Рішення

від 12.07.2018 по справі 910/3987/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2018Справа № 910/3987/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Діексбі Інтернешнл

третя особа Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу

про стягнення 1036398, 98 грн.,

за участі представників :

від прокуратури - Сайног Т.С. (прокурор);

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року до господарського суду міста Києва звернувся Керівник Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Діексбі Інтернешнл , третя особа - Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу про стягнення 1036398, 98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором про пайову участь №185 від 01.07.2015 в частині сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1036398, 98 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, в ході розгляду справи від останнього надійшли письмові пояснення по справі, в яких Департамент економічного розвитку Львівської міської ради в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, також позивачем було подано заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 21.09.2006 між Львівським вищим професійним училищем ресторанного сервісу та туризму (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Діексбі Інтернешнл (забудовник) укладено інвестиційний договір, відповідно до якого замовник передає, а забудовник зобов'язується здійснювати функції замовника-забудовника для проектування та будівництва, введення в експлуатацію об'єкта, що має бути розташований на земельній ділянці, а саме готельний комплекс на земельній ділянці площею 0,6 га та житлові будинки на земельній ділянці площею 1,4 га за адресою: м. Львів, вул. І.Пулюя, 36 та м. Львів, вул. І.Пулюя, 34А.

01.07.2015 між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (позивач), яке змінило найменування на Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, Львівським вищим професійним училищем ресторанного сервісу та туризму (замовник, третя особа), яке змінило найменування на Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу та Товариством з обмеженою відповідальністю Діесбі Інтернешнл (забудовник, відповідач) було укладено договір про пайову участь №185.

Відповідно до п.1.1 Договору, забудовник зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п.1.2 Договору, адреса і вид об'єкта містобудування, будівництво якого здійснює забудовник згідно інвестиційного договору від 21.09.2006, що укладений із замовником: м. Львів, вул. І Пулюя, 36 (№ 14 на генплані).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що забудовник зобов'язаний здійснити будівництво об'єкта містобудування відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил та інших нормативних вимог у терміни: початок 31.12.2015, завершення 31.12.2016.

Відповідно до ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до п.2.2 Договору забудовник зобов'язаний сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1036398,98 грн. наступним чином: 345466,00 грн. по 28.12.2016; 345466,00 грн. по 29.12.2016; 345466,98 грн. по 30.12.2016 (але не пізніше дати здачі об'єкта в експлуатацію).

Додатковою угодою від 28.12.2016 внесено зміни до п.2.2 Договору та встановлено наступний графік сплати пайового внеску в розмірі 1036398,98 грн.: 345466,00 грн. по 28.12.2017; 345466,00 грн. по 29.12.2017; 345466,98 грн. по 30.12.2017 (але не пізніше дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію).

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті пайового внеску у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 1036398,98 грн.

Окрім того, позивачем 11.01.2018 надіслано на адресу відповідача претензію №2301-вих-136 про наявність заборгованості за договором, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1036398,98 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 126, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діексбі Інтернешнл (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13; ідентифікаційний код 34239427) на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, Площа Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код 34814859) 1036398 (один мільйон тридцять шість тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 98 коп. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діексбі Інтернешнл (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13; ідентифікаційний код 34239427) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, просп. Шевченка, буд. 17/19; ідентифікаційний код 02910031) витрати по сплаті судового збору в розмірі 15545 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 98 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 20.07.2018

Суддя Я.В. Маринченко