Рішення

від 19.07.2018 по справі 591/6585/17

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/6585/17

Провадження № 2/591/625/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

секретаря судового засідання Кальченко М.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу № 591/6585/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа: Громадська організація Садівниче товариство Хімік-1 , про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 міської ради, в якій вона просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, що знаходиться в садівничому кооперативі Хімік-1 за номером 408Б,площею 0,480 га за набувальною давністю та свої вимоги мотивує наступним. Позивач вказує, що вона є членом садівничого товариства Хімік-1 та користується земельною ділянкою № 408 Б, площею 0,0480 га, що розташована у даному товаристві. Рішенням Виконкому ОСОБА_2 міської ради в 1993 році дана земельна ділянка була передана в приватну власність для садівництва громадянину - члену садового кооперативу ОСОБА_4. 26 лютого 2000 року вказана земельна ділянка була переоформлена на позивача, що підтверджується записами в членській книжці садового кооперативу (товариства). Позивач вказує, що жодних документів на спірну земельну ділянку вона не має. Спадкоємці ОСОБА_4 своїх прав на вказану земельну ділянку не пред'являли. Вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 безперервно та відкрито володіє і користується з 2001 року, про що маються відмітки у членській книжці. Посилаючись на ст.ст. 335,344 ЦК України п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку за набувальною давністю.

У судовому засіданні позивач пояснила, що з власником земельної ділянки ОСОБА_4 вона уклала усний договір, відповідно до якого останній передав у власність позивачу земельну ділянку шляхом переоформлення членства у садовому товаристві. Переоформивши на себе членську книжку садовода, вона вважала, що стала власником спірної земельної ділянки. Зазначила, що весь час після укладення договору з ОСОБА_4 володіла земельною ділянкою відкрито та безперервно. На запитання головуючого пояснила, що їй відомо, що колишній власник земельної ділянки проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер у 2003 році.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмовий відзив (а.с.43-46), в якому вказував, що позивачем не вірно вибраний спосіб захисту та вказав, що ОСОБА_2 міська рада у даному випадку не має бути відповідачем. Відповідачем по справі має бути попередній власник чи його спадкоємці.

Третя особа: садове товариство Хімік-1 про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в суд представника не направила, відзивів, пояснень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надала.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом громадської організації Садівниче товариство Хімік-1 та користується земельною ділянкою №408-Б, площею 0,0480 га (а.с.9) про що також мається членська книжка садовода, яка на позивача була переоформлена 26 лютого 2000 року (а.с.11).

Із копії вказаної членської книжки садовода вбачається, що земельною ділянкою №408Б у садовому товаристві Хімік-1 користувався ОСОБА_4, а починаючи з 2001 року користується ОСОБА_1 (а.с. 12), про що мається запис у членські книжці.

Крім того, з архівного витягу з рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 15 вересня 1993 року № 562 Про передачу в приватну власність земельних ділянок вбачається. що було передано у приватну власність громадянину, члену садового кооперативу Хімік-1 ОСОБА_4 земельну ділянку №408 площею 0,048 для садівництва (а.с.10).

Як вбачається із зібраних судом матеріалів, ОСОБА_4 помер 04 грудня 2003 року (а.с.84), і після його смерті спадкова справа не заводилася (а.с. 67-68).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1, набувши членства в садового кооперативі (товаристві), уклала з ОСОБА_4 усний договір, відповідно до якого ОСОБА_4 передав їй свою земельну ділянку. Позивач вважала, що на підтвердження права власності на вказану земельну ділянку, що знаходиться на території садового товариства, їй буде достатньо вступити до садового товариства та переоформити членську книжку садовода, що нею і було зроблено.

Ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції від 22.06.1993 року, чинній на час прийняття рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради народних депутатів "Про передачу в приватну власність земельних ділянок" №562 від 15.09.1993) визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції від 22.06.1993 року) визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Отже, виникнення в особи права власності на земельну ділянку (на час передачі змеленої ділянки попередньому власнику) пов'язувалось з відповідним юридичним фактом, а саме встановленням землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, а саме державного акту.

Таким чином, на час укладення договору між позивачкою та ОСОБА_4, ОСОБА_4 не отримав документа, що посвідчує його право власності на земельну ділянку №408 площею 0,0480 га в садовому товаристві Хімік-1 , і фактично ОСОБА_4 розпорядився земельною ділянкою, право власності на яку у нього не виникло.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 добросовісно, починаючи з 01 січня 2001 року володіє земельною ділянкою №408-Б, яка розташована в садовому товаристві Хімік-1 , і продовжує відкрито та безперервно володіти нерухомим майном протягом більш ніж 10 років, сплачує членські внески до садового кооперативу.

Згідно з положеннями п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, і беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року.

При цьому, якщо строк давності володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року.

Приписами ст. 344 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 344 ЦК України, якщо особа заволоділа майно на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Згідно п. 9 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.0-2ю2014 року № 5 Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю суди повинні враховувати зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні, володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

За набувальною давністю може бути набуте право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від прав власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем.

Оскільки позивач ОСОБА_1 добросовісно, безперервно починаючи з 01 січня 2001 року володіє земельною ділянкою №408-Б, яка розташована в садовому товаристві Хімік-1 , сплачує членські внески до садового кооперативу за вказане майно, позивач не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, вона продовжує відкрито та безперервно володіти нерухомим майном протягом більш ніж 15 років, то суд, виходячи з положень ст. 344 ЦК України, вважає необхідним задовольнити позов та визнати права власності на земельну ділянку за позивачем за набувальною давністю.

Судові витрати залишити за позивачем, відповідно до її заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) до ОСОБА_2 міської ради (код ЄДРПОУ 23823253, адреса місцезнаходження: м. Суми. пл. Незалежності, 2), третя особа: Громадська організація Садівниче товариство Хімік-1 (код ЄДРПОУ 23054984, адреса місцезнаходження: м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2), про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на земельну ділянку, що знаходиться в Громадська організація Садівниче товариство Хімік-1 за номером 408-Б, площею 0,0480 га.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 19 липня 2018 року.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова