Постанова

від 12.07.2018 по справі 804/2204/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 рокусправа № 804/2204/18

                                                                       головуючий суддя І інстанції – Рябчук О.С.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя (доповідач):          Іванов С.М.

           судді:                               Панченко О.М.           Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у справі № 804/2204/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі – позивач) звернулося з позовом до Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради (далі – відповідач, КЗО СШ № 44 ДМР), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, будинок 6, КЗО СШ № 44 ДМР, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що подальша експлуатація підприємства відповідача із виявленими за наслідками перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування, – задоволено в повному обсязі.

          Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, будинок 6, Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Відповідач – Комунальний заклад освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що з огляду на розгляд судом першої інстанції справи в порядку спрощеного провадження було обмежено права скаржника на доступ до правосуддя та не надано представнику відповідача надати свої доводи та заперечення. Зупинка експлуатації будівлі КЗО СШ № 44 ДМР позбавить дітей, що навчаються в даному закладі, конституційного права на середню загальну освіту, передбачену ст. 53 Конституції України. Наголошено на тому, що відповідачем усунуто майже всі порушення, виявлені під час проведення перевірки, разом з тим, можливість усунення усіх порушень не залежить від волі КЗО СШ № 44 ДМР, оскільки потребує значних фінансових витрат, при цьому зауважено, що органом управління Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради було включено у бюджет м. Дніпро на 2018 рік, капітальні видатки у сумі 108 955 119 грн., у тому числі на встановлення автоматичної пожежної системи, встановлення пожежних гідрантів, встановлення протипожежних дверей, страхування пожежної дружини, оброблення дерев'яних конструкцій вогнегасним розчином, ремонту будівель та приміщень закладів освіти відповідно до програми розвитку освіти у м. Дніпрі на 2016-2020 роки, про що свідчить рішення сесії Дніпровської міської ради № 3/27 від 06.12.2017 року. Зауважено, що у період з 14.05.2018 року по 16.05.2018 року у відповідача було проведено позапланову перевірку усунутих порушень правил пожежної безпеки, що загрожують життю та здоров'ю людей, за результатами якої відповідних порушень виявлено не було, що підтверджується актом позапланової перевірки № 448 від 16.05.2018 року. Наголошено на тому, що позивачем всупереч приписів ст. 68, 69 Кодексу цивільного захисту населення України, а також ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не виносився припис про усунення недоліків, а тому звернення до суду з даним позовом є передчасним та необґрунтованим.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останнього.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 29.09.2017 р. на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 р. № 643 «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» Дніпровським міським управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято Наказ № 53 «Про проведення перевірок».

У період з 10.11.2017 р. по 23.11.2017 р. відповідно до наказу від 29.09.2017 р. № 53, посвідчення на перевірку № 1151 від 05.10.2017 р., фахівцями Дніпровського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КЗО СШ № 44 ДМР, а саме, перевірено приміщення будівлі та територію за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, будинок 6.

В акті перевірки встановлено низку порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей допущених КЗО СШ № 44 ДМР при експлуатації приміщень будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, будинок 6.

Зміст даних порушень зафіксований в акті № 850 від 23.11.2017 р. та полягає в наступному:

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (розділ V, п.3, пп.3.10 Правил пожежної безпеки в Україні);

- відсутній розпорядчий акт про проведення занять за тематикою спеціальних програм підготовки населення на підприємствах, в установах і організаціях на рік та його відповідність вимогам нормативно-правових документів (пп.4.5.2 Наказу МНС України від 15.08.2007 року № 557 «Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях»);

- не розроблено плани взаємодії з ліквідації НС у разі виникнення надзвичайної ситуації на інших об'єктах і територіях (п.28 Положення про ЄДС ЦЗ України ПКМУ від 09.01.2014 № 11);

- приміщення навчального закладу не обладнано автоматичною системою пожежної сигналізації (СПС), системою оповіщення людей про пожежу третього типу та керування евакуацією з подальшим технічним обслуговуванням автоматичної системи пожежної сигналізації та з виведенням сигналу від контрольно-приймального приладу системи пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (розділ V, п.1, пп.1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, додатку А (обов'язковий) таблиці А.1 п. 7.3 п. 5 підп. 5.8 додатку Б, таблиці Б1, розділу 5, п. 5.1 «Державні будівельні норми. Системи протипожежного захисту»);

- не надано протоколи сертифікаційних випробувань по визначенню групи горючості, токсичності продуктів горіння та димоутворювальну здатність оздоблювальних матеріалів евакуаційних шляхів з навчального закладу (розділ ІІІ пп. 2.17 Правил пожежної безпеки, п.7.3.3 «Державні будівельні норми. Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги»);

- не забезпечено в повному обсязі працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів (ст.20 Кодексу цивільного захисту України);

- не надано акт проведення схованих електромонтажних робіт над підвісною стелею (розділ IV пп. 1.12 Правил пожежної безпеки);

- шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням (світловими покажчиками – «Вихід») (розділ III, п 2, пп. 2.31, 2.32 Правил пожежної безпеки в Україні).

Копію акту вручено посадовій особі відповідача 23.11.2017 року.

Згідно з відміткою на акті – заперечень або зауважень на акт перевірки не було.                              Застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта відповідача і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки КЗО СШ № 44 ДМР, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є неприпустимим, при цьому доказів усунення встановлених порушень надано не було.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

          Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Так, перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розпорядження Кабінету Міністрів України № 643-р від 20.09.2017 року «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу № 53 від 29.09.2017 року «Про проведення перевірок», посвідчення на проведення перевірки № 1151 від 05.10.2017 року.

В ході позапланової перевірки КЗО СШ № 44 ДМР було встановлено, що будівля школи експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що підтверджується актом за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 850 від 23.11.2017 р.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що подальша робота об'єкта відповідача з виявленими порушеннями створювала реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

При цьому посилання відповідача на усунення порушень, визнаються колегією суддів апеляційного суду безпідставними, оскільки відповідачем самостійно зазначено, що частина порушень не може бути виконана самим відповідачем через відсутність права на ведення власної фінансової діяльності, в той же час, вказані обставини свідчать про не усунення встановлених перевіркою порушень в повному обсязі, що створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому факт включення в бюджет м. Дніпра на 2018 рік, капітальних видатків у сумі 108 955 119 грн., у тому числі на встановлення автоматичної пожежної системи, встановлення пожежних гідрантів, встановлення протипожежних дверей, страхування пожежної дружини, оброблення дерев'яних конструкцій вогнегасним розчином, ремонту будівель та приміщень закладів освіти відповідно до програми розвитку освіти у м. Дніпрі на 2016-2020 роки, про що свідчить рішення сесії Дніпровської міської ради № 3/27 від 06.12.2017 року, за відсутності актів здачі-прийняття виконаних робіт, якими б був зафіксований факт встановлення відповідних систем та проведення певних робіт не свідчать про усунення допущених порушень.

З приводу посилань заявника апеляційної скарги на те, що у період з 14.05.2018 року по 16.05.2018 року позивачем було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КЗО СШ № 44 ДМР, за наслідками якої складено акт № 448 від 16.05.2018 року, відповідно до якого під час позапланової перевірки порушень не виявлено, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до вказаного акту перевірки питання з «Переліку питань щодо проведення перевірки», а саме: 10.1 «Будівлі, приміщення та споруди обладнані автоматичними системами протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, автоматичними системами пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей, системами продимного захисту, системами централізованого пожежного спостереження), засобами зв'язку відповідно до чинних нормативно-правових актів», 10.2 «АСПЗ обслуговуються відповідно до вимог нормативно-правових актів» не перевірялись, в той час, як актом № 850 від 23.11.2017 року зафіксовано порушення і по даним питанням.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. ст. 23, 308 КАС України судом апеляційної інстанції здійснюється перевірка рішення суду першої інстанції на дотримання норм матеріального та процесуального права. На час прийняття оскаржуваного рішення порушення Правил протипожежної безпеки відповідачем усунуті не були та були наявні, а відповідно рішення суду першої інстанції відповідає приписам ст. 242 КАС України.

При цьому, в разі усунення зазначених порушень в повному обсязі, відповідач не позбавлений можливості звернення до суду з відповідним позовом щодо скасування встановлених заходів реагування.

Щодо доводів відповідача стосовно передчасного звернення позивача до суду з огляду на відсутність винесеного припису, колегія суддів зазначає, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачають серед розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) приписи як обов'язкові для виконання у визначені строки письмові вимоги посадових осіб органу державного нагляду (контролю) суб'єктам господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Водночас, законодавцем не обмежено можливості органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування фактом винесення припису та встановленими ним строками для усунення порушень вимог закону.

Відтак, винесення припису та звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування є двома окремими повноваженнями органу державного нагляду (контролю), можливість здійснення яких не пов'язана будь-якою послідовністю їхнього застосування.

Таким чином, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності.

Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. І лише у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

          З приводу посилань заявника апеляційної скарги на те, що розгляд судом першої інстанції справи в порядку спрощеного провадження обмежив права скаржника на доступ до правосуддя, внаслідок чого не надано представнику відповідача можливості надати свої доводи та заперечення, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що дана категорія справ не відноситься до переліку справ, визначених ч. 4 ст. 12 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

          За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 вказаної статті визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість розгляду даної справи саме в порядку спрощеного провадження, тобто клопотання відповідача про розгляд справи за його участі було вирішено належним чином (а.с.212).

          Разом з тим, відповідачем не зазначено, які саме докази та пояснення, які б він бажав надати у судовому засіданні, були не враховані судом першої інстанції, та могли б вплинути на вирішення справи по суті.

          При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідач скористався наданим законом правом на подання відзиву по справі із долученням усіх документів, які вважав за необхідне, та яким судом першої та апеляційної інстанції була надана відповідна правова оцінка.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу освіти "Спеціалізована школа № 44 природничо-медичного профілю" Дніпровської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у справі № 804/2204/18 – залишити без змін.

          Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

          Повний текст постанови складено 17 липня 2018 року.

Головуючий суддя:                                                                                С.М. Іванов

           Суддя:                                                                                О.М. Панченко

           Суддя:                                                                                В.Є. Чередниченко