ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 липня 2018 рокусправа № 804/7231/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Головко О.В. Суховаров А.В.
секретар судового засідання: Троянов А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафмі» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування припису, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дафмі» звернулось з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.09.2017 року № 4-6734-9-3.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.09.2017 року № 4-6734-9-3.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в ході перевірки встановлено, що підприємством порушуються вимоги Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про відходи».
Так, забруднюючі навколишнє природне середовище речовини, що утворюються під час діяльності товариства, не обліковуються та не враховуються у діючих дозволах на викиди забруднюючих речовин, на підприємстві відсутнє необхідне обладнання та оснащення, що використовується для запобігання порушень чинного законодавства про охорону земель та навколишнього природного середовища.
З метою усунення вищезазначених порушень підприємству було видано відповідний припис, який, на думку апелянта, є законним та обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.08.2017 р. № 757-П було проведено планову перевірку дотримання ТОВ «Дафмі» вимог природоохоронного законодавства України.
За результатами вищевказаної перевірки складено відповідний Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, відповідно до змісту якого встановлено наступні порушення:
- проектна документація з розділом ОВНС та відповідними погодженнями на влаштування цеху з виробництва гальмівних колодок відсутня, що є порушення ст.ст. 26, 27, 51 «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 7, 32 Закону України «Про екологічну експертизу»;
- до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (від 15.06.2015 № 1210136600-509) підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на викиди, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та є підставою для нарахування збитків заподіяних державі в наслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639 та зареєстрованої в Мінюсті України 21.01.09 за № 48/16064, зі змінами внесеними наказом Мінприроди України від 28.12.2016 № 548, зареєстрованими в Мінюсті України 23.01.2017 за № 98/29966;
- в матеріалах інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не в повному обсязі обліковується технологічне обладнання, що є джерелом утворення викидів, а саме: 1 ваги для важення фрикційної суміші, 1 дробеструйна установка, 1 клеезмішувач, 4 столи нанесення клею на опірну пластину вручну, які обладнані місцевою витяжною вентиляціями, 20 пресів фрикційної суміші, 2 камери порошкового фарбування, 1 лінія фарбування, 2 каплесгруйних маркератори, 3 фрезерних верстати, 2 галтовочних барабани, 1 свердлильний верстат, 1 токарний верстат, 1 відрізний верстат, 6 штамповочних верстатів опірних пластин, гильятинні ножиці, 1 шліфувальний верстат, 1 електрична піч сушіння колодок. Відповідно діючий дозвіл на викиди отримано без урахування обсягів викидів від обладнання необлікованого у матеріалах інвентаризації викидів Таким чином, підприємством порушуються вимоги ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
- статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) не складається. Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку складаються відповідно до інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка не відповідає фактичному стану по кількості джерел утворення викидів та обсягами викидів. Таким чином, статзвітність та розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку складаються не в повному обсязі, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря не здійснюється, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- на підприємстві в наявності ГОУ, однак на момент перевірки паспорти на газоочисне устаткування згідно вимог Правил технічної експлуатації установок очистки газу не розроблені. Крім того, правилами технічної експлуатації установок очистки газу передбачено проводити огляд ГОУ для оцінки їх технічного стану не менше двох разів на рік комісією, яка призначається суб'єктом господарювання. Однак, на момент перевірки Акти оцінки технічного стану роботи ГОУ відсутні. Також, згідно вищезазначених правил, передбачено здійснювати перевірку на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам два рази на рік для забруднюючих речовин І-ІІ класів небезпеки, що підлягають очищенню, один раз на рік - для забруднюючих речовин ІІІ-ЇУ класу небезпеки, що підлягають очищенню. Однак, акти ефективності роботи ГОУ на момент перевірки відсутні. Вищевикладене є порушенням вимог Правил технічної експлуатації установок очистки газу, ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
- інформація щодо наявності автотранспорту на балансі підприємства на розгляд не надано, що є порушенням ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
- водопостачання та водовідведення госппобутових вод здійснюється на підставі договору про спільне використання технологічних мереж водопостачання та водовідведення від 01.09.2012 № ВПіВВ-10, укладеного з ВАТ «НВП «Орбіта». Первинний облік водопостачання та водовідведення в 2017 році не здійснюється, статистична звітність по формі 2-ТП (водгосп) не складається, що є порушення ст. 44 Водного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- в ході візуального огляду встановлено, що території підприємства не в повному обсязі обладнана твердим покриттям:, збирання зливових вод не влаштовано, скид зливових стічних вод здійснюється по рельєфу місцевості, локальні очисні споруди зливових стоків відсутні. Також, підприємством не в повному обсязі здійснюються заходи щодо попередження забруднення зливової поверхні території прилеглої до виробничих приміщень. Таким чином підприємством порушуються ст. ст. 42, 44, 70, 95, 96, 98, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 96,164 Земельного кодексу України;
- інвентаризація відходів, що утворюються при діяльності підприємства відсутня, норми утворення, їх склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища не визначено, технічні паспорти відходів відсутні, декларація щодо утворення відходів за попередні роки не складалась. Статзвітність щодо поводження з відходами та первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві (за формою 1 - ВТ) не здійснюється. Таким чином підприємством порушуються вимоги ст.ст. 7, 17, 26, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 24, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- на підприємстві договори щодо видалення чи утилізації відходів укладено не на всі види відходів, що є порушенням ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи»;
- для пакування продукції підприємством використовується тара та пакувальні матеріали, при цьому підприємством не забезпечується приймання та утилізація використаних пакувальних матеріалів і тари, договір на збирання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари на підприємстві відсутній, що є порушенням ст.ст. 17, 31 Закону України «Про відходи»;
- місця тимчасового зберігання відходів не обладнано згідно вимог природоохоронного законодавства, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи»;
- плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій, розроблені відповідно з вимогами Положення НПАОП .0.00-4.33-99 на розгляд не надано, що є порушенням ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
- в ході обстеження території підприємства, встановлено факт засмічення земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні підприємства, а саме: поблизу складу сировини та матеріалів на земельній ділянці без відповідного дозволу розміщуються відходи (відходи металобрухту). Зазначений факт свідчить про порушення підприємством, ст.ст. 44, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 96, 164 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи»;
- відповідно до Дозволу на викиди забруднюючих речовин (№ 1210136600-509 від 15.06.2015 року) на підприємстві нараховується 19 джерел викидів (організовані). На підприємстві експлуатуються: пилогазоочисні установки (ПГОУ). Паспорта від ПГОУ не розроблено, акти перевірки відповідності фактичних параметрів роботи установок очистки газу проектним (ефективність роботи ПГОУ), акти перевірки технічного стану ПГОУ та журнали обліку робочого часу ПГОУ відсутні, що є порушенням ст. 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», «Правил технічної експлуатації установок очистки газу», умов Дозволу на викиди;
- підприємством систематично не проводиться виробничий контроль за дотриманням затверджених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та умов Дозволу на викиди, що є порушенням ст.29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та умов Дозволу на викиди. (а.с. 15-17)
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, проведеної на території ТОВ «Дафмі», складено припис від 22.09.2017 №4-6734-9-3, яким зобов'язано позивача:
пункт 1. Розробити проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування цеху з виробництва гальмівних колодок, погодити у встановленому порядку;
пункт 2. Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів;
пункт 3. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря урахуванням всіх джерел викидів та обсягів викидів;
пункт 4. Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі;
пункт 5. Забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства;
пункт 6. Забезпечити складання статистичної звітність по формі 2-ТП (водогосп) у відповідності до вимог законодавства
пункт 7. Забезпечити ведення первинного обліку у сфері охорони водних ресурсів;
пункт 8. Забезпечити збирання, очищення та водовідведення зливових стоків з території підприємства у відповідності до вимог законодавства;
пункт 9. Вжити заходи щодо попередження забруднення зливової поверхні території підприємства;
пункт 10. Провести інвентаризацію відходів;
пункт 11. визначити склад і властивості відходів та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;
пункт 12. Розробити та погодити згідне законодавства нормативи граничних показників утворення відходів у технологічних процесах та не питомих показників утворення відходів;
пункт 13. Розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити відповідно до вимог законодавства;
пункт 14. Забезпечити складання декларації про утворення відходів згідно вимог законодавства;
пункт 15. Місця тимчасового зберігання відходів обладнати у відповідності до вимог законодавства;
пункт 16. Ліквідувати розміщення відходів у несанкціонованих місцях;
пункт 17. Забезпечити складання статистичної звітності по формі 1-відходи;
пункт 18. Організувати ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ;
пункт 19. Укласти договори щодо утилізації чи видалення відходів;
пункт 20. Забезпечити приймання та утилізацію використаної тари і пакувальних матеріалів або укласти договори зі спеціальними підприємствами щодо надання відповідних послуг;
пункт 21. Забезпечити проведення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів підприємства;
пункт 22. Забезпечити ведення журналу обліку робочого часу ПГОУ;
пункт 23. Розробити паспорти пилогазоочисних установок з урахуванням вимог нормативної документації;
пункт 24. Забезпечити перевірку відповідності фактичних параметрів роботи установок очистки газу проектним (ефективність роботи ПГОУ) та перевірку технічного стану ПГОУ.
Відповідно до пункту 1 Припису зазначено, що ТОВ «Дафмі» необхідно розробити проектну документацію з розділом оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища та відповідними погодженнями на влаштування цеху з виробництва гальмівних колодок, згідно статей 26, 27, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 7, 32 Закону України «Про екологічну експертизу».
За приписами частини 1 статті 31 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення) додаються тільки до проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті. Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 закону України «Про екологічну експертизу» в Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.
Згідно статті 13 закону України «Про екологічну експертизу» державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Так, відповідний Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».
Водночас влаштування цеху з виробництва гальмівних колодок не віднесено такою Постановою Кабінету Міністрів України до видів діяльності чи об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Матеріалами справи підтверджено наявність робочого проекту, з розділом оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища розроблений «Укрстрой» ГПІ «Придніпровський Промстройпроект». (а.с. 24-26)
За викладених обставин, проектна документацію з розділом оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища у позивача наявна, розроблення відповідної документації для цеху з виробництва гальмівних колодок не є законодавчо встановленим обов'язком, та є підставою для скасування пункту першого Припису.
Щодо другого пункту Припису, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1780 затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, у якому зазначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.
На виконання зазначеного Порядку Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було видано наказ від 16.08.2004 №317, яким затверджено Перелік типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Перелік є вичерпним.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Дафмі» відповідно до вимог чинного законодавства було затверджено звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин розробленого ТОВ НВП «Екосфера» в 2014 році. Дані звіти розроблювались на підставі Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, відповідно до даних звітів наведена повна характеристика наявних на підприємстві джерел викидів та здійснені інструментальні вимірювання викидів забруднюючих речовин на підставі відбору й аналізу проб згідно методик виконання вимірювань (MBB), допущених до використання та наведених у «Переліку методик виконання вимірювань складу та властивостей про об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінекоресурсів України», затвердженого наказом Мінекоресурсів України від 03.1 1.03 № 98.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин отримано позивачем на основі документів, які були розроблені ТОВ НВП «Екосфера», яке згідно з листом (вих. № 5/3- 7/13128-14 від 28.10.2014 року) Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди України) внесено до Переліку установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян, суб'єктів підприємницької діяльності.
ТОВ «Дафмі» в повному обсязі згідно Переліку інвентаризовано обладнання та устаткування, яке може спричинити викиди забруднюючих речовин, на підставі чого отримано необхідні дозволи.
Вищевикладені обставини свідчать про безпідставність пункту 2 Припису.
Щодо третього та четвертого пунктів Припису суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що у Позивача відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» наявний дозвіл на викиди № 1210136600-509 від 15.05.2015 року, терміном дії до 15.06.2025 року.
Згідно з абзацом 10 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:
- неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
- неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
- дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин розраховано з потужності 1 070,0 тис. комплектів на рік. На підставі наявної бухгалтерської інформації за 3 роки, в 2015 році обсяги виробництва склали 989 тис. комплектів, у 2016 році 1032 тис. комплектів, у 2017 році 801,5 тис. комплектів на рік, що менше заявленої потужності й відповідно викиди забруднюючих речовин також є меншими.
Належних документальних доказів того, що до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу відповідачем не надано.
За викладених обставин пункти 3, 4 Припису підлягають скасуванню.
У пункті 5 Припису зазначається: «Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати відповідно з вимогами законодавства в повному обсязі».
За приписами пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками (екологічного) податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
240.1.3. розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії.
Разом з тим, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1 статті 1 ПКУ)
Таким чином, справляння податків та зборів, визначення їх розмірів є виключною компетенцією органів Державної фіскальної служби України, пункт 5 Припису винесено відповідачем поза межами його компетенції, тому підлягає скасуванню.
Стосовно пунктів 6,7 Припису суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 42 Водного кодексу України, підприємство вторинний водокористувач, це користувач, що не має власних водозабірних споруд і отримує воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
У відповідності до пункту 1.5. Наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 16.03.2015 № 78 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування»: під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов'язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та: здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об'єктів в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу; забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення; забирають воду для зрошення в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду); мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року); мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 метрів кубічних води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води; використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води; здійснюють скид (незалежно від об'єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об'єкти та підземні горизонти; віднесені до галузі гідроенергетики; користуються водними об'єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Дафмі» та КП «Дніпроводоканал» укладено договір, предметом якого є послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, встановлено лічильник.
Оскільки позивач забирає воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі до 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом календарного року) і передає зворотні (стічні) води до систем водовідведення, є вторинним водокористувачем, тож законодавчо встановлені підстави для винесення пунктів 6, 7 Припису відсутні.
Щодо пункту 8, 9 Припису суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Дафмі» відноситься до вторинних водокористувачів (абонентів) та скидає стічні води в системи первинних водокористувачів на підставі договору про водовідведення.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом, а відповідно до частини 2 статті 18 закону України «Про благоустрій населених, пунктів» у сфері благоустрою на підприємства покладається лише обов'язок утримувати в належному стані об'єкти благоустрою, що здійснюється у повному обсязі.
За викладених обставин порушень, які вимагається усунути в пунктах 8, 9 Припису позивачем не допущено.
Щодо пунктів 10-20 Припису, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що Паспорт відходів був розроблений позивачем у 2008 році у складі ДСТУ 4462.3.01:2006 «Охорона природи. ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ. Порядок здійснення операцій» як Додаток Б «Паспорт відходів підприємства та інструкція по його заповненню».
Згідно із статтею 11 Закону України «Про стандартизацію» стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти.
Розроблення паспортів відходів в першу чергу необхідне для тих відходів, для яких не визначена відповідна технологія утилізації, і вони накопичуються у місцях видалення відходів, в інших випадках вони не є обов'язковими.
Відповідно до ДСТУ 2195-99 - погодження технічного паспорту відходів здійснює місцевий (територіальний) природоохоронний підрозділ. За ДСТУ 4461.3.01:2006 процедура погодження паспорту відходів відсутня.
На підприємстві спеціально відведено місця для тимчасового зберігання відходів: бетонний майданчик з окремими контейнерами для накопичення та тимчасового зберігання твердих побутових відходів та макулатури картонної; контейнери для накопичення та тимчасового зберігання відходів поліетилену, відходів тари від сировини, відпрацьованих фільтрів, відходів металу розташовані поруч з місцем їх утворення.
Стосовно засмічення земельної ділянки, підприємством було надано пояснення, що металобрухт зберігається на спеціально відведених майданчиках, частково в невеликій кількості був переміщений для проїзду по території вантажного автотранспорту, ще до закінчення перевірки його було переміщено до місця зберігання.
Також між ТОВ «Дафмі» укладено договори з вивезення та видалення відходів, а саме: договір про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів від 15.12.2016 року № 751 укладений з ТОВ «Дніпрокомунтранс» та договір підряду від 11.03.2016 р. № 160311-ДЦ укладений з TOB «ІНВЕНТ ГРУП» на виконання робіт з очищення мастильних матеріалів від домішок і вологи.
Пункти 10-20 Припису також підлягають скасуванню, оскільки порушення, які вказаним пунктами вимагається усунути відповідачем та належними доказами не доведено.
Щодо пунктів 20-24 Припису, суд зазначає наступне.
У акті перевірки вказано, що ТОВ «ДАФМІ» не має паспортів на наявне газоочисне устаткування, розроблених згідно вимог Правил технічної експлуатації установок очистки газу, актів оцінки технічного стану роботи газоочисного устаткування та актів ефективності роботи газоочисного устаткування.
Матеріалами справи підтверджено, що у ТОВ «Дафмі» обліковується пило фільтруюче обладнання СовПлим «МО».
«Правила технічної експлуатації установок очистки газу» затверджені Наказом Міністерства охорони навколишнього природного від 06.02.2009 № 52 не поширюються пило фільтруюче обладнання.
За викладених обставин, з урахуванням того, що вказане обладнання не являється газоочисним, вимоги припису щодо установок очистки газу є безпідставними.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування припису відповідача № 4-6054-8-3 від 29.08.2017 року, оскільки відповідач не довів суду правомірності їх прийняття.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 17.07.2018 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 19.07.2018.
Головуючий суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2018 |
Оприлюднено | 24.07.2018 |
Номер документу | 75382189 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кононенко Олександр Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні