Рішення

від 03.07.2018 по справі 363/4289/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.07.2018 Справа № 363/4289/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, про визнання права власності на спадкове майно ,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,6500 га, кадастровий номер 3221888000:22:041:0490, що розташована на за адресою: Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська рада , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. В зв'язку з тим, що за життя спадкодавець не встиг оформити державний акт на право власності на землю, порушує питання про визнання за ним права власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

Представник третьої особи до суду не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, після смерті 09 грудня 2010 року ОСОБА_2 (матері позивача) відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 1,6500 га, кадастровий номер 3221888000:22:041:0490, що розташована на за адресою: Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська рада , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Вказану земельну ділянку спадкодавцю передано у власність на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 2598 від 08.12.2009 року.

Разом з тим, за життя ОСОБА_2 не встигла завершити процедуру реєстрації виниклого в неї права власності на земельну ділянку.

Позивач у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Постановою Державний нотаріус Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області від 12 травня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на згадану земельну ділянку з посиланням на те, що реєстрація права власності на вказану земельну ділянку була здійснена через два роки після смерті ОСОБА_2, а саме 29 грудня 2012 року. У зв'язку з чим питання щодо визначення належності цього майна попередньому власнику (спадкодавцю) та наступному власнику (спадкоємцю) повинно вирішуватись в судовому порядку.

22 січня 1991 року ОСОБА_2 склала заповіт на своїх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_1, яким заповіла останнім все своє майно.

21 квітня 2011 року ОСОБА_3 відмовився від спадщини після померлої матері ОСОБА_2, як за заповітом так і за законом.

21 квітня 2011 року ОСОБА_1 відмовився від спадщини за заповітом, але прийняв її за законом, про що подав відповідні заяви.

Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, який прийняв спадщину за законом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області №2598 від 08 грудня 2009 рокупередано ОСОБА_2 у власність на земельну ділянку загальною площею 1,6500 га, кадастровий номер 3221888000:22:041:0490, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Отримавши в установленому законом порядку право на оформлення документації щодо отримання державного акту на землю, ОСОБА_2 не встигла отримати державний акт на вищезазначену земельну в зв'язку зі смертю.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії 1-ОК № 202658 ОСОБА_2 померла 09 грудня 2010 року.

29 грудня 2012 року на ім'я ОСОБА_2 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 1,6500 га, кадастровий номер 3221888000:22:041:0490, що розташована на за адресою: Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений положеннями ст. 118 ЗК України.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У той же час, право на земельну ділянку, яке виникло за життя у спадкодавця, входить до складу спадщини та не припинилося внаслідок смерті ОСОБА_2

При цьому спадкодавець вчинила всі дії спрямовані на набуття майна у власність (приватизацію земельної ділянки) однак, , державний акт про право власності на земельну ділянку безпідставно вчасно не оформлено, а з незалежних від волі спадкодавця обставин видано після її смерті.

Оскільки померла ОСОБА_2 не встигла оформити правовстановлюючий документ - державний акт на набуте нею майно й, через обставини, які від неї не залежали, за життя виникле в неї право на нього не зареєструвала, зазначене перешкоджає позивачу здійснити право спадкування на нього і отримати свідоцтво про право на спадщину.

Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що правовстановлюючий документ на садкове майно виготовлений вже після смерті спадкодавця, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину, із яким закон пов'язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Невчасне оформлення майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документу на земельну ділянку спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за законом.

Відтак, за позивачем після смерті 09 грудня 2010 року його матері ОСОБА_2 слід визнати право власності на згадану земельну ділянку за законом. Вказане є достатнім для захисту порушеного права позивача.

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Таким чином, заявлені позивачем права підлягають визнанню, а пред'явлений позов -задоволенню.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті 09 грудня 2010 року ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1,6500 га, що знаходиться в Київська область, Вишгородський район, Сувидська сільська , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства , кадастровий номер 3221888000:22:041:0490.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Повне судове рішення складено 18 липня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в м. Київ, б-р. Вигурівський, 3, кв. 89, паспорт серії СО №032515 виданий 17 липня 2009 року Деснянським РУГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП-2001103891).

Відповідач: Сувидська сільської ради Вишгородського району Київської області (Київська область, Вишгородський район, с. Сувид, вул. Леніна, 42, код ЄДРПОУ 04359695).

Третя особа: Держгеокадастр у Вишгородському районі Київської області (Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Суддя