Рішення

від 05.07.2018 по справі 820/1517/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 р. справа № 820/1517/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-комерційне підприємство "Укртранссигнал" (вул. Луї Пастера, буд. 2, м. Харків, 61075) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-комерційне підприємство "Укртранссигнал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018 року № 00000211412 по формі "В-4" та № 00000201412 по формі "Р" на загальну суму 1009768,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що контролюючий орган прийшов до безпідставного висновку про те, що договірні відносини ТОВ НКП "Укртранссигнал" з контрагентами ТОВ «БК Акцент» , ТОВ «Союз Універсал» , ТОВ «М-МЕТ» , ТОВ «УПЕМ» не опосередковуються реальним виконанням операції, яка становить їх предмет, оскільки підприємством не надано до перевірки ТТН, довіреності на отримання товару, а контрагенти позивача позбавлені матеріальних та трудових ресурсів для вчинення господарський операцій у перевіряємий період. Так, представники позивача пояснили, що вказані документи не відносяться до документів сурової звітності, а їх відсутність не може свідчити про безтоварний характер операцій, з огляду на наявність інших належним чином оформлених первинних документів, з огляду на вищезазначене контролюючий орган прийшов до хибного висновку про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами за відповідний період. Також, представники позивача зазначив, що контролюючим органом не надано вироку суду щодо саме фіктивності контрагентів позивача, що, в свою чергу не може бути достатньою правовою підставою для висновків про нереальність вчинення господарських операцій позивача. На підставі вищезазначеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що під час проведення перевірки встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ НКП "Укртранссигнал" та контрагентами ТОВ «БК Акцент» , ТОВ «Союз Універсал» , ТОВ «М-МЕТ» , ТОВ «УПЕМ» , з огляду на те, що позивачем первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів. Також, представник відповідача вказав, що контрагенти позивача є учасниками ряду кримінальних проваджень в рамках ст. 191, ст. 205 ККУ. На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 09.01.2018 року № 41, направлень від 09.01.2018 року № 27, 28 ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна

позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НКП Укртранссигнал з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських відносин з контрагентами-постачальниками з ТОВ «БК Акцент» за лютий, травень, червень 2015 року, з ТОВ «Союз Універсал» за квітень 2015 року та травень, липень 2016 року, з ТОВ «М-МЕТ»за липень, вересень, жовтень 2016 року, з ТОВ «УПЕМ» за грудень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг)

Результати перевірки викладені в акті № 239/20-40-14-12-11/30753379 від 24.01.2018 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ НКП "Укртранссигнал" п.п. А п. 198.1, абз. 1, 2 п.п. 198.3 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 1009768 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість у грудні 2016 року на суму 969229 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 40539, 00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, супровідним листом від 26.01.2018 року № 19 надав до ГУ ДФС у Харківській області свої заперечення.

Листом від 06.02.2018 року ГУ ДФС у Харківській області повідомлено ТОВ НКП "Укртранссигнал", що висновки акту перевірки № 239/20-40-14-12-11/30753379 від 24.01.2018 року залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 239/20-40-14-12-11/30753379 від 24.01.2018 року ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018 року № 00000211412 по формі "В-4" та № 00000201412 по формі "Р" на загальну суму 1009768,00 грн.

Як було встановлено під час розгляду справи, підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про нереальність господарських операцій ТОВ НКП "Укртранссигнал" з контрагентами ТОВ «БК Акцент» , ТОВ «Союз Універсал» , ТОВ «М-МЕТ» , ТОВ «УПЕМ» у перевіряємий період.

Проте суд не погоджується із вказаними висновками, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «БК Акцент» (постачальник) та ТОВ НКП "Укртранссигнал" (замовник) були укладені аналогічні за своєю правовою природою договори №1 від 02 лютого 2015р., №6 від 07 травня 2015р., № 8 від 25 травня 2015року (т.1 а.с. 83-85, 90-92, 99-101), відповідно до умов яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику певну продукцію, відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Згідно з п.п.4.1 п.4 вищезазначених договорів поставка товару здійснюється на умовах DDP Інкотермс 2010 .

Так, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 термін DDP ( постачання з оплатою мита ) означає, що продавець надасть товар, що пройшов митне очищення і не був розвантажений і прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення.

Факт реального виконання умов вказаних правочинів специфікаціями, видатковими накладними № РН-200204 від 20.02.2015 року, № РН-070503 від 07.05.2015 року, № РН-040606 від 04.06.2015 року, податковими накладними № 72 від 20.02.2015 року, № 3 від 07.05.2015 року, № 7 від 04.069.2015 року (т. 1 а.с. 86-88, 93,95-97, 102-105)

На підтвердження внутрішнього переміщення придбаних товарів позивачем залучено до матеріалів справи накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (т.1 а.с. 107-122, 167).

Розрахунки по даним договорам проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 92 від 03.03.2015 року, № 168 від 18.05.2015 року, № 210 від 10.06.2015 року (т.1. а.с. 89, 98, 106).

Щодо взаємовідносин ТОВ НКП "Укртранссигнал" та ТОВ М-МЕТ , то як вбачається з матеріалів справи між ТОВ НКП "Укртранссигнал" (замовник) та ТОВ "М-МЕТ" (постачальник) 21 липня 2016 року укладено договір № 7, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику певну продукцію, відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (т.1 а.с. 178-180).

Відповідно до п.п 4.1-4.2 договору, товар постачається на умовах FСА (у відповідності до Правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС у ред. 2010 року) або по додатковому узгодженню сторін. Замовник оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, вказаною в Специфікації. Розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються у безготівковій формі.

Факт поставки товару за договором № 7 від 21 липня 2016 року підтверджується специфікаціями № 1 -9, видатковими накладними № 25 від 21.07.2016 року, № 26 від 22.07.2016 року, № 27 від 25.07.2016 року, № 30 від 19.09.2016 року, № 31 від 20.09.2016 року, № м32 від 21.09.2016 року, № 34 від 14.10.2016 року, № 35 від 15.10.2016 року, № 36 від 17.10.2016 року, податковими накладними № 21 від 21.07.2016 року, № 22 від 22.07.2016 року, № 23 від 25.07.2016 року, № 26 від 19.09.2016 року, № 27 від 20.09.2016 року, № 28 від 21.09.2016 року, № 31 від 14.02.2016 року, № 32 від 15.10.2016 року, № 33 від 17.10.2016 року (т.1 а.с. 181-210).

Факт внутрішнього обліку та переміщення придбаних товарів підтверджується залученими позивачем до матеріалів справи накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів ( т.1 а.с. 219-230 а).

Оплата за придбані вироби підтверджується платіжними дорученнями № 903 від 01.08.2016р., №909 від 03.08.2016р., №908 від 03.08.2016р., №979 від 23.09.2016р., №1023 від 21.10.2016р., №1024 від 24.10.2016р., №1027 від 25.10.2016р., №1039 від 02.11.2016р. (т.1 а.с. 211-219).

Також, як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між ТОВ НКП "Укртранссигнал" (замовник) та ТОВ Союз-Універсал (постачальник) виникли на підставі договору № 4 від 08.04.2015 року та договору № 6 від 20.05.2016 року (т.1 а.с. 242-244, т.2 а.с. 6-8), за умовами яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику ТМЦ, відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Товар постачається на умовах FCA (у відповідності до Правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС у ред. 2010 року) або по додатковому узгодженню сторін.

Реальність виконання вказаних правочинів підтверджується специфікаціями № 1-9, видатковими накладними № 10 від 27.04.2015 року, № 11 від 28.04.2015 року, № 12 від 29.04.2015 року, № 28 від 27.05.2016 року, № 27 від 26.05.2016 року, № 26 від 25.05.2016 року, № 41 від 07.07.2016 року, № 42 від 08.07.2016 року, № 43 від 11.07.2016 року, № 44 від 12.07.2016 року, № 45 від 13.07.2016 року, податковими накладними № 7 від 27.04.2015 року, № 8 від 28.04.2015 року, № 9 від 29.04.2015 року, № 10 від 30.04.2015 року, № 8 від 27.05.2016 року, № 7 від 26.05.2016 року, № 6 від 25.05.2016 року, № 8 від 07.07.2016 року, № 9 від 08.07.2016 року, № 10 від 11.07.2016 року, № 12 від 12.047.2016 року, № 13 від 13.07.2016 року, (т.1 а.с. 245-250, т.2 а.с. 1-5, 9-38).

Факт внутрішнього обліку та переміщення придбаних товарів підтверджується залученими позивачем до матеріалів справи накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (т2.а с. 47-88).

Оплата за придбані вироби підтверджується платіжними дорученнями №776 від 31.05.2016р., №779 від 01.06.2016р.,№798 від 09.06.2016р., №804 від 13.06.2016р., №870 від 20.07.2016р., №877 від 21.07.2016р., №881 від 22.07.2016р., №882 від 25.07.2016р. (т.2 а.с. 39-46).

З приводу взаємовідносин між ТОВ НКП "Укртранссигнал" та ТОВ УПЕМ , то вони склались на підставі договору № 14 від 14.11.2016 року, за умовами якого постачальник (ТОВ УПЕМ ), зобов'язується поставити та передати у власність замовнику (ТОВ НКП "Укртранссигнал") ТМЦ, відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Товар постачається на умовах FCA (у відповідності до Правил тлумачення торгівельних термінів - ІНКОТЕРМС у ред. 2010 року) або по додатковому узгодженню сторін (т.2 а.с. 216-218).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем залучено до матеріалів справи специфікації № 1-9, видаткові накладні № 21 від 07.12.2016 року, № 22 від 08.12.2016 року, № 23 від 09.12.2016 року, податкові накладні № 23 від 07.12.2016 року, № 24 від 08.12.2016 року, № 25 від 09.12.2016 року (т.2 а.с. 219-235).

Факт внутрішнього обліку та переміщення придбаних товарів підтверджується залученими позивачем до матеріалів справи накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (т.2 а.с. 246-250).

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями № 1071 від 18.11.2016 року, №1073 від 21.11.2016р., №1101 від 01.12.2016р., №1123 від 06.12.2016р., №1145 від 07.12. 2016р., №1153 від 09.12.2016р., №1160 від 12.12.2016р.,№1168 від 12.12.2016р.,№1217 від 20.12.2016р., №1230 від 23.12.2016р (т.2 а.с. 236-245).

Також, позивачем на підтвердження належного обліку основних засобів, необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та бухгалтерського обліку залучено до матеріалів справи оборотно - сальдові відомості по рахункам № 10, 631 (т.3 а.с. 136-141, 168-216).

Додатково, позивачем також надано до суду розшифровку фактичної калькуляції по сировині, матеріалам та покупним комплектуючим (т.3 а.с. 217-249, т.4 а.с. 1-149).

Факт відповідності якості виготовленої ТОВ НКП "Укртранссигнал" продукції міжнародним стандартам і системам підтверджується сертифікатами відповідності (т.3 а.с. 142-154).

Наявність у ТОВ НКП "Укртранссигнал" відповідних складських, нежитлових будівель, кваліфікованого персоналу для забезпечення господарської діяльності підприємства підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, договором оренди № 1 від 04.01.2010 року, копією штатного розкладу підприємства (т.3 а.с. 155-163).

Окрім того, належний облік виданих довіреностей на отримання ТМЦ підтверджується копією журналу довіреностей з 2011 року (т.3 а.с. 164-167).

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

До внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до абз. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

До внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ «БК Акцент» , ТОВ «Союз Універсал» , ТОВ «М-МЕТ» , ТОВ «УПЕМ»виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Оцінивши правочини, укладені позивачем з ТОВ «БК Акцент» , ТОВ «Союз Універсал» , ТОВ «М-МЕТ» , ТОВ «УПЕМ» за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що останні укладено між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону.

Доказів повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.

За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивачем наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, а відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарської операції позивача з ТОВ «БК Акцент» , ТОВ «Союз Універсал» , ТОВ «М-МЕТ» , ТОВ «УПЕМ» на підставі того, що позивачем не надано документально оформлених ТТН.

Суд вказує на необґрунтованість позиції відповідача про нереальність вчинення господарських операцій за відсутності оформлених ТТН, оскільки за умови надання підприємством всіх належно оформлених підтверджуючих документів, а товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Поряд із тим, відповідачем не надано до суду доказів того, що ТТН відносяться до документів суворої первинної звітності та обов'язково мають бути оформлені щодо кожної господарської операції.

Суд зауважує, що наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.02.2018 року по справі №813/1974/17.

Окрім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що придбаний товар, з огляду на його малогабаритність, було перевезено заступником директора ТОВ НКП Укртранссигнал ОСОБА_5 на власному автомобілі Volkswagen (реєстраційний номер НОМЕР_1), на підтвердження чого позивачем залучено до матеріалів справи копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т. 4 а.с. 158-159).

Вказані обставини також було зафіксовано в поясненнях заступника директора ТОВ НКП Укртранссигнал ОСОБА_5, наданих в ході проведення перевірки, що також зазначено в акті перевірки (т.1 а.с. 27).

Суд також зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що відповідний вантаж фактично не був отриманий вантажоодержувачем, суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи не подав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відсутності факту перевезення та отримання продукції .

Суд вважає за потрібне звернути увагу, що в умовах дії принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

З приводу зауважень контролюючого органу (т.1 а.с. 27) щодо відсутності у наданих до перевірки видаткових накладних номерів та дат довіреностей на отримання ТМЦ, то представник позивача пояснив, що ТМЦ були отримані особисто директором підприємства, можливість чого передбачена статутом підприємства, що, в свою чергу, усуває необхідність у зазначенні вказаних реквізитів.

Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що сам факт порушення кримінальної справи проти ТОВ БК Акцент , в рамках кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом, а під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17 (провадження № К/9901/1349/17).

При цьому, інших доказів, які б вказували на фіктивність правочину позивача із вказаними контрагентом податковим органом не зафіксовано ані в акті перевірки, ані в ході судових засідань, а зауважень відповідача до наданих первинних документів матеріали справи також не містять.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів позивача - ТОВ «БК Акцент» , ТОВ «Союз Універсал» , ТОВ «М-МЕТ» , ТОВ «УПЕМ» , та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Щодо позиції контролюючого органу з приводу неможливості достовірного встановлення руху товару по всьому ланцюгу постачання контрагентів позивача, то суд звертає увагу, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/17).

Судом також не приймається до уваги позиція контролюючого органу про відсутність/незначну кількість у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки, що на думку відповідача, свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Суд зауважує, що в межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові від ь16.01.2018 року по справі № 820/4648/13-а.

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки та відзиву відповідача на позов, податковий орган прийшов до висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ БК Акцент , в якого позивачем були придбано ТМЦ, посилаючись на наявність відкритих кримінальних проваджень.

Водночас, відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції та всупереч принципу офіційності в адміністративному судочинстві не надано до суду вироку суду з відповідними висновками стосовно фіктивної господарської діяльності ТОВ БК Акцент , що, в свою чергу, вказує на недоведеність відповідачем схемного характеру операцій у рамках взаємовідносин з ТОВ БК Акцент , що виключає законність донарахування за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Верховного суду України, яка висловлена в постанові 13.03. 2018 року по справі №801/6934/13-а.

Таким чином, господарські операції ТОВ НКП Укртранссигнал мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документам, відтак податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018 року № 00000211412 по формі "В-4" та № 00000201412 по формі "Р" на загальну суму 1009768,00 грн. прийнято необґрунтовано та підлягають скасуванню, а відтак позовні вимоги ТОВ НКП Укртранссигнал слід задовольнити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-комерційне підприємство "Укртранссигнал" (вул. Луї Пастера, буд. 2,м. Харків, 61075, код ЄДРПОУ 30753379) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39859805) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018 року № 00000211412 по формі "В-4" та № 00000201412 по формі "Р" Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-комерційне підприємство "Укртранссигнал" (вул. Луї Пастера, буд. 2,м. Харків, 61075) сплачену суму судового збору в розмірі 10097 (десять тисяч дев'яносто сім) грн. 68 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області ( вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39859805).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2018 року.

Суддя Горшкова О.О.