Рішення

від 20.07.2018 по справі 911/1030/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2018 р.                               Справа № 911/1030/18

Господарський суд Київської області у складі судді          Христенко О.О. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу № 911/1030/18

за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Шевченківського району м. Києва», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровариновобуд», м. Бровари

про стягнення 26 509,49 грн.

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (надалі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області (вх. № 1059/18 від 17.05.2018) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровариновобуд» (надалі – відповідач) про стягнення 26 509,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з відшкодування витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна на підставі договору № Е1065-1139 від 01.02.2012, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 16 593,17 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 822,92 грн., 3% річних у розмірі 1 093,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі № 911/1030/18 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, у позові позивач просив суд розглядати спір за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін позивачем подано не було, у зв'язку з чим, враховуючи також, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та встановлено строк для подання заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 22.05.2018 направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бровариновобуд» («власник», надалі – відповідач) та Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради (в подальшому перейменовано на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» згідно рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» («виконавець», надалі - позивач) укладено Договір № Е1065-1139 про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт частини будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 60, а також утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач відшкодовує витрати позивача на виконання вказаних робіт (послуг) пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (надалі – експлуатаційні витрати).

Відповідач володіє приміщенням загальною площею 105,7 кв.м., яке розміщене в підвалі приміщення будівлі, на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2009 (п. 1.2 Договору).

На підтвердження права власності відповідача на приміщення площею 105,7 кв.м. (нежилі приміщення з №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 138) (в літ. А) за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 60, позивачем також надано копію договору купівлі-продажу від 23.06.2009 вказаного приміщення, укладеного між Приватним науково-виробничим підприємством «Київекономцентр» («продавець») та відповідачем («покупець»).

Пунктом 2.1 Договору про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна визначений комплекс робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, які виконує позивач.

Пунктом 2.2 Договору визначені обов'язки відповідача, в тому числі своєчасно письмово інформувати позивача про зміну власних юридичних реквізитів (найменування організації, розрахункового рахунку тощо), поштових реквізитів (п.п. 2.2.1). До 20 числа поточного місяця перераховувати грошові кошти на рахунок позивача на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, у вигляді відшкодування експлуатаційних витрат пропорційно до займаної площі приміщення (п.п. 2.2.4). У разі відмови повністю або частково сплатити платежі за Договором, повідомити письмово про це позивача, додавши документальне обґрунтування відмови протягом 3 днів з моменту отримання рахунку (п.п. 2.2.11).

Пунктом 3.1 Договору передбачені права позивача, в тому числі стягнути з відповідача у встановленому порядку прострочену заборгованість по платежах, обумовлених в умовах цього Договору (п.п. 3.1.1).

Відповідно до п. 4.1 Договору за цим договором відповідач відшкодовує позивачу експлуатаційні витрати на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території.

Згідно п. 4.2 Договору відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території та інших витрат загального користування сплачується відповідно до розрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, які наведені в Додатку 1 до цього Договору, і становить на дату укладення Договору 1,75 грн. на місяць за 1 кв.м. площі приміщення (без ПДВ).

Відповідно до п. 4.4 Договору загальна вартість відшкодування відповідачем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна по даному Договору 221,90 грн. на місяць, в тому числі ПДВ – 36,98 грн.

Оплата послуг проводиться відповідачем щомісячно у 10-ти денний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених позивачем (п. 4.6 Договору).

У випадку зміни розміру тарифу та/або його структури на витрати з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території в період дії Договору, сплата відповідачем платежів здійснюється на підставі рахунків позивача, і не потребує дотикового погодження сторін і зміни умов Договору (п. 4.7 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.01.2015 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 6.5 Договору).

Позивач умови Договору щодо утримання та обслуговування нерухомого майна відповідача виконав, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками за період з березня 2013 року по березень 2018 року. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами вимог позивача, викладених у позовній заяві.

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 31.03.2013 по 01.05.2018 у розмірі 16 593,17 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 23.03.2018 (копія з доказами направлення в матеріалах справи), однак відповідач залишив претензію без реагування та задоволення.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 593,17 грн. основної заборгованості за період з 31.03.2013 по 01.05.2018 є обґрунтованими, доведеними доказами та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача, прийнятими судом як вірні, до стягнення з відповідача підлягає 8 822,92 грн. інфляційних втрат та 1 093,40 грн. 3% річних за період з 31.03.2013 по 01.05.2018.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровариновобуд» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Короленко, 57, код 33847511) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код 34966254) 16 593 (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 17 коп. основної заборгованості, 8 822 (вісім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 1 093 (одну тисячу дев'яносто три) грн. 40 коп. 3% річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

          Повний текст рішення підписаний 20.07.2018.

Суддя                                         О.О. Христенко