Постанова

від 13.07.2018 по справі 346/5943/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/5943/16-ц

Провадження № 22-ц/779/850/2018

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Василишин Л.В., Мелінишин Г.П.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 квітня 2018 року, у складі судді Беркещук Б.Б. по справі за позовом комунального підприємства Житлоінфоцентр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання житлового будинку і прибудинкової території,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року КП Житлоінфоцентр звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання житлового будинку і прибудинкової території.

Позовні вимоги мотивовано тим, що КП Житлоінфоцентр з квітня 2011 року по 29 лютого 2016 року являвся балансоутримувачем будинку № 83 по вул. Моцарта в м. Коломиї та надавав послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Своїх зобов'язань щодо оплати послуг згідно встановлених тарифів відповідач, за винятком одноразового платежу у лютому 2016 року, не виконував, на неодноразові пропозиції КП Житлоінфоцентр укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, відповідач відмовився, хоча послугами користувався. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення оплати наданих послуг за період з квітня 2011 року по 29.02.2016 року у нього виникла заборгованість, яка становить 5 918,95 грн. боргу за надані послуги, 3 204,90 грн інфляційних збитків та 3% річних в сумі 488,48 грн.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 25 квітня 2018 року позов КП Житлоінфоцентр задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП Житлоінфоцентр 5 918,95 грн боргу за утримання житлового будинку і прибудинкової території за період з 01.04.2011 року по 29.02.2016 року, 3 204,90 грн інфляційних збитків та 3% річних в сумі 488,48 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що КП Житлоінфоцентр звернулося в суд з позовом з пропуском строку позовної давності, адже такий почався з 01.04.2011 року, з часу коли КП Житлоінфоцентр довідалося про порушення свого права, а позов до суду був поданий 10.11.2016 року, тобто строк звернення до суду сплинув 01.04.2014 року.

Посилання суду на той факт, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, оскільки в лютому 2016 року ним сплачено 100 грн, у зв язку з чим ним визнано борг не може братись до уваги, оскільки даний платіж було здійснено лише одноразово як оплату послуг за один місяць і призначення платежу було тільки по оплаті послуг за даний період. Крім того, вчинення будь-яких дій щодо визнання боргу або іншого обов язку поза межами строку позовної давності не може тягти за собою його переривання, оскільки цей строк сплинув ще у квітні 2014 року у зв язку з чим не міг перериватись.

Апелянт вказав, що суд не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необгрунтовано посилаючись на те, що факт надання послуг КП Житлоінфоцентр встановлено рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18 квітня 2016 року.

Судом також не взято до уваги те, що відповідач неодноразово звертався до позивача з приводу неналежного надання ним послуг.

КП Житлоінфоцентр правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

Відповідно до положень пункту 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Івано-Франківської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.Апелянт ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Представник КП Житлоінфоцентр ОСОБА_4 у засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обгрунтованість висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 267 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири № 26 у будинку № 83 в м. Коломия по вул. Моцарта. Загальна площа квартири - 68,2 кв.м. (а.с.13)

Встановлено що власники багатоквартирного будинку № 83, що в м. Коломия по вул. Моцарта створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та з 01 березня 2016 року прийняли вказаний будинок на свій баланс.

До створення об єднання співвласників - КП Житлоінфоцентр являлося балансоутримувачем вказаного будинку і виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Встановлено, що з квітня 2011 року по 29 лютого 2016 року КП Житлоінфоцентр надавав відповідачу ОСОБА_1 послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

На неодноразові пропозиції позивача відповідач відмовився укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, хоча послугами фактично користувався.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території оплати не здійснював (за виключенням лютого місяця 2016 року), в результаті чого за період з 01.04.2011 року по 29.02.2016 року утворилася заборгованість, яка становить 5 918,95 грн. (а.с. 8-12).

Статтею 66 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Згідно із ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові, якщо вона фактично користується цими послугами. Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.

Статтею 20 Закону визначено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Споживач комунальних послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Разом з тим споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. У разі порушення виконавцем вимог договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Відмова споживачів від сплати послуг, мотивована їх низькою якістю або наданням послуг не в повному обсязі, без складання акта-претензії є необгрунтованою.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_1, посилаючись на неналежне надання послуг з утримання житлового будинку і прибудинкової території, натомість не подав доказів складання актів-претензій споживача, а тому його відмову від здійснення оплати послуг не можна вважати обгрунтованою.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не взяв до уваги пояснення свідків щодо неналежного надання послуг КП Житлоінфоцентр не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством передбачено порядок вирішення претензій споживачів у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі чи зниження їх якості.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач користувався наданими позивачем послугами з утримання житлового будинку та прибудинкової території, однак плати за отримані послуги ( за виключенням оплати у лютому 2016 року у сумі 100 грн) не здійснював.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги КП Житлоінфоцентр про стягнення боргу за надані послуги у повному обсязі суд не врахував подану відповідачем заяву про застосування позовної давності та невірно визначив період за який у межах позовної давності підлягає до стягнення заборгованість за надані послуги.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Підставою для відмови у позові є сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі (ч.4 ст.267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5ст.261 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Із матеріалів справи вбачається, що КП Житлоінфоцентр звернулося в суд з позовом 10.11.2016 року про стягнення боргу за період з 01.04. 2011 року по 29.02.2016 року, відповідач ОСОБА_1, в свою чергу, подав заяву про застосування спливу позовної давності, а тому вимоги позивача підлягають до часткового задоволення за період в межах позовної давності, що згідно розрахунку позивача становить 3214,54 грн боргу за утримання житлового будинку і прибудинкової території за період з 01.11.2013 року по 29.02.2016 року, 2898, 41 грн. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 297,60 грн.

У зв язку з наведеним рішення суду першої інстанції, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України в частині періоду та суми стягнення за надані послуги підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 квітня 2018 року змінити, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь КП Житлоінфоцентр (юридична адреса: 78200, м. Коломия, вул. Богуна, 42, р/р 260053017614 ОУАТ Ощадбанк , МФО 336503 код ЗКПО33932580) 3214 (три тисячі двісті чотирнадцять) гривень 54 копійки боргу за утримання житлового будинку і прибудинкової території за період з 01.11.2013 року по 29.02.2016 року, 2898 (дві тисячі вісімсот дев яносто вісім) гривень 41 копійку інфляційних збитків та 3% річних в сумі 297 (двісті дев яносто сім) гривень 60 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 липня 2018 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Л.В. Василишин

ОСОБА_5