Постанова

від 17.07.2018 по справі 676/5828/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/5828/17

Провадження № 22-ц/792/1160/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,

суддів: Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар - Шевчук Ю.Г.,

з участю представника апелянта,

представника позивача за первісним позовом,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2018 року, ухвалене суддю Вдовичинським А.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, в 2004 році було створено ПП Магнат-2004 , засновником і керівником якого була його дружна. Статутний фонд підприємства сформовано за рахунок внесення належних йому та дружині спільних коштів в розмірі 40762 грн. 30 коп. 11.03.2017 року ОСОБА_5 померла, в зв'язку з чим відкрилася спадщина за законом на майно померлої, яке складається, зокрема, зі 100% статутного капіталу ПП Магнат-2004 . Спадкоємцями майна померлої, крім нього, є також діти, відповідачі в справі.

Оскільки весь статутний капітал підприємства було сформовано за рахунок грошових коштів, які є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому на його думку 50% статутного капіталу ПП Магнат-2004 повинні бути передані йому у власність.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 25% статутного капіталу ПП Магнат-2004 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 11.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є спадкоємцем першої черги майна померлої матері і має право, зокрема, на 25% статутного капіталу приватного підприємства, враховуючи наявність ще трьох спадкоємців першої черги. Нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, відсутній керівник підприємства тощо.

Рішенням Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.05.2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку в статутному капіталі Приватного підприємства Магнат-2004 в розмірі 50 % вартістю 20 381,15 грн. як частку у спільному сумісному майні подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 213,33 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 95,88 грн. судового збору.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 12,5 % статутного капіталу Приватного підприємства Магнат-2004 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 11 березня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 117,47 грн. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.05.2018 року в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні первісного позову, його зустрічний позов задоволити.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначив, що суд невірно встановив обставини справи та помилково провів оцінку доказів, оскільки його висновок про те, що статутний капітал приватного підприємства було сформовано за рахунок коштів ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_5, які є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є невірним. Справа містить докази того, що фактично заявлені грошові кошти в розмірі 40762,30 грн., які сформували статутний капітал підприємства фактично не були внесені і тому не може бути визнано правомірним висновок суду про те, що ці грошові кошти є спільним майном подружжя.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду без змін.

В суді представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення а рішення суду без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13.06.1981 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб.

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_5 створила ПП Магнат-2004 , державну реєстрацію якого проведено 03.12.2004 року.

Статутний фонд підприємства сформовано за рахунок грошового внеску в розмірі 40762 грн. 30 коп.

Після смерті ОСОБА_5 11.03.2017 року, яка була єдиним засновником підприємства, відкрилася спадщина за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_2, чоловік спадкодавця, а також їх спільні діти, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та частково вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки статутний капітал ПП Магнат-2004 було сформовано за рахунок коштів, які є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому 50% внеску в розмірі 20381,15 грн. є власністю позивача за первісним позовом і не можуть входити в спадкову масу. Інші 50% статутного капіталу підприємства є об'єктом права спадкування і підлягають розподілу між усіма спадкодавцями першої черги у рівних частках, з урахуванням об'єктивних даних щодо відмови частини спадкодавців від свого права на спадкування на користь іншого спадкодавця.

Такі висновки суду є обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя. Наведена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 7 грудня 2016 року у справі N 6-1568цс16, від 12 жовтня 2016 року у справі N 6-846цс16, від 16 грудня 2015 року у справі N 6-2641цс15, від 25 листопада у справі N 6-2333цс15, від 01 липня 2015 року у справі N 6-612цс15.

Таким чином, законодавством встановлено презумпцію, що майно, яке набуте у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя. Для скасування цієї презумпції особа, яка її оспорює, повинна довести належними і допустимими доказами, що майно належить їй на праві особистої приватної власності.

Апелянт в апеляційній скарзі вказав на відсутність доказів того, що грошові кошти були фактично внесені до статутного фонду ПП Магнат-2004 , тому, на його думку, відсутні правові підстави для висновку про надання спірному майну статусу спільного майна подружжя.

Такі твердження ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що в матеріалах реєстраційної справи ПП Магнат-2004 містяться дані про те, що заявлений засновником підприємства загальний розмір статутного капіталу 40762,30 грн. фактично не було сплачено на дату закінчення формування статутного капіталу підприємства - 02.12.2005 року. Крім того, в акті Кам'янець - Подільської ОДПІ про результати документальної позапланової перевірки ПП Магнат-2004 від 31.10.2013 року, №590/222/33292846 встановлено, що статутний капітал було сформовано за рахунок основних засобів, а не грошових коштів, як стверджує ОСОБА_2 у позовній заяві.

Провівши дослідження доказів у справі у відповідності з вимогами процесуального закону суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відсутність в реєстраційній справі ПП Магнат-2004 даних щодо фактичного внесення статутного капіталу в розмірі 40762,30 грн. не свідчить про те, що ці кошти дійсно не були сплачені.

Зокрема, як вбачається з фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва ПП Магнат-2004 за 2012-2017 роки, акта Кам'янець - Подільської ОДПІ про результати документальної позапланової перевірки ПП Магнат-2004 від 31.10.2013 року, №590/222/33292846 за період з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року, головної книги приватного підприємства за 2005 рік, внесок до статутного фону в розмірі 40762,30 грн. було повністю сплачено. Висновок органу податкової інспекції в акті від 31.10.2013 року щодо формування статутного капіталу підприємства за рахунок основних засобів ґрунтується на тій обставині, що в 2005 році за рахунок внесених до статутного фонду грошових коштів підприємством було придбано основні засоби.

Статтею 63 ГК України передбачено, що підприємство, засноване на приватній власності засновника, є приватним підприємством.

Підприємство є юридичною особою, йому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок (ст.ст. 62, 66 ГК України).

У разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, учасником якого є один із подружжя, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 02.10.2013 року, №6-79цс13, від 19.02.2014 року, №6-5цс14.

В рішенні Конституційного Суду України від 19.09.2012 року, в справі №17рп/2012 за конституційним звернення ПП Ікіо щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 СК України зроблено висновок про те, що вклад до статутного капіталу та виділене із спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. Приватне підприємство (або його часина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності. Статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду міститься висновок про те, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 СК України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином поняття статутний капітал приватного підприємства та майно приватного підприємства не є тотожними, тому позовна вимога ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на частку в статутному капіталі приватного підприємства відповідає як вимогам закону, так і зазначеним вище судовим рішенням Верхового Суду України та Конституційного Суду України.

Пунктами 6.1., 6.3., 6.5. Статуту ПП Магнат-2004 , зокрема, передбачено, що підприємство є власником майна, майнових і немайнових прав та грошових коштів, переданих йому власником у власність.

Для забезпечення діяльності на підприємстві за рахунок вкладів власника створюється статутний фонд в розмірі 40762,30 грн.

Вкладом власника можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, нематеріальні активи а також інші майнові права (враховуючи право на інтелектуальну власність), грошові кошти.

Таким чином, не зважаючи на форму, в якій було внесено статутний каптал, та обставина, що він фактично був внесений доведено ОСОБА_2 і не спростовано ОСОБА_1

Оскільки, як правильно було встановлено судом першої інстанції, статутний капітал ПП Магнат-2004 сформований за рахунок спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5, тому після смерті дружини, єдиного засновника підприємства, її чоловік має право на 50% у статутному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частиною 1 статті 1267 ЦК України встановлено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно з ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Частково задовольняючи зустрічний позов суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовилися від своїх часток у спадковому майні на користь ОСОБА_3, тому за ОСОБА_1 необхідно визнати право на 12,5% у статутному капіталі ПП Магнат-2004 в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги.

При цьому слід також зауважити, що хоча позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 і заперечує право ОСОБА_2 на 50% статутного капіталу в підприємстві, стверджуючи про фактичну відсутність такого капіталу, однак в той же час у позовних вимогах вказує на його наявність і необхідність поділу між усіма спадкоємцями в рівних частках.

Питання розподілу судових витрат між сторонами було вирішено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 141 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, тому підстав для задоволення вимог апелянта судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 18.07.2018 року.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_6 Доповідач - Гринчук Р.С.

Категорія № 59