Рішення

від 16.07.2018 по справі 607/14547/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2018 Справа №607/14547/17

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Пушкар С. М. учасників справи

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства Сільгоспагроторг про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства Сільгоспагроторг про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року комбайна зернозбирального марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний НОМЕР_7.

Заявлений позов позивачі обґрунтовують тим, що вони є власниками спірного комбайна, який їм належав на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_8. Комбайн придбаний ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя. 29 червня 2017 року ОСОБА_3 склав довіреність, якою уповноважив відповідача ОСОБА_5 представляти його інтереси як власника даної техніки. 28 вересня 2017 року останній, діючи через комісіонера ПП Сільгоспагроторг , продав належний позивачам комбайн ОСОБА_6 Продаж техніки оформлено договором купівлі-продажу № 52/488 від 28 вересня 2017 року. Вказаний правочин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають недійсним, таким, що укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною.

Зокрема, продаж спірного комбайна вчинено за 46 000,00 грн. Дана ціна є заниженою від реальної вартості майже у 55 раз. Такий висновок є очевидним, якщо проаналізувати ринкові ціни на аналогічну технічку на даний час. Так, згідно інтернет-ресурсу Авто-РІА, ціни на зернозбиральні комбайни марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску коливаються від 112 153 дол. США та 75 000 дол. США за одиницю аналогічної техніки. Середня ціна такої техніки становить 94 405 дол. США, що є середнім арифметичним цін, за якими пропонуються до продажу аналогічні комбайни станом на 26 жовтня 2017 року. 46 000,00 грн. становить 1 722,8 дол. США по курсу національної валюти до долара США 1 : 26,7. Таким чином ціна, за якою відповідач ОСОБА_5 продав спірний комбайн, майже у 55 раз нижча від середньої ринкової. Після оформлення договору купівлі-продажу комбайна повірений ОСОБА_5 нічого не повідомив ОСОБА_3 про дану операцію. Звіту повіреного у порядку визначеному ст.1006 ЦК України не представив, коштів та документів одержаних в результаті виконання договору не передав. Разом із тим, після оформлення спірного договору комбайн не перейшов у фактичне володіння ОСОБА_6 14 липня 2017 року між ОСОБА_3 та TOB Весттек був укладений договір оренди спірної техніки. За даним договором позивач передав, а TOB Весттек прийняв у строкове оплатне користування комбайн зернозбиральний марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску. Проте після 28 вересня 2017 року відповідач ОСОБА_5 продовжує отримувати орендну плату від орендаря, який також не був повідомлений про зміну власника спірного комбайна. Відповідач ОСОБА_6, який перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_3, що комбайн реально перебуває у користуванні цього відповідача, за що той отримує орендну плату. Крім вищенаведеного, позивачі зазначають, що вказаний вище комбайн належав їм на праві спільної сумісної власності, оскільки придбаний під час перебування у шлюбі. ОСОБА_4 не надавала своєї згоди на укладення спірного договору у відповідності з вимогами ст.65 CK України. Недотримання вимог ч.3 ст.65 СК України при укладення спірного договору купівлі-продажу комбайна CLAAS LEXION 480; 2002 року випуску є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Представником відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що заявлений позов є безпідставним, необґрунтованим і таким, що до задоволення не підлягає з наступних міркувань. Так, ОСОБА_5 є громадянином Російської Федерації, а тому проживає на території України на підставі посвідки на постійне проживання № НОМЕР_9. Останній перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_14. В 2012 році ОСОБА_5, маючи в розпорядженні достатньо коштів, вирішив придбати зернозбиральний комбайн для здійснення господарської діяльності на території України. Оскільки він не був громадянином України, то з метою уникнення формальних незручностей при оформленні купівлі техніки вирішив зареєструвати комбайн на брата своєї дружини ОСОБА_3 з яким перебував у довірливих родинних відносинах. Зернозбиральний комбайн CLASS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний номер № НОМЕР_7 ОСОБА_5 знайшов у громадянина України ОСОБА_8 з яким особисто розраховувався власними коштами. Стороною Покупця у договорі купівлі-продажу і в подальшому суб'єктом державної реєстрації права власності на вищевказане рухоме майно формально вказаний позивач ОСОБА_3 В подальшому спірний комбайн постійно перебував у володінні ОСОБА_5, який ним користувався, обслуговував та зберігав на території належного йому об'єкта. Відтак, право власності на спірний комбайн, зареєстроване за ОСОБА_3 є лише формальним і набуто за рахунок відповідача ОСОБА_5 Доводи позивачів, а саме, що ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., зареєстрованої в реєстрі за № 2625 від 29 червня 2017 року, 28 вересня 2017 року, діючи через комісіонера Сільгоспагроторг відчужив спірну техніку на підставі договору купівлі-продажу № 52/488 від 28 вересня 2017 року за заниженою ціною не є підставою для визнання недійсним цього правочину.

Згідно вищевказаної довіреності, яка була чинною на момент укладення спірного договору, позивач ОСОБА_3 надав ОСОБА_5 повноваження укладати договори цивільно-правового характеру щодо спірної техніки, визначивши істотні та інші умови договорів, строки на свій розсуд, а також продати або обміняти комбайн за ціну і на умовах на власний розсуд. Тому, ОСОБА_5 будучи повіреним ОСОБА_3 правомірно, на власний розсуд визначив ціну договору купівлі-продажу № 52/488 від 28 вересня 2017 року. Покликання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на необхідність подання звіту повіреного є безпідставним, оскільки відсутня будь-яка вказівка на те, що саме після вчинення спірного договору ОСОБА_5 повинен був прозвітувати перед довірителем. Невиконання на думку позивачів, наведених ними умов договору доручення та вимог ст.1006 ЦК України, не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу № 52/488 від 28 вересня 2017 року. Заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що комбайн не перейшов у фактичне володіння ОСОБА_6 не відповідають дійсності, оскільки на підставі спірного договору купівлі продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року, акту приймання-передачі від 28 вересня 2017 року право власності на техніку зареєстровано за ОСОБА_6 З приводу того, що між ОСОБА_3 та TOB Весттек укладено договір оренди спірного комбайна від 17 липня 2017 року, а відтак ОСОБА_5 отримує за нього орендну плату, то такі доводи нічим не підтверджені. Тому, не можливо встановити чи дійсно даний договір оренди існує, є чинним, і в який спосіб він виконується та чи виконується взагалі.

Щодо посилань позивачів на те, що зернозбиральний комбайн, марки CLASS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний номер № НОМЕР_7 є їх спільною сумісною власністю, а тому при укладенні договору купівлі-продажу № 52/488 від 28 вересня 2017 року була потрібна згода ОСОБА_4., яка останньою не давалася, що є підставою для визнання спірного правочину недійсним, то їх представник відповідачів вважає безпідставними. Законодавством не передбачено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнанні недійсними правочинів з підстави його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна. Разом з тим, відсутність такої згоди сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним. В даному випадку, ОСОБА_4., вважаючи, що її права та інтереси є порушеними, внаслідок надання чоловіком ОСОБА_3 повноважень ОСОБА_5 на підставі довіреності зареєстрованої в реєстрі за № 2625 від 29 червня 2017 року, стосовно розпорядження спірним комбайном, має право звернутись до ОСОБА_3 та інших заінтересованих осіб (зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ін.) із позовом про визнання недійсним правочину щодо розпорядження майном, підтвердженням укладення якого є довіреність, або ж із позовом до ОСОБА_3 про відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна. Крім того, сторона відповідача наполягає на тих обставинах, що джерелом набуття права власності на спірний комбайн є кошти ОСОБА_5 , оскільки, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя. З підстав, наведених вище представник відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року комбайна зернозбирального марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7.

01 лютого 2018 року представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог в якій зазначила, що заявляє про доповнення позовних вимог пунктами 2 та З прохальної частини позовної заяви, а саме : застосувати наслідки недійсного правочину передбачені ст.216 ЦК України, - повернення сторін у попереднє становище, яке існувало до укладення недійсного (оспорюваного) правочину. Зобов'язати ОСОБА_6 повернути ОСОБА_3 комбайн зернозбиральний марки CLAAS LEXION 480; 2002 року випуску; заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6; державний реєстраційний № НОМЕР_7, державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на комбайн зернозбиральний марки CLAAS LEXION 480; 2002 року випуску; заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6; державний реєстраційний № 176665В0 скасувати.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2017 року, накладено арешт на комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7 належний відповідачу ОСОБА_6 шляхом заборони ОСОБА_6, НОМЕР_1, відчужувати комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7.

В судовому засіданні представник позивачів - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з врахуванням заяви про їх уточнення, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмові пояснення в яких наполягає на тому, що джерелом набуття права власності ОСОБА_10 на спірний комбайн є його кошти. На момент укладення договору купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року йому не було відомо, які відносини з приводу вказаної техніки були у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В будь-якому випадку свої дії ОСОБА_5 вважає правомірними та такими, що відповідають нормам законодавства.

Представник відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_2 позовних вимог не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позов.

Представник приватного підприємства Сільгоспагроторг у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши аргументи сторін, показання свідків, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, 02 травня 2009 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_11, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №409 та Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_10.

Відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_8 про реєстрацію машини - комбайну зернозбирального реєстраційний номер НОМЕР_11, марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску; заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, виданого ІДТН Тернопільської ОДА у Козівському районі, власником вказаної техніки зазначено ОСОБА_3

29 червня 2017 року ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., зареєстрованої в реєстрі за № 2625 уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси у відповідних органах державної реєстрації, в тому числі в Державній інспекції сільського господарства України (в тому числі ІДТН Тернопільської ОДА у Козвіському районі), Національній поліції України (Сервісних центрах, Державтоінспекції), або у будь-яких інших установах, продати або обміняти за ціну і на умовах на свій розсуд, здати в оренду (найм), позичку, проходити технічний огляд, щодо машини (транспортного засобу): марки, моделі - марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску; двигун НОМЕР_6, заводський № НОМЕР_5, найменування - комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_11.

За договором комісії №52/488 від 28 вересня 2017 року укладеного між приватним підприємством Сільгоспагроторг (Комісіонер), в особі директора Насановіч О.В., яка діє на підставі Статуту, та ОСОБА_3 (Комітент) в особі ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити для Комітента від свого імені продаж техніки марки CLAAS LEXION 480 за ціною не нижчою ніж узгоджена Сторонами у акті технічного стану, і в термін, визначений Комісіонером і Комітентом.

28 вересня 2017 року між приватним підприємством Сільгоспагроторг (Продавець), в особі директора Насановіч О.В., яка діє на підставі Статуту, та ОСОБА_6 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №52/488 згідно якого Продавець зобов'язується передати майно у власність Покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Майно, що відчужується за даним договором - комбайн зернозбиральний , марка (модель) - CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску; заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_11. Продаж техніки вчиняється за сорок шість тисяч гривень, які отримані безпосередньо власником (комітентом) техніки, про що складений гарантійний лист.

Згідно акту-приймання-передачі тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, приватне підприємство Сільгоспагроторг передало ОСОБА_6 машину - CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску; заводський № НОМЕР_5, ціна - 46 000,00 грн.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 вважають заниженою ціну продажу вказаного вище комбайна, а тому звернулися до суду за захистом своїх прав шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року комбайна зернозбирального марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний НОМЕР_7., та застосувавши наслідки недійсності правочину зобов'язати ОСОБА_6 повернути ОСОБА_3 вказаний комбайн, скасувавши державну реєстрацію права власності на цю техніку за ОСОБА_6, з підстав визначених у ст. 232 ЦК України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 статті 626 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 5 статті 626 вказаного Кодексу передбачено, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті зобов'язань.

У статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою, третьою статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (частина перша, третя статт 238 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, а частиною першою статті 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення і відмова від цього права є нікчемною.

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Згідно зі ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.

Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч.1 ст.1004 ЦК України).

Метою договору доручення є здійснення повіреним прав довірителя, набуття, зміна і припинення для нього прав та обов'язків шляхом здійснення угод, тому повірений має діяти в тих межах, які встановлені довірителем відповідно до змісту наданого йому доручення.

Судом не встановлено обставин за яких довіреність від 29 червня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., зареєстрованої в реєстрі за № 2625, за якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси, була скасована або визнана недійсною.

Таким чином, у ОСОБА_5 були усі підстави та повноваження на укладення договору комісії №52/488 від 28 вересня 2017 року з приватним підприємством Сільгоспагроторг , а в того у свою чергу були усі підстави та повноваження на укладення з ОСОБА_6 договору купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року комбайна зернозбирального марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний НОМЕР_7.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

За змістом наведених норм для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Виходячи з тексту довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_5 останній уповноважений представляти інтереси ОСОБА_3 у відповідних органах державної реєстрації, або у будь-яких інших установах з питань пов'язаних з експлуатацією та/або розпорядженням машини (транспортного засобу), продати або обміняти за ціну і на умовах на свій розсуд, здати в оренду (найм), позичку, проходити технічний огляд, щодо машини (транспортного засобу): марки, моделі - CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску; двигун НОМЕР_6, заводський № НОМЕР_5, найменування - комбайн зернозбиральний, реєстраційний номер НОМЕР_11, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю.

Відтак, укладаючи спірний договір купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року комбайна зернозбирального за ціною 46 000,00 грн. відповідач ОСОБА_5 не перевищував обсягу наданих йому повноважень, оскільки зі змісту довіреності слідує, що останній мав повноваження продати або обміняти за ціну і на умовах на свій розсуд комбайн зернозбиральний , марки, моделі - CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску; двигун НОМЕР_6, заводський № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_11.

Також судом було встановлено, що і не заперечувалося представниками сторін та підтверджено показаннями свідка ОСОБА_8, що комбайна зернозбирального марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний НОМЕР_7, був придбаний у 2012 році за кошти ОСОБА_5 Однак був зареєстрований на брата його дружини ОСОБА_3

Таким чином, продаючи спірний комбайн, у ОСОБА_5 був відсутній умисел на вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, і він не передбачав настання невигідних наслідків для ОСОБА_3.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними оспорюваного договору купівлі - продажу, у зв'язку з недоведеністю позивачем умов, за яких підлягає застосуванню положення статті 232 ЦК України, зокрема, ознак зловмисної домовленості представника з відповідачами при укладенні спірного договору та виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

З приводу тверджень позивачів про те, що спірний комбайн належав їм на праві спільної сумісної власності, а тому ненадання ОСОБА_4 згоди на укладення спірного договору є підставою для визнання цього правочину недійсним, згідно вимог ст.ст.203, 215 ЦК України, суд роз'яснює наступне.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За ст.65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

За нормами ч.4 ст.203 ЦК України, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана в письмовій формі.

Законодавством не передбачено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди другого з подружжя, а тому при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з підстави його відчуження без письмової згоди другого з подружжя суди мають виходити з права члена подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.

Разом з тим відсутність такої згоди сама собою не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним.

Так, п.6 ст.3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України та ч.2 ст.65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном уважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

З аналізу зазначених норм закону в їх взаємозв'язку можна дійти висновку, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним тільки в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності та що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Вищенаведених обставин судом не встановлено, що вищевказаний комбайн був придбаний за спірні кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому правових підстав, передбачених нормами ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. 65 СК України, для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року комбайна зернозбирального марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний НОМЕР_7, суд не вбачає.

Позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного суду України у справі №6-1587цс16 від 12 жовтня 2016 року.

Відтак системний аналіз доводів сторін та наданих ними доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що права позивачів не були порушені діями відповідачів, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства Сільгоспагроторг про визнання недійсним договору купівлі-продажу №52/488 від 28 вересня 2017 року комбайна зернозбирального марки CLAAS LEXION 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний НОМЕР_7, застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання ОСОБА_6 повернути ОСОБА_3 спірний комбайн, скасувавши його державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6, слід відмовити.

Частинами 9, 10, 11 статті 158 ЦПК України зазначено, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2017 року, накладено арешт на комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7 належний відповідачу ОСОБА_6 шляхом заборони ОСОБА_6, НОМЕР_1, відчужувати комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7.

За таких обставин, суд вважає, що заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2017 р., слід скасувати, оскільки ухвалено рішення щодо повної відмови у задоволенні позову. При цьому суд зазначає, що заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що не підлягають стягненню з відповідачів в користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 158. 258-268, 273, 283, 284, 352-355 ЦПК України, статями 203, 215, 232 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства Сільгоспагроторг про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору.

Скасувати заходи забезпечення позову накладенні ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2017 року, про накладення арешту на комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7 належний відповідачу ОСОБА_6 шляхом заборони ОСОБА_6, НОМЕР_1, відчужувати комбайн зернозбиральний марки Glaas Lexion 480, 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, державний реєстраційний № НОМЕР_7, після набрання законної сили даним рішенням суду.

Копію рішення суду невідкладно після набрання ним законної сили надіслати учасникам справи, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Відповідачі: ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.

ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Приватне підприємство Сільгоспагроторг , місцезнаходження: вул. Гайдара, буд. 1-Д, місто Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37830276.

Повний текст рішення суду складено та підписано 19 липня 2018 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко