Рішення

від 20.06.2007 по справі 02/1629

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/1629

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   "20" червня 2007 р.                                                                                  Справа №  02/1629

Господарський суд Черкаської області в складі   головуючого судді  Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Сиволовською О.І., за участю представників: позивача:               Білоус В.П. –за довіреністю,  відповідача: Олексенко Н.В. –арбітражний керуючий -                          ліквідатор,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю  „Кераміст”

до приватного сільськогосподарського підприємства „Колос” с. Стецівка

про визнання договору купівлі-продажу цегельного заводу дійсним,   

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання дійсним на підставі частини 2 статті 220 Цивільного                кодексу України договору від 25 лютого 2004 року купівлі-продажу цегельного заводу із                      всіма спорудами та обладнанням, який розміщений  в с. Стецівка Звенигородського району,              вул. Ватутінська, 10,  укладеного позивачем та відповідачем між собою, але не посвідченого  нотаріально, з мотивів ухилення відповідача від його нотаріального посвідчення, та визнати                 за ТОВ «Кераміст»право власності на майно, вказане у договорі, а саме: навіс цегельного              заводу, гофманську піч, адміністративний будинок, будівлю гаража, сарай сушильний 1-3                 (три навіси для сушки цегли), трансформатор ЛТ-6 /ц/ завод, трансформатор РМ 250/10, бетонозмішувач, колодязь, прес М 727, майстерню, баню.   

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив визнати дійсним договір купівлі-продажу від 25 лютого 2004 року з моменту його укладення.  

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти  доводів позивача                    про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору,  пояснила,  що  в даний                               час ПСП “Колос”  перебуває в судовій ліквідаційній процедурі за рішенням господарського                     суду у справі № 14/5100  і вирішення спірного  питання  про порядок придбання нерухомого     майна можливо з дотриманням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.   

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 14 по 20 червня 2007 року на підставі               ст.77  ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши  пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні,  суд  встановив наступне.    

ПСП «Колос»(як продавець) та ТОВ «Кераміст»(як покупець) уклали договір від 25 лютого 2004 року купівлі –продажу цегельного заводу, із всіма спорудами та обладнаннями,              що входять в структуру даного заводу, що розташований за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Стецівка, вул. Ватутінська, 10.

Суд вважає, що договір купівлі-продажу від 25.02.2004р. підписаний від імені                продавця - ПСП «Колос»уповноваженою особою –Шинкаренко Іваном Федоровичем, який                був на той час директором  підприємства. Для укладення даного договору та продажу майна                     був отриманий дозвіл податкового органу на реалізацію цього майна (відповідно до                  переліку),  який дійсний до 05.03.2004 року.  

За умовами вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю вказане майно, а покупець зобов'язався прийняти майно та сплатити за нього 28 910 грн.                      Сторони виконали умови договору. Відповідач за актом прийняття –передачі цегельного              заводу від 27.02.2004 року передав позивачу вказане у договорі майно. Позивач повністю розрахувався із відповідачем за придбані приміщення, що підтверджується довідкою за  підписом  начальника ДПІ у Звенигородському районі від 13.02.2007 року № 973/24-024.

ПСП „Колос” на момент укладення договору купівлі-продажу було власником майна                   на підставі рішення виконавчого комітету Спецівської сільської ради від 12 лютого 2004                       року № 11,  що підтверджується також свідоцтвом про право власності на нерухоме майно                     від 23.03.2004 року.      

Договір купівлі-продажу майна від 25.02.2004р. не був посвідчений нотаріально.  Як вбачається із матеріалів справи, 23.01.2006 року та 23.02.2007 року ТОВ „Кераміст”                    направило ПСП „Колос”  листи,  у яких вимагало від нього письмового повідомлення про                  дату, на яку його уповноважена особа зможе прибути до нотаріальної контори для                      посвідчення договору купівлі - продажу цегельного заводу. Дані вимоги  підприємством не задоволені.       

Виходячи з викладеного, на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України                суд вважає вимогу позивача про визнання договору купівлі-продажу цегельного заводу від 25.02.2004р. дійсним.  

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на                   підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про                визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,                 а також у разі втрати ним документа, кий  засвідчує його право власності.             

Виходячи з викладеного, суд вважає  законною, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами і ніким не спростованою вимогу ТОВ „Кераміст” про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25 лютого 2004р. та про визнання  за ним  права власності на  вказане у договорі майно, що знаходиться  за адресою:  Черкаська область,  Звенигородський район, с. Стецівка, вул. Ватутінська, 10.  Провадження у справі про банкрутство ПСП                    “Колос”  не має значення для даної справи, оскільки  провадження у справі про банкрутство               було порушене 15.11.2005 року, тобто більше ніж через півтора року після укладення                       договору купівлі-продажу від 25.02.2004 року.  

          Суд вважає, що даний  спір виник внаслідок неправильних дій позивача, який не вжив заходів для своєчасного нотаріального посвідчення договору, тому на підставі ч. 2 ст. 49                    ГПК України понесені ним судові витрати  повністю покладаються на нього і йому не відшкодовуються.    

             Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49,  82-85 ГПК України, суд      

                                                             ВИРІШИВ:   

Позов задовольнити повністю.

                 Визнати дійсним договір № б/н від 25 лютого 2004 року купівлі-продажу, укладений  товариством з обмеженою відповідальністю „Кераміст” та приватним сільськогосподарським підприємством „Колос”.    

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Кераміст” (Черкаська                        область, м. Ватутіне, вул. Безіменна, 3/1, кв. 2, ідентифікаційний код 32469055) право                 власності на навіс цегельного заводу, гофманську піч, адміністративний будинок, будівлю            гаража, сарай сушильний 1 –3, трансформатор ЛТ –6/ц/ завод, бетонозмішувач, колодязь,                прес М727, майстерню, баню, що розташовані за адресою: Черкаська область,                             Звенигородський район, с. Стецівка, вул. Ватутінська, 10, що було придбане  за договором                      купівлі-продажу  № б/н  від 25 лютого 2004 року.  

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного                господарського суду.

Суддя                                                                                                           А.Д. Пащенко

Рішення підписане суддею 25.06.2007 року