Рішення

від 11.07.2018 по справі 916/499/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/499/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

ОСОБА_2 позивача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 01.03.2018р.

ОСОБА_2 відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 08-13/687 від 16.04.2018р.;

ОСОБА_2 третьої особи: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Нептун» до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: малого підприємства „Озон» про визнання частково недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Нептун» (далі по тексту - ТОВ „Нептун» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним пунктів 1, 3 рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 21.12.2017р. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невідповідності оспорюваного рішення вимогам закону, як такого, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та без доведення обставин, які мають значення для справи.

Ухвалою суду від 14.05.2018р. судом у порядку ст. ст. 50, 51 ГПК України було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - мале підприємство „Озон» (далі по тексту - МП „Озон» )

Відповідач повністю заперечував проти позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Зокрема, відповідачем було наголошено, що встановлені у рішенні адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 21.12.2017р. обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчать про погодження конкурентної поведінки між ТОВ „Нептун» та МП „Озон» , а, отже, підстави для визнання частково недійсним прийнятого адміністративною колегією рішення відсутні.

МП „Озон» не скористалося наданим законом правом на участь свого представника у судових засіданнях по даній справі, будь-яких пояснень по суті позову суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З метою проведення конкурсних торгів Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради на веб-порталі prozorro.gov.ua було опубліковано оголошення про проведення тендеру по предмету закупівлі: „реконструкція спортивного майданчику комунального закладу „Южненський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2 - центр позашкільної освіти-професійно-технічне училище) Южненської міської ради» . Пропозиції про участь у тендері надійшли від МП „Озон» (остаточна пропозиція - 9 499 890,00 грн.), ТОВ „Стройметаллсервіс» (остаточна пропозиція - 9 126 500,00 грн.) та ТОВ „Нептун» (остаточна пропозиція - 9 561 147,00 грн.).

За результатами оцінки тендерних пропозицій шляхом застосування електронного аукціону, Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради було відхилено пропозицію ТОВ „Стройметаллсервіс» та визнано найбільш економічно вигідною пропозицією МП „Озон» , з яким 19.12.2016р. було укладено договір на суму 9 499 890,00 грн. за рахунок коштів державного бюджету.

21.12.2017р. адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №28-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу по справі №13-08/2017, відповідно до якого було визнано дії МП „Озон» та ТОВ „Нептун» порушенням, яке передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі: „реконструкція спортивного майданчику комунального закладу „Южненський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2 - центр позашкільної освіти-професійно-технічне училище) Южненської міської ради» , що проводились Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради. Також відповідно до п. п. 2, 3 зазначеного рішення вбачається на МП „Озон» та ТОВ „Нептун» було накладено штраф по 68 000,00 грн. на кожного.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про Антимонопольний комітет України» ) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

В свою чергу, положеннями ст. 4 Закону України „Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про захист економічної конкуренції) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно зі ст.ст. 35, 37 Закону України „Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Примірник оспорюваного рішення був надісланий на адресу ТОВ „Нептун» 12.01.2018р.

При цьому, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від №28-р/к від 21.12.2017р., позивач в межах встановленого законом двохмісячного строку з моменту одержання оскаржуваного рішення, звернувся до суду із даним позовом, у якому, зокрема, зазначав про необґрунтованість та недоведеність покладених в обґрунтування спірного рішення висновків щодо здійснення МП „Озон» та ТОВ „Нептун» господарської діяльності за однією адресою; про пов'язаність позивача та третьої особи та узгодженість поведінки останніх при підготування тендерних пропозицій; про схожість оформлених документів; про подання фінансової звітності однією особою та надходження її з тих самих ІР-адрес; про наявність договірних відносин між МП „Озон» та ТОВ „Нептун» ; про координацію економічної поведінки - як обставин на підтвердження узгодження конкурентної поведінки та, як наслідок, - спотворення результатів торгів по предмету закупівлі.

Проаналізувавши з правової точки зору рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 21.12.2017р., суд зазначає наступне.

В основу оскаржуваного рішення Одеським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України було покладено, зокрема, наступні обставини справи №13-08/2017.

МП „Озон» та ТОВ „Нептун» під час підготовки та участі у тендері здійснювали господарську діяльність за однією адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Приморська, буд. 11, приміщення 68, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ТОВ „Нептун» у поданій до суду позовній заяві було наголошено, що вказана адреса є адресою масової реєстрації суб'єктів господарської діяльності, на підтвердження чого позивачем було надано суду лист Фонду комунального майна Южненської міської ради від 13.03.2018р. за № 124/20-01-32. Окрім того, позивачем було наголошено, що договір оренди комунального майна був розірваний 30.11.2016р. Як вбачається з листа від 13.03.2018р. за № 124/20-01-32 Фонду комунального майна Южненської міської ради останнім на запит адвоката ОСОБА_3 було повідомлено про відсутність у Фонду інформації щодо дати реєстрації позивача за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Приморська, буд. 11. При цьому, Фондом було повідомлено, що вказана адреса була місцем масової реєстрації підприємств.

Окрім того, як вбачається з рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України адміністративною колегією було встановлено обставини на підтвердження пов'язаності відповідачів, що сприяло обміну інформацією між останніми, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час проведення торгів перебували у трудових відносинах як з МП „Озон» , так із ТОВ „Нептун» . При цьому, відповідачем було встановлено, що ОСОБА_6, який займав посаду директора МП „Озон» , та ОСОБА_5, яка займала посаду головного бухгалтера у ТОВ „Нептун» , перебувають у зареєстрованому шлюбі. З досліджених відповідачем документів, поданих МП „Озон» та ТОВ „Нептун» для участі у торгах, відповідачем було встановлено, що ОСОБА_5 була довіреною особою одночасно МП „Озон» та ТОВ „Нептун» .

ТОВ „Нептун» , стверджуючи про помилковість висновків відповідача при прийнятті спірного рішення, було наголошено у позовній заяві, що керівнику позивача не було відомо про наявність шлюбних відносин між головним бухгалтером ОСОБА_5 та директором МП „Озон» , як і не відомо про наявність обміну інформацією між вказаними особами під час підготування тендерної документації.

З рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 21.12.2017р. вбачається, що при прийнятті спірного рішення відповідачем також було враховано подання МП „Озон» та ТОВ „Нептун» тендерної пропозиції з однієї ІР-адреси, подання останніми довідок щодо відкритих рахунків та відсутності заборгованості по кредитам від однієї дати та за послідовними вихідними номерами, схожість у оформленні довіреностей, подання МП „Озон» та ТОВ „Нептун» витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за послідовними номерами, а також існування між МП „Озон» та ТОВ „Нептун» договірних відносин з надання поворотної фінансової допомоги, отримання юридичних консультацій у одного юриста, а саме - ОСОБА_3

На підставі вищевикладених обставин адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні №28-р/к від 21.12.2017р. дійшла висновку, що учасники торгів погодили свою поведінку під час проведення торгів, що усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками, тим самим було порушено право замовника на отримання найбільш економічно вигідної пропозиції.

Таким чином, з огляду на наведене, відповідачем було встановлено, що МП „Озон» та ТОВ „Нептун» вчинено порушення передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 цього Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Натомість, за переконанням ТОВ „Нептун» , вищенаведені доводи, які були покладені в обґрунтування рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 21.12.2017р. не є підтвердженням узгодженої антиконкурентної поведінки учасників торгів. ТОВ „Нептун» було наголошено про не дослідження у оскаржуваному рішенні обставин, пов'язаних із формуванням цінових пропозицій, зроблених кожним із учасників торгів. ТОВ „Нептун» стверджує, що під час проведення торгів мала місце цінова конкуренція між учасниками, у зв'язку з чим висновки, покладені в обґрунтування спірного рішення не відповідають дійсності та носять характер припущення.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Положеннями ч. ч. 1-2 ст. 3 Закону України „Про захист економічної конкуренції» передбачено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

В свою чергу ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У п. 8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26 грудня 2011 року N 15 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне: у розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарські суди повинні мати на увазі, що: відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26 грудня 2011 року N 15 для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій , або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції") , або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Так, у п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» від 25.11.2009 р. N 01-08/627 зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.

Варто зауважити, що вищенаведені правові позиції узгоджуються з положеннями ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в якій не наведено виключного переліку антиконкурентних узгоджених дій та з якої випливає, що інші антиконкурентні узгоджені дії, які не зазначені у вказаній статті, можуть визнаватись такими, якщо вони призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018р. по справі №916/1734/17 дійшов висновку, що вже сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і, безпідставно ототожнивши формальну кількість учасників торгів та їх пропозиції із змагальністю, суди помилково залишили поза увагою те, що в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у рішенні №28-р/к від 21.12.2017р. після проведення аналізу всіх наявних документів було доведено обставини, які підтверджують узгодженість поведінки між МП „Озон» та ТОВ „Нептун» , яка не відповідає меті та змісту змагальності, з метою забезпечення дотримання якої чинним законодавством і встановлено особливу процедуру проведення торгів. Суд зауважує, що наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності свідчать про узгодження поведінки учасників конкурсних торгів по предмету закупівлі „реконструкція спортивного майданчику комунального закладу „Южненський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2 - центр позашкільної освіти-професійно-технічне училище) Южненської міської ради» , що, як наслідок, спростовує посилання позивача на простий збіг дій учасників конкурсних торгів.

Отже, в даному випадку відповідачем цілком правильно та достовірно встановлено і з'ясовано обставини справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надано їм вірну юридичну оцінку та правильно застосовано норми матеріального права. Доказів порушення відповідачем норм процесуального права при прийнятті спірного рішення, судом, при розгляді даної справи, встановлено не було.

Таким чином, з урахуванням відсутності порушень чинного законодавства з боку Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від №28-р/к від 21.12.2017р., суд дійшов висновку, що відповідачем було надано належну оцінку обставинам справи та прийнято законне та обґрунтоване рішення про встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної законом відповідальності.

Приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено суду жодних доказів та обставин, які відповідно до положень ст. 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції» є підставою для скасування рішень органів Антимонопольного комітету України, господарський суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову ТОВ „Нептун» .

Підсумовуючи наведені по тексту рішення обставини та висновки суду, відповідно до ст.ст. 1, 3, 6, 7, 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3, 5, 4, 35, 37, 48, 50, 56, 59, 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III (з наступними змінами та доповненнями) позов малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Нептун» до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються господарським судом відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна