Рішення

від 16.07.2018 по справі 910/5658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.07.2018Справа №  910/5658/18   Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авістон" про стягнення 483 176, 12 грн. без  повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (далі – ПрАТ "ПК "Поділля", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авістон" (далі – ТОВ "Авістон" , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 483 176, 12 грн. У обґрунтування позову ПрАТ "ПК "Поділля" зазначає, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № 0305-2017 від 03.05.2017 р. позивачем була здійснена попередня оплата вартості замовленого товару у розмірі 50 %, а також додаткова доплата за товар, що разом складає 360 537,00 грн. Однак, зі свого боку, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та поставку товару не здійснив, тому сплачені кошти мають бути повернуті позивачу. У позові ПрАТ "ПК "Поділля" просить стягнути з відповідача попередню оплату  у сумі 360 537,00 грн., пеню у сумі 88 840,94 грн., штраф у сумі 33 798,18 грн., а всього - 483 176, 12 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.05.2018 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 03.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством "Продовольча компанія "Поділля" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авістон"   (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 0305-2017 (далі – договір). Згідно з п. 1.1 вказаного договору у строки та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплати товар, найменування і кількість якого визначається у специфікаціях до даного договору. Передача товару здійснюється партіями відповідно до специфікації (п.п. 1.1, 1.2 договору). Ціна товару визначається у специфікаціях, є остаточною та незмінною (п. 2.1 договору). Оплата за товар здійснюється у 100 % розмірі або сторони окремою угодою  можуть визначити інший порядок, строк та умови оплати (п.п. 3.1, 3.7 договору). Пунктом 4.5 договору визначено, що датою виконання продавцем зобов'язання з передачі товару покупцю вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (акту прийому-передачі товару). Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.1). Специфікацією до договору від 03.05.2017 р. сторони погодили найменування товару, його кількість, умови поставки – DDP, с. Городівка, Крижопільській район, Вінницька область та ціну товару - 482 831,15 грн. Судом встановлено, що на виконання умов договору № 0305-2017 від 03.05.2017 р. позивач здійснив передплату у розмірі 50 % від вартості товару у сумі 241 415,58 грн., а також доплату за товар у сумі 119 121,42 грн., що разом склало 360 537,00 грн. Вказані обставини підтверджуються банківськими виписками з рахунку позивача та податковими накладними № 61 від 05.05.2017 р., № 72 від 01.06.2017 р., наявними в матеріалах справи. Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, поставку обумовленого сторонами товару позивачу не здійснив, чим порушив господарське зобов'язання. Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. При цьому за змістом частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належну поставку товару позивачу або повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 360 537,00 грн. не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню у сумі 360 537,00 грн. Також позивач просить стягнути пеню у сумі 88 840,94 грн. та штраф у сумі 33 798,18 грн. за прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань. Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. З договору купівлі-продажу вбачається, що пунктом 9.2 сторони погодили, що при визначенні меж відповідальності за порушення умов цього договору сторони керуватимуться ч. 4 ст. 231 ГК України, у випадках і розмірі, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України, а саме -  за порушення строків виконання зобов'язання з винної сторони на користь іншої сторони стягується пеня в розмірі 0,1 % ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної ціни договору. Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані штрафні санкції можуть бути застосовані лише у тому випадку, коли покупець не відмовляється від прийняття товару, а очікує на належну його поставку. Натомість, у даному випадку позивач просив повернути йому попередню оплату, що свідчить про відмову від подальшої поставки цього товару. Отже, встановлені законом правові наслідки щодо вимог про повернення попередньої оплати у разі порушення строків повернення коштів не передбачають такого виду відповідальності, як стягнення пені та штрафу, оскільки вимагаючи повернення коштів попередньої оплати, покупець тим самим задовольнився виконаним, відмовився від поставки (прийняття товару) і виконання договору продавцем, що виключає обов'язок останнього нести відповідальність за порушення строків поставки у вигляді неустойки за період з часу виникнення у позивача права вимоги повернення попередньої оплати до заявлення про це вимог. Вказану позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від                 19 лютого 2014 року по справі № 908/2603/13. Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 88 840,94 грн. та штрафу у сумі 33 798,18 задоволенню не підлягають. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд       ВИРІШИВ: Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авістон" про стягнення заборгованості в сумі 483 176, 12 грн. задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авістон" (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, буд. 7, прим. 3, ідентифікаційний код 39739588) на користь Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Ю. Тютюнника, 74а, ідентифікаційний код 33143011) попередню оплату у сумі 360 537 (триста шістдесят тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5 408 (п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 06 коп. У решті позовних вимог – відмовити. Повне судове рішення складено 16 липня 2018 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                    Головіна К.І.