Ухвала

від 19.07.2018 по справі 904/3181/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

19.07.2018м. ДніпроСправа № 904/3181/18

за позовом Комунального підприємства "Реклама та парковка"

до приватного підприємства "Юридична фірма "Легіс"

про видачу судового наказу про стягнення основного боргу з орендної плати у розмірі 2125 грн. 08 коп., 3% річних 104 грн. 62 коп., інфляційних втрат 468 грн. 68 коп.

Суддя Манько Г.В.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Дніпропетровської області 17.07.2018 надійшла заява комунального підприємства "Реклама та парковка" про видачу судового наказу про стягнення з приватного підприємства "Юридична фірма "Легіс" основного боргу з орендної плати у розмірі 2125 грн. 08 коп., 3% річних 104 грн. 62 коп., інфляційних втрат 468 грн. 68 коп.

Заява мотивована неналежним виконанням приватним підприємством "Юридичною фірмою "Легіс" Договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста №23/17 від 05.03.12.

Водночас, розглянувши заяву та подані комунального підприємства "Реклама та парковка" докази, суд приходить до висновку про необхідність частково відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором.

Судом встановлено, що вимоги комунального підприємства "Реклама та парковка" про стягнення з приватного підприємства "Юридична фірма "Легіс" 3% річних 104 грн. 62 коп., інфляційних втрат 468 грн. 68 коп. не відповідають приписам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою природою.

Згідно з приписами ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином інфляційні втрати та 3% річних за своєю правовою природою не є заборгованістю у розумінні приписів ст. 148 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Приписами ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Господарський суд вважає, що вимоги в частині стягнення 3 % річних 104 грн. 62 коп., інфляційних втрат 468 грн. 68 коп. не підлягають розгляду в порядку наказного провадження та в видачі судового наказу в частині вказаних вимог належить відмовити.

Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити комунальному підприємству "Реклама та парковка" у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з приватного підприємства "Юридична фірма "Легіс" 3% річних 104 грн. 62 коп., інфляційних втрат 468 грн. 68 коп.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .

Суддя ОСОБА_1