Рішення

від 10.07.2018 по справі 242/3101/18

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/3101/18

2/242/1174/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської ради, третя особа - ТОВ Таврія , про визнання права на спадок за законом, -

В с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до Селидівської міської ради, про визнання права на спадок за законом, в обґрунтування якого зазначив, що 08.03.1997 р. померла його мати - ОСОБА_2, після смерті якої залишилося спадкове майно.

Спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і фактично прийняв спадщину.

Він звернувся з питанням про оформлення спадщини, проте отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, було з'ясовано, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 30.05.2008 р. спадщина у вигляді земельної ділянки була визнана відумерлою та передана у власність територіальній громаді Селидівської міської ради.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 16.04.2018 р. було скасовано рішення Селидівського міського суду Донецької області і заяву територіальної громади Селидівської міської ради було залишено без розгляду.

Документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, відсутні.

Просив визнати за ним право власності на земельну ділянку-пай 6,3206 гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Селидівської міської ради, що належить спадкодавцю ОСОБА_2 згідно сертифікату серії ДН № 0110990 на право на земельну частку-пай, виданого Селидівською міською радою Донецької області 10.02.1997 р. та зареєстрованого 10.02.1997 р. за № 265, кадастровий номер 1413800000:01:000:0989, яка померла 08.03.1997 р.; скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки (паю) з кадастровим номером 1413800000:01:000:0989, форма власності комунальна, власник Селидівська рада, код ЄДРПОУ 04052962, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 462243214138, номер запису про право власності 7123962 та державну реєстрацію іншого речового права номер запису 7232115, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, суб'єкт іншого речового права - орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Таврія , код ЄДРПОУ 30791917.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, в якій зазначив, що просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2, після смерті якого залишилося спадкове майно.

Зазначені обставини встановленні з документів в матеріалах справи.

Так, згідно свідоцтва про народження, матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2. (а.с.11)

ОСОБА_2. померла 08.03.1997 р. (а.с.12).

ОСОБА_3 довідки, ОСОБА_1 до дня смерті - 08.03.1997 р постійно мешкав за адресою: м.Селидове, вул.Солона, б. 110, кв.37 (а.с. 13).

Постановою від 08.06.2018 р. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну ділянку частку (пай), що розташована на території Селидівської міської ради було відмовлено. (а.с.10).

ОСОБА_3 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 1413800000:01:000:0989, розташована на території Селидівської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перебуває у комунальній власності, власником є Селидівська міська рада(а.с.15-17).

Зазначене також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.18-19).

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 30.05.2008 р. були задоволені позовні вимоги територіальної громади Селидівської міської ради про визнання спадкового майна після смерті ОСОБА_2 відумерлим (а.с.20).

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 16.05.2018 р. зазначене рішення було скасовано, заяву територіальної громади Селидівської міської ради було залишено без розгляду (а.с.21).

Як вбачається з Інформаційних довідок, після смерті ОСОБА_2 заповітів не посвідчувалось.

08.06.2018 р. Другою селидівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2

Суд, вивчивши матеріали справи, законодавство, яке регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

ОСОБА_3 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

ОСОБА_3 з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємцями, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством; у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1280 ЦК України, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Статею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

ОСОБА_3 ст.93 зазначеного кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

ОСОБА_3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , записи до державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

ОСОБА_3 з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що для отримання свідоцтва про право власності за законом на спадщину є обєктивні перешкоди. В судовому засіданні встановлено, що майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося в натурі. З метою захисту прав і свобод громадян України, яким є позивач, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки позивач не має можливості в іншій спосіб підтвердити своє право на спадщину, а тому вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 1216-1218, 1261, 1268, 1272, 1296 ЦК України, ст. ст.263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 110, кв. 37, до Селидівської міської ради,ЄДРПОУ: 04052962, розташована за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 8 ,про визнання права на спадок за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадок на земельну ділянку-пай 6,3206 гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Селидівської міської ради, що належить спадкодавцю ОСОБА_2 згідно сертифікату серії ДН № 0110990 на право на земельну частку-пай, виданого Селидівською міською радою Донецької області 10.02.1997 р. та зареєстрованого 10.02.1997 р. за № 265, кадастровий номер 1413800000:01:000:0989, яка померла 08.03.1997 р

Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки (паю) з кадастровим номером 1413800000:01:000:0989, форма власності комунальна, власник Селидівська рада, код ЄДРПОУ 04052962, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 462243214138, номер запису про право власності 7123962 та державну реєстрацію іншого речового права номер запису 7232115, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, суб'єкт іншого речового права - орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Таврія , код ЄДРПОУ 30791917.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя