом № 128 від 18.01.18 відповідач повідомив позивача, що грошові кошти за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13 арештовано згідно ухвали від 30.10.15 у справі № 757/40410/15-к.

Позивач звернувся до відповідача із заявами № 1 та № 2 від 25.01.18 з проханням вчинити дії щодо:

- виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та припинення обтяження заставою грошових коштів, належних позивачу на підставі договору про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13, договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15, договору про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13, договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.15;

- задоволення кредиторських вимог та здійснення виплати грошових коштів за вказаними договорами.

Листами № 427 від 06.02.18 та № 412 від 05.02.18 відповідач відмовив позивачу у задоволенні вказаних вимог з підстав того, що у публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" відсутня інформація стосовно укладення додаткових угод про розірвання договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 та договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14.

Вказана відмова і стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач свідчать про наявність у нього порушеного суб'єктивного права з боку відповідача, адже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, застава майнових прав за договором застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. та договором застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 припинилась з 24.07.14, у зв'язку із укладенням 24.07.14 між третьою особою-1 та відповідачем додаткової угоди № 1 про розірвання договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) та між третьою особою-2 та відповідачем додаткової угоди № 1 про розірвання договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором).

При цьому, відповідач, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції заперечує припинення застави майнових прав за вказаними договорами застави майнових прав на отримання грошових коштів за депозитними договорами, та не визнає прав позивача за договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.17495.036 від 23.07.13 та договором про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 від 23.07.13.

Натоміть, ані у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції, скаржником не доведено суду, що між сторонами не були укладені додаткові угоди від 24.07.14 про розірвання договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 та про розірвання договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14.

Доводи скаржника про невиконання публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" своїх зобов'язань за кредитними договорами, не спростовують припинення з 24.07.14 застави майнових прав за договором застави № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14 та договором застави № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14.

Банківські виписки на які посилається скаржник, на переконання колегії, правомірно відхилені судом першої інстанції, як такі, що не стосуються предмету спору в даній справі, оскільки, за твердженням відповідача підтверджують невиконання публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" своїх зобов'язань за кредитними договорами.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання припиненими правовідносин по договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14, укладеного між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мелон 8" та визнання припиненими правовідносин по договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14, укладеного між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бенефіт-Консалт".

При цьому, у відповідності до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувала.

У відповідності до положень ст. 44 вказаного Закону записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

З наявних в матеріалах справи Витягів з державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що відповідачем, як самостійно так і на письмове прохання позивача, не вчинено дій з подання заяв про припинення обтяження та вилучення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі договору застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 та договору застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. Обтяження з грошових коштів за договорами від 23.07.13 про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний Плюс" № ZKDID04.80397.012 та № ZKDID04.17495.036 не припинив.

Оскільки, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дійшли до висновку, що застава майнових прав за договором застави № ZXN019500.17495.051 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14. та договором застави № ZXN019500.80397.045 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.14 припинилась з 24.07.14, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача у п'ятиденний строк з дня набрання даним рішенням суду законної сили подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер обтяження № 14299715 від 11.04.14 про договір застави № ZXN019500.80397.045 від 10.04.14, укладений між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мелон 8" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.024 від 29.10.13) та щодо зобов'язання позивача у п'ятиденний строк з дня набрання даним рішенням суду законної сили подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер обтяження № 14299702 від 11.04.14) про договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) № ZXN019500.17495.051 від 10.04.14, укладеного між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бенефіт-Консалт" (забезпечення за кредитним договором № KKPOD.80407.017 від 22.05.13).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Леголас" до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про визнання правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії.

Колегія суддів критично відноситься до доводів скаржника, що відповідач не визнає додаткові угоди про розірвання договорів застави з підстав відсутності таких правочинів в матеріалах кредитної справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не звертався до суду з відповідним позовом з оскарження вказаних додаткових угод. Додаткові угоди про розірвання договорів застави дійсні та у судовому порядку недійсними не визнавались.

При цьому, на переконання колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно було відхилено клопотання відповідача про призначення у даній справі комплексної криміналістичної судової експертизи, оскільки, скаржник, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надав суду докази які б ставили б під сумнів справжність додаткових угод. До того ж, оригінали вказаних правочинів були оглянуті судом першої інстанції, що і не заперечує скаржник. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з місцевим господарським судом, що зазначені мотиви у клопотанні про призначення у даній справі судової експертизи ґрунтуються лише на припущеннях.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхна Сергія Семеновича слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхна Сергія Семеновича на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 по справі № 910/2959/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2018 по справі № 910/2959/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника.

4. Матеріали справи № 910/2959/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко

Дата складання повного тексту постанови 18.07.2018 року