Ухвала

від 16.07.2018 по справі 910/8400/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2018Справа №910/8400/18 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КІЛОГРАМ"

особа, щодо якої заявник просить вжити заходи для забезпечення позову - Фізична особа-підприємець Пересторонін Ігор Анатолійович

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІЛОГРАМ"

до Фізичної особи-підприємця Перестороніна Ігора Анатолійовича

про стягнення 327 880,82 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кілограм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Перестороніна Ігоря Анатолійовича про стягнення 327 880,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 порушено провадження у справі №910/8400/18. Розгляд справи призначено на 26.07.2018.

13.07.2018 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на будь-яких банківських рахунках та його будь-яке рухоме або нерухоме майно, які будуть виявлені під час виконання даної ухвали, в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 327 880,82 грн.

Розглянувши подану заяву, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник у заяві, забезпечення позову мотивовано тим, що за весь час взаємовідносин позивача з відповідачем останній не дотримувався умов договору поставки щодо оплати за отриманий ним товар. Крім того, Відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність і можливо отримувати прибуток на свої рахунки, про що свідчать відомості з ЄДРПОУ, відповідно до яких Відповідач на сьогодні не перебуває ні в процесі припинення ні в стані банкрутства.

Також, Позивачу стало відомо, що Відповідач вчиняє дії з приховування та реалізації свого майна. Відповідно до інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.07.2018 року підтверджено, що 15.06.2018 року відбулося відчудження квартири АДРЕСА_1 (адреса реєстрації Відповідача як ФОП) на підставі договору дарування №786 громадянці ОСОБА_2.

Таким чином, на думку заявника існує ймовірність невиконання в подальшому рішення суду через відчуження грошових коштів, що містяться на банківських рахунках відповідача та реалізації майна, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Разом з тим, зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи зі змісту заяви та доказів, наявних у матеріалах доданих до заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів достатньо не обґрунтована.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відтак, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти на будь-яких банківських рахунках суд відмовляє.

Щодо забезпечення позову в частині накладення арешту на будь-яке рухоме та нерухоме майно, суд вказує наступне.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову заявник звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 327 880,82 грн.

Проте, згідно заяви про забезпечення позову заявник також просить суд окрім накладення арешту на грошові кошти відповідача, накласти арешт на будь-яке рухоме або нерухоме майно відповідача .

За таких обставин вимоги заявника наведені у заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача не є співмірними із позовними вимогами останнього.

Твердження заявника про те, що відповідач приховує та реалізує свої майно є необґрунтованим суду та не підтверджено належними доказами. Реалізація квартири (в якій зареєстровано відповідача) жодним чином не свідчить про приховування та відчуження вказаного майна відповідачем. З наданих суду доказів цього не вбачається.

Оскільки, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "КІЛОГРАМ" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дата підписання: 16.07.2018.

Суддя І.І.Борисенко