Постанова

від 12.06.2007 по справі 4770-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4770-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.2007Справа №2-19/4770-2007А

За позовом – Державної податкової інспекції в м.Керчі, м.Керч АР Крим До відповідача – Приватного підприємства «Ліфтсервіс», м.Керч АР Крим

Про стягнення 154241,24  грн.

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Базілевич Н.В., держ. інспектор, довіреність № 8476/10/10-0 від 11.06.2007 р.

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 154241,24  грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплатити суму податкової заборгованості.

Відповідач надав відзив на позов № 12 від 11.06.2007 р., згідно якому визнає позовні вимоги у повному обсязі в розмірі 154241,24 грн.

Провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача відмовився від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представника позивача він давав пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2-1 Прикінцевих положень  Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представнику позивача була вручена пам'ятка про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Ліфтсервіс» зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності 20.06.2000 року виконкомом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.6).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до наданих документів за відповідачем мається заборгованість з податку на додану вартість та штрафним санкціям, нарахованим за несвоєчасну сплату податків, що підтверджують акти перевірки  та податкові повідомлення-рішення (а.с.29-58).

Позивач просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 154241,24 грн., а саме: податок на додану вартість у розмірі 119468,00 грн.; штрафні санкції у розмірі 28794,51 грн. та  пеню у розмірі 5978,73 грн.

Відповідач надав відзив на позов № 12 від 11.06.2007 р., згідно якому визнає позовні вимоги у повному обсязі в розмірі 154241,24 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких находиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий  кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, що встановлюють порядок погашення зобов'язань юридичних і фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами по податках і зборах ( обов'язковим платежам ), нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, вживаних до платників податків контролюючими органами, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями).

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачені у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно із п.1.6 ст.1 Закону У країни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) примусове стягнення – це звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Згідно із ч.2 ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» (№ 1251 від 25.06.1991 року із змінами та доповненнями) фінансові  санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами  державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами.

Згідно із п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що він оспорює суму боргу, чи оскаржує прийняті щодо нього рішення, також відповідач не надав доказів, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню.   

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Стягнути з Приватного підприємства «Ліфтсервіс» (98300, м.Керч, вул.Айвазовського, 26, р/р 26002500386301 у Кримської республіканської філії  АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 32165186)  на користь бюджету ( р/р 31118029700019 в УГК в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Керчі, код податку 14010100, ЄДРПОУ 3474946) 154241,24 грн.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступна та резолютивна частина Постанови проголошені у судовому засіданні 12.06.2007 року у 12 год. 10 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.